Благодійники. Зиск на чужій біді

IQВлад Якушев, 29 січня 201461470
Благодійники. Зиск на чужій біді

На різдвяні свята ми традиційно згадуємо про бідних та знедолених. Під час святкувань більшість із нас бажає відчути себе благодійником, пожертвувавши кошти на притулок, храм, дитячий будинок. Натомість я пропоную згадати про людей, що упродовж всього року використовують благодійність як ширму, покращуючи власні фінансові справи. Є серед них і просто відверті злодії.

День святого Миколая, новорічні свята, Різдво… У ці дні сироти у дитячих будинках отримують подарунки, хворі – ліки, вихованці інтернатів – цукерки. Хтось справді робить ці подарунки від душі, хтось замолює минулі гріхи, хтось допомагає виключно на телекамеру, здобуваючи популярність. Писати ні про перших, ні про других не варто, бо щирі люди не потребують реклами, а лицеміри не заслуговують. У цій статті мова піде про злодіїв, які заробляють на благодійності, та людей, які зробили благодійництво джерелом доходів для власного життя і процвітання. Ці люди активні не тільки під час свят, вони, не покладаючи рук, працюють упродовж цілого року.

 

Скриньки та плакальники

Журналісти вже неодноразово згадували про благодійний фонд «Люди в дії», працівники якого збирають пожертви на вулицях Львова. Працівники фонду найбільше впадають у вічі, тому з них і почнемо. Я не помилився, написавши «працівники», оскільки поспілкувався з кількома волонтерами. Один із них повідомив мені, що отримує 15% від зібраної за день суми як зарплатню. Таку ж інформацію я отримав ще з одного джерела. Молода львів’янка розповіла мені, що хотіла допомогти, але не мала при собі готівки, то ж запитала в працівника фонду номер рахунку. Хлопець рахунок дав, але попросив, щоб дівчина принесла йому платіжку. Мовляв, так треба для звітності. Панянка погодилась, сказавши, що обов’язково віддасть платіжний документ комусь зі скринькою, але хлопець хотів, щоб папір віддали саме йому. Спочатку він не міг пояснити, чому, але згодом зізнався, що отримує 15% від суми зібраного. 

Відразу скажу, що представників фонду не засуджую. Люди справді збирають гроші для дітей, які їх потребують. Маю деякий стосунок до благодійної діяльності, тому знаю, що знайти справжніх волонтерів, тобто людей, які будуть робити щось задарма, надзвичайно важко. Ще важче батькам зібрати гроші на лікування дитини самостійно. Спілкувався з багатьма батьками, які опинились у такій ситуації. Ті з них, хто просив грошей у бізнесменів, знають, що людей, які дадуть хоча б сто гривень, не так уже й багато. Здебільшого на фірмах з мільйонними обертами простягнуть 30-40 гривень і будуть чекати, що ви за це руку поцілуєте.

Якщо ж потребуючі відкривають у банку рахунок для збору коштів, то мають платити із зібраної суми податок. Якщо сума не перевищує 10 мінімальних зарплат, податок становить 15%, якщо сума більша – 17%.

Зібрати гроші на вулиці ще важче. Зараз надто багато шахраїв-плакальників, через яких львів’яни дають гроші не надто активно. Зокрема упродовж багатьох років у Львові «працює» група з Закарпаття, представників якої не важко впізнати за специфічним закликом: «Доспоможіть!». Одну жінку, яка збирає на термінову операцію для своєї дитини, я бачу вже п’ять років. За цей час стан та вік дитини не змінюється. Три тижні тому бачив її в Києві, у переході біля Майдану. Імовірно, там зараз більш «рибне» місце.

Так-от, звісно ж, батьки раді, що хтось погоджується збирати гроші для їхніх дітей. Можу зрозуміти і представників фонду, якщо вони справді не беруть собі ні копійки з зібраних грошей. Оформивши «волонтерів» на роботу, доведеться платити податок – віддавати гроші, які потрібні на лікування у державну скарбницю. Як бути? Збирати для нужденних, одночасно годуючи державу? Обдурювати тих, хто кладе до скриньки гроші?

Тяжкий вибір.

Ірина Невмержицька, представник фонду «Люди в дії» в ефірі «Телеканалу 24» розповідала, що фонд не платить волонтерам зарплати, а дає гроші на обід та відшкодовує кошти за дорогу, причому з власних грошей.

Хочу в це вірити. Можливо, люди, з якими я спілкувався, наговорили на організацію.

Зрештою, що робити людині, яка вирішила робити добру справу? Прямим текстом казати, що організація буде обдурювати державу, бо наші закони, які стосуються благодійності, є недолугими? Чи взагалі припиняти через це благодійну діяльність?

