Bellingcat опублікувала розслідування про «злив» спецоперації «вагнерівців»

Міжнародна група розслідувачів Bellingcat опублікувала своє розслідування щодо «зливу» спецоперації із затриманням Україною бойовиків російської ПВК «Вагнер», причетних до військових злочинів. Розслідування опублікували на сайті The Insider та Bellingcat.

Розслідування в двох частинах розповідає про одну із найтаємничіших спецоперацій, які планували українські спецслужби за останній час. Перша частина присвячена тому, як українські розвідники вербували бойовиків ПВК «Вагнер» та отримали з їхніх рук прямі докази їхньої участі у військових злочинах. Натомість друга частина розповідає про те, які причини стали на заваді успішному проведенню операції.

Журналісти-розслідувачі зазначають, що спецоперація, «що не має аналогів за своєю складністю і масштабом, повинна була завершитися примусовим приземленням літака з кількома десятками бойовиків на території України».

Українська розвідка вивчала «вагнерівців» з 2014 року. Дізнавшись про методи вербування, взаємодію з ФСБ та ГРУ та ротацію між ПВК в українських спецслужб виникла ідея заманити бойовиків у пастку під виглядом вербування. Спочатку йшлося про 4–5 осіб, яких збиралися виманити на територію Угорщини. Однак вже до вересня 2019 року було зібрано персональні дані (місцезнаходження, працевлаштування, контактні дані) більш ніж тисячі найманців, переважна більшість із яких воювали на сході України. Умови, в яких вони проживали після повернення в Росію: безробіття, алкоголізм, депресія створювали широкі можливості для українських спецслужб для вербування бойовиків.

Для цього було використано реальну ПВК МАР, яка мала набрати найманців на нібито охорону нафтових об'єктів «Роснєфті» на Близькому Сході. Роль «головного рекрутера» і «куратора проекту від спецслужб» зіграв спецпризначенець із реальним бойовим досвідом, який добре знається на деталях війни на Донбасі та в жаргоні, який використовується російськими найманцями.

Станом на кінець травня 2020 року у «приватній армії» налічувалося 180 осіб. Багато хто із «завербованих» бойовиків повідомив інсайдерську інформацію про вторгнення Росії в Україну в 2014-2015 роках і допомогу ПВК «Вагнера» з боку Кремля. З цих людей розвідники збиралися «вибрати кілька десятків головних військових злочинців», організувати переліт і посадити літак, коли він летітиме над українською територією.

Президент Володимир Зеленський уперше був проінформований про спецоперацію щодо «вагнерівців» 15 червня 2020 року і схвалив її 26 червня 2020 року. За даними Bellingcat, концептуальний план проведення спецоперації підготували та затвердили 1 липня. Водночас розвідці потрібне було схвалення політичного керівництва країни, оскільки вона могла значно загострити напруженість між Україною та Росією.

За день до запланованого виїзду 33 «вагнерівців» із Росії в Мінськ, 23 липня 2020 року, два керівники українських спецслужб, що відповідали за проект «Авеню» (саме так назвали операцію) – начальник ГУР Міноборони Василь Бурба та заступник голови СБУ Руслан Баранецький приїхали в Офіс президента для фінальної доповіді щодо операції.

Розслідувачі Bellingcat, посилаючись на колишнього очільника Головного управління розвідки Міноборони Василя Бурбу, пишуть, що голова Офісу президента Андрій Єрмак запропонував перенести операцію на тиждень. Формальною причиною перенесення спецоперації нібито було те, що якщо вона буде проведена, як спочатку намічено, 25 липня, це зірве перемирʼя. Бурба сказав Єрмаку, що шанси на успішну зміну графіку невеликі, але обіцяв подумати, що можна зробити, щоб послабити політичний тиск.

Наступного ранку, коли перша група з 33 бойовиків виїжджала з Москви, команда ГУР перебронювала квитки на пʼять днів пізніше, на 1 серпня. Бурба повідомив Єрмаку, що план виконується, але із затримкою, яка дозволить набути чинності перемир’ю.

У розслідуванні наводяться думки опитаних колишніх оперативників ГУР Міноборони, які сказали, що однією з причин зриву операції могло стати упереджене ставлення президента і його апарату до Василя Бурби, який уже мав «тертя» з Офісом президента.

На шляху до Мінська, вже на білоруській території, куратор «вагнерівців», повідомив одному з топ-найманців про зміну плану і перенесення вильоту на 5 днів. Автобус із бойовиками направили у готель. Вже в готелі вони помітили машину стеження КДБ. Бойовики припустили, що так і треба, і що таким чином білоруські спецслужби слідкують за тим, щоб вони залишили територію країни.

Однак у ту ж ніч, 29 липня 2020 року, незадовго до світанку, спецназ групи «Альфа» КДБ Білорусі затримали найманців. З розмов білоруських силовиків можна було зрозуміти, що ті переконані, що «вагнерівців» у Білорусь відправили для повалення влади.

30 липня 2020 року міністр закордонних справ Білорусі викликав тимчасового посла України до Мінська, щоб повідомити про арешти «вагнерівців» та запросити в України інформацію про можливі злочини, скоєні ними на території України. 13 із затриманих найманців точно воювали проти України на боці «ДНР» і «ЛНР».

Офіс Генпрокурора надіслав до Білорусі запит про тимчасовий арешт 28 із 33 «вагнерівців» 3 серпня. У цей час прокуратура чекала на офіційний запит про екстрадицію найманців. За даними розслідувачів, його подали через 8 днів – 11 серпня 2020 року.

Тим часом українська влада займалася неформальною взаємодією: СБУ надала білоруським колегам інформацію про 33 найманців та решту «завербованих». А президент Зеленський особисто лобіював екстрадицію «вагнерівців» до України у телефонній розмові із самопроголошеним президентом Лукашенком 5 серпня 2020 року.

Однак вже 14 серпня стало відомо, що Білорусь віддала Росії 32 із 33 затриманих «вагнерівців». Після чого низка українських ЗМІ повідомили, що СБУ та Головне управління розвідки Міноборони готували операцію затримання членів ПВК «Вагнер». Зокрема журналіст Юрій Бутусов тоді повідомляв, що українські спецслужби понад рік готували операцію із затримання «вагнерівців». Задля цього їх виманили до Білорусі. Проте, за словами журналіста, на нараді в Офісі президента силовики повідомили про фінальну стадію спецоперації, їх попросили відкласти її на кілька днів, після чого вона провалилася.

У СБУ та в Головному управлінні розвідки спростовували свою причетність до підготовки цієї спецоперації, а керівник Офісу президента України Андрій Єрмак назвав заяви «спланованою дезінформацією».

Пізніше лідер партії «Європейська солідарність» Петро Порошенко, який на час підготовки спецоперації був президентом України, заявив, що санкціонував проведення операції українських спецслужб із затримання бійців так званої приватної військової компанії Вагнера. Утім, на брифінгу 10 вересня голова парламентської ТСК заявила, що Порошенко не міг санкціонувати цей «спеціальний захід», оскільки СБУ ініціювала його в липні 2020 року.