30-річний китаєць захистив у Львові докторську дисертацію українською мовою

30-річний випускник аспірантури, китаєць Ше Сяньнін успішно захистив українською мовою дисертацію на здобуття ступеня доктора філософії (Ph.D.) у Львівській політехніці. Хлопець зізнається, що українська мова далася йому дуже нелегко, однак коли їхав вчитися в Україну, розумів, що мусить її вивчити. У Львівській політехніці кажуть, що це перший такий випадок в університеті.

Як розповіли у Львівській політехніці, до Львова Ше Сяньнін приїхав шість років тому, після завершення бакалаврату в університеті провінції Хенань. Спочатку його зарахували на підготовче відділення, де він вивчав українську мову. Потім вступив до магістратури на прикладну механіку, а після її завершення – до аспірантури, хоча коли їхав в Україну, то чіткого наміру залишатися тут в аспірантурі не мав.

«З-поміж країн, у яких я міг навчатися, а це Україна, Білорусь, Молдова, Азербайджан, Казахстан, вибрав саме Україну, тому що тут добре готують інженерів-механіків. І я знав, що в Україні дуже гарно. Дізнався, що у Львівській політехніці є хороша база з моєї спеціалізації», – розповів Ше Сяньнін.

Іноземець виграв грант на навчання від Китайського стипендійного центру, після чого отримав китайську стипендію і бюджетне місце (і теж стипендію) у Львівській політехніці.

Тема дисертації молодого науковця – «Підвищення ефективності механічного оброблення деталей з титанових сплавів на основі імітаційного моделювання процесу формоутворення». Саме китайська сторона рекомендувала Ше Сяньніну, щоб його дисертаційне дослідження було з такою тематикою.

Паралельно з навчанням у Львівській політехніці Ше Сяньнін викладав китайську мову в Лінгвістично-освітньому центрі університету, а також започаткував співпрацю із Львівською торгово-промисловою палатою. Хлопець зізнається, що українська мова йому дається дуже нелегко, однак коли їхав до України, то навіть не сумнівався, що мусить вивчити її, адже розумів, що знання мови – єдиний шлях зануритися в середовище країни, де навчатиметься, освоїти ментальність і культуру її мешканців.

Хлопець також розповідає, що любить гуляти Львовом. Відвідав фактично всі львівські музеї, театри і храми. Охоче ходить на вистави до оперного театру, захоплюється архітектурою старої частини міста. Побував і в інших українських містах. А коли в Україні почалася війна, то батьки щодня наполягали, щоби Ше Сяньнін повертався додому.

«Я запевняв їх, що тут усе добре, спокійно, Політехніка працює. Правда, у перші два місяці на вимогу китайської сторони виїхав до Угорщини, а потім, як тільки стало можливим, без вагань повернувся до Львова. Мій друг у Китаї працює журналістом, то я давав йому кілька коментарів про те, що насправді відбувається в Україні, пояснював йому, яка тут ситуація», – каже хлопець.

Науковий керівник Ше Сяньніна професор Вадим Ступницький також розповідає, що Ше Сяньнін від самого початку великої війни допомагає донатами на ЗСУ.

У Львівській політехніці уточнили ZAXID.NET, що це вперше в їхньому університеті китаєць захистив докторську дисертацію українською мовою. Наразі молодий науковець працюватиме у політехніці, однак залишатися тут надовго не планує – хоче повернутися на батьківщину і працювати там викладачем.