Про щось можна промовчати, десь недоговорити, десь трішки покривити душею. На тлі реальної допомоги людям це все видається незначним, але… Всі ці недомовки дають привід для сумнівів. 15% волонтерам, може скількись відсотків на розвиток організації і ще трішки на життя організаторам, і тоді це вже не благодійність, а комерційне підприємство. І, до речі, таке підприємство – це ще не найгірший варіант…

У львівських магазинах біля кас часто можна побачити скриньки з фото людей, які потребують допомоги. Люди часто кидають туди решту. Як правило, ці скриньки проклеєні стрічками паперу, а на стрічках стоїть штамп організації, що проводить збір коштів.

Мені часто потрапляв на очі штамп ГО «Фонд архистратига Михаїла».

У жовтні 2012 року преса часто згадувала цей фонд. Скандал зчинився через те, що голова громадської організації укладав з батьками хворих дітей контракти на збір коштів, за якими громадська організація мала б залишати собі 20% від зібраного. На ділі голова ГО Михайло Кондрин залишав собі 80-90% зібраних грошей. Тоді ошукані батьки звернулись до представників преси.   

Попри це ГО «Фонд архистратига Михаїла» у квітні 2013 року знову проводив благодійний вечір, на якому збирали кошти для дітей, хворих на лейкемію та церебральний параліч.

На скриньках, які потрапили мені на очі, не було адрес людей, для яких збирали кошти. Я розшукав телефон голови організації та попросив у нього контакти цих людей, але отримав у відповідь, що він не може розголошувати цих даних, бо вони є конфіденційними.

Мені так і не вдалося знайти цих людей, але я знайшов інші цікаві факти. Виявляється, 2012 року Михайло Кондрин звернувся до благодійного фонду «Довіра», засновником якого є Володимир Самборський – українець, що проживає у Росії та впродовж багатьох років підтримує благодійні проекти на території України.

«Михайло Кондрин звернувся до фонду з проханням дати йому 1000 доларів допомоги. Цей чоловік стверджував, що в нього згоріла хата, і він з сім’єю опинився просто неба. Показував фотографії, де він стоїть на згарищі. Я поспівчував йому, але сказав, що він доросла, повносправна людина, тому причин дарувати йому гроші фонду я не бачу, натомість фонд готовий позичити йому ці гроші за умови повернути їх через рік. Фонд зараз провадить кілька важливих програм в Україні, і ці гроші будуть необхідні для їх реалізації. Ми склали відповідний договір, і Кондрин отримав гроші. Коли ж термін вийшов, він почав від мене переховуватись, перестав брати слухавку. Він просто злодій і вкрав ці гроші. Якщо б він вкрав їх у мене особисто, я б йому простив, але це кошти фонду. Зараз, наприклад, ми підтримуємо в Одесі медичний центр, який займається дітьми з ДЦП. Виходить, що він вкрав гроші у цих дітей», – розповів Володимир Самборський.

Пан Самборський саме збирався передати пану Кондрину чергове повідомлення про потребу сплати боргу. Він хотів упевнитись, що адресат отримає його, отже, відправив лист з кур’єром. Бажаючи поговорити з головою ГО «Фонд архистратига Михаїла», я разом з кур’єром поїхав на його пошуки. Їхати довелося в Оброшино. За вказаною адресою височів добротний двоповерховий будинок, а на дзвінки у двері ніхто не вийшов. У сусідів вдалося з’ясувати, що це будинок сестри Михайла Кондрина, а сам він мешкає у квартирі на Новому Львові. Будинок цей ніколи не горів. Горіла клуня, згарище якої ще можна було побачити у глибині подвір’я. Її фото «погорілець» і показував пану Самборському.

Нам вдалося зустрітися з Кондрином у його помешканні у Львові. Не знаючи про те, що ми були в Оброшино, він у яскравих фарбах розповідав нам про пожежу та своє жахливе фінансове становище. Почувши, що ми знаємо правду, взяв лист-нагадування та поставив на другому екземплярі свій підпис.

Під час зустрічі я не виймав журналістського посвідчення. Коли ж за тиждень я зателефонував до Михайла Кондрина, представився журналістом та поцікавився, чи вирішив він фінансові питання з фондом «Довіра», почув у відповідь: «Пане журналіст, як добре, що ви подзвонили! Я, власне, хотів звертатись у міліцію і до преси. Цей Самборський подарував мені ці гроші, бо в мене хата згоріла, а потім прислав до мене двох бандитів. Вони мене мало не вбили…»

Дата наїзду збігалася з датою вручення голові ГО «Фонд архистратига Михаїла» повідомлення про потребу повернути позичені гроші. Отже, можу припустити, що одним із головорізів, які нібито мало не втрутили пана Кондрина невідомо за що, був я.

Інтернет-доброчинці

Не можу оминути і теми благочинності у всесвітній мережі Інтернет. Я доволі часто отримую листи з проханням допомогти хворим людям, спостерігаю значну увагу до благодійності у соцмережах.

Попри велику кількість людей, яким справді потрібна допомога, існує й багато шахраїв, які наживаються на чужому горі, граючи на вашому щирому бажання допомогти.

От одна зі сторінок «Вконтакті», де часто розміщують прохання про допомогу.

На цій сторінці є і пост такого собі Васі Бондарчука. Він закликає надати допомогу хлопчику, в якого рідкісний синдром Аарськога-Скотта. Це коли тіло не росте, а нутрощі збільшуються. Такий хлопчик справді живе на Вінниччині і потребує допомоги. Вася подає про нього абсолютно правдиву інформацію і навіть дає телефон батьків. В кінці посту надає і номери електронного гаманця WebMoney.

Зателефонувавши мамі хворої дитини Сніжані Лялюцькій, я з’ясував, що пані Сніжана не має електронного гаманця на WebMoney і нікого не вповноважувала збирати для неї гроші у такий спосіб. Отже, людина, яка зареєструвалася під ніком Вася Бондарчук, – шахрай, який заробляє гроші, практично крадучи їх у важко хворої дитини.

Існує кілька способів розпізнати таких шахраїв. Вони дуже часто використовують кричущі заголовки для своїх листів та постів. Щось на зразок «Врятуємо Петрика», «Допоможи! Завтра на його місці може бути твій малюк!». Часто ставку роблять на терміновість: «Рахунок іде на хвилини!». Злодії хочуть створити враження, що часу на перевірку даних у вас немає.

Насторожити вас має і неякісний сайт благодійної організації, яка збирає гроші. Для того, щоб розробити хороший сайт, потрібен час та кошти. Злочинцю ж треба зібрати гроші і втекти. Отже, сайти часто роблять на швидку руку.

Розповсюджена практика, підробок, коли створюється клон сайту відомої благодійної організації. Схоже або навіть ідентичне оформлення, логотипи, та ж сама інформація про реально існуючих дітей, от тільки рахунки відрізняються кількома цифрами. 

Існують і батьки, які входять у смак халявних грошей і починають заробляти на хворобі власної дитини. Наприклад, везуть дитину на лікування і замовляють собі номер у п’ятизірковому готелі. Щоб не стати спонсором для відпочинку такої родини, треба приймати до уваги тип призначення платежу. Якщо у призначенні сказано, що це благодійний внесок, чи якщо гроші надходять «на особисті потреби», існує імовірність, що той, хто отримає кошти, використає їх, як йому заманеться. Краще, якщо у цій колонці буде вказано «на лікування».

Уважно дивіться, де розташована філія банку з благодійним рахунком. Якщо родина хворої дитини живе в одному місті, а рахунок відкритий в іншому, є імовірність, що відкрили його шахраї. 

Практично, завжди гроші доходять до адресата і йдуть саме на те, на що вони потрібні, якщо клініка дає свій рахунок, а жертводавці пересилають кошти безпосередньо медичній установі. Це зручніше і для людей, яким допомога потрібна. 

Якщо ви вирішили допомагати, то не полінуйтеся, подивіться, чи немає у Інтернеті відомостей про людину, якій ви збираєтесь допомогти. Зверніть увагу на фото потребуючого. Подивіться, чи таке ж фото у матеріалах, отриманих вами з інших джерел.

Якщо збір веде безпосередньо родина, подзвоніть їй і докладно розпитайте що і до чого. З’ясуйте, чи є можливість зустрітись особисто. Якщо люди не йдуть на контакт, імовірно, що це злодії.

Якщо збір проводить фонд, вимагайте контактів людини, для якої акумулюються кошти, та повідомте їй, скільки даєте. 

Подивіться, який діагноз у хворого, та з’ясуйте в Інтернеті, скільки коштує операція чи лікування від такої хвороби.

 

Дитина потребує вашої допомоги

Готуючи статтю, я мав можливість поспілкуватися з родиною, яка справді потребує допомоги. 6-річний Дмитрик Лялюцький, за рахунок якого збирався збагатитись згаданий у матеріалі Вася Бондарчук. Про цю родину багато писали у ЗМІ, та наразі потрібної для лікування суми ще не зібрали. Дитина потребує лікування гормонами, вартість якого у клініці Ізраїлю становить 400 000 грн. (реквізити, подані у публікації за цим посиланням, вже не є дійсними).

Гроші можна переказати на рахунок:

«Приватбанк», картка № 5168 7572 0079 1087

Лялюцька Сніжана Володимирівна

Моб. тел. матері Сніжани 0(67)874 10 95

Будьте чуйними та милосердними, як би важко це не було.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук