Чи має перспективи внутрішній туризм та як йому допомагає держава

Таїсія Алексєєва
журналістка Центру спільних дій

Якщо раніше думки про літній відпочинок зазвичай зароджувались разом із приходом сонця та тепла, цьогоріч це бажання підсилене ще й вимушеною двомісячною ізоляцією. Така собі «компенсація» за вимушене просиджування.

Але є кілька «але», які треба враховувати, говорячи про відпочинок цього літа.

По-перше, формат відпочинку. Експерти туристичної галузі впевнені: відтепер він зміниться. У найближчий рік, а, може, й два, туристи віддаватимуть перевагу індивідуальному, родинному відпочинку на природі, екотуризму.

По-друге, фінансова складова. Карантин добряче вдарив по наших гаманцях, незалежно від галузі, в якій ми працюємо, регіону чи країни. А оскільки відпочинок – важлива, проте не життєво необхідна складова нашого життя, більшість подорожувальників, цього року, розглядатимуть бюджетні варіанти канікул.

По-третє, додаткові обмеження та правила, яких ми і далі муситимемо дотримуватися попри закінчення фази жорсткого карантину. Вже зараз світові пляжі розмежовані: по одному – два відпочивальники на кілька квадратних метрів. А ще додаткові обмеження, які може ввести окремо кожна конкретна країна (більше обмежень – в ЄС, менше – у Туреччині та Єгипті). Інше питання – ті вимоги, які ЄС може висунути до власників українських паспортів (українську статистиці по захворюваності він не дуже довіряє).

По-четверте, час на «розкачку». Оскільки світові економіки лише зараз почали виходити з карантину, передбачається, що літо 2020 року буде активним в плані роботи. Тому для більшості відпочинок може бути коротшим , ніж зазвичай.

По-п’яте, транспортне сполучення, яке в Україні почали відновлювати лише минулого тижня. Міжнародні авіаперельоти Україна планує відновити з 15 червня. Однак, через меншу кількість пасажирів та санітарні норми ціни на квитки можуть підвищити. Це може зробити поїздку до іншої держави дещо дорожчою.

З огляду на всі ці обмеження та нюанси цього року, кількість внутрішніх відпочивальників може зрости, а внутрішній туризм має значно більші перспективи швидко відновитися, ніж виїзний. І така тенденція спостерігатиметься по всьому світу.

Тому говоритимемо про найближчі перспективи – внутрішній туризм, а саме туризм на Західній Україні – в Івано-Франківській та Львівській областях. До речі, ці області увійшли до переліку пріоритетних туристичних регіонів 2020 року разом із Херсонською та Одеською областями.

Отже, які туристичні перспективи мають західні області у післякарантинний період та як держава збирається підтримувати галузь, щоб вона вийшла із кризи з мінімальними втратами?

Івано-Франківщина

Туризм вважається стратегічним напрямком розвитку Івано-Франківської області. До кризи в області було зареєстровано близько 200 суб’єктів туристичної діяльності, з них 37 – мають туроператорську ліцензію, також близько 500 закладів розміщення (готелі, мотелі і т.д.) і понад 800 садиб сільського туризму.

У 2019 році надходження до бюджету області від туристичного збору становили 6,1 млн грн.

«Однак у цьому році через пандемію галузь фактично припинила роботу. Фінансові втрати від введення карантинних обмежень туристичної сфери області наразі ніхто не підраховував. Але вже відомо, що 5% суб’єктів офіційного туристичного ринку припинили свою діяльність», – заявив начальник відділу туризму Івано-Франківської ОДА Віталій Передерко.

Івано-Франківщина приваблює туристів протягом всього року, однак карантин зачепив одразу два пікові туристичні сезони – розпочався, коли ще тривав гірськолижний сезон, а в горах лежав сніг, і закінчився напередодні літа, що дезорієнтувало як потенційних туристів, так і представників галузі. Досі ніхто не береться давати прогнози щодо чітких дедлайнів відновлення повноцінної роботи транспорту, готелів та ресторанів.

За словами, Віталія Передерко, за період карантину місцеві туристичні проєкти втратили грантове фінансування з ЄС та інших міжнародних фондів, а український уряд скасував підтримку проєктів розвитку туризму у Карпатах.

Також у 2020 році в області прогнозують скорочення туристичних потоків і економічні втрати: йдеться про податкові надходження, загальні обсяги послуг суб’єктів туристичної діяльності; через закриття і потенційне банкрутство зменшиться кількість суб’єктів господарювання. Відповідно, зросте сумарна кількість безробітних в області.

Як відповідь на карантин, адміністрація Івано-Франківщини вже змінила формат цьогорічного відпочинку – разом із туристичним бізнесом області започаткувала 52 нові продукти для подорожувальників – тури вихідного дня.

При цьому туристичні фірми (а таких у регіоні до карантину налічувалось до 30) на таких коротких турах можуть підзаробити, а от туроператорам на внутрішній ринок краще не розраховувати.

«Такі тури (по Україні – Ред.) вже організовують, але більшість українців звертаються переважно напряму до закладів розміщення, минаючи туристичних операторів чи агенцій»,пояснила Десятова Ганна Володимирівна, виконавчий директор ГС «Асоціація індустрії гостинності України».

Через вимушену цьогорічну «моду» серед туристів на ізоляцію вести бізнес буде легше власникам невеликих колиб, приватних котеджів та однородинних будинків.

Так, за словами Віталія Передерко, уже зараз на Яремчанщині активно бронюють житло на літо. У пріоритеті серед відпочивальників – котеджі.

«Гості прагнуть приватності, окремого розміщення. Бажання відпочивати перемагає страх перед вірусною загрозою», – пояснив він.

А от великим готелям може бути важче привабити гостей – посилені санітарні вимоги, додаткові прибирання, засоби захисту та дезінфекції можуть вплинути на ціни на проживання.

Львівщина

У 2019 році Львівську область відвідало 2,5 млн туристів, а туристичний збір по місту становив 10 млн грн, а по області - 21,6 млн грн.

За підрахунками Zruchno.Travel та експертів Асоціації індустрії гостинності України, за доходами від туризму (після лідера — міста Києва) Львів перебуває на другому місці.

У 2020 році очікувалось, що Львівську область відвідає близько 2,5 млн туристів. Однак карантин змінив плани потенційних подорожувальників. Це призвело до втрат: у квітні бюджет міста Львова недоотримав 70 млн гривень, а у травні – близько 100 млн грн.

Припинили свою роботу готелі, яких у місті 96, зачинили всі 79 хостелів. Загалом у готельному бізнесу до карантину було задіяно 20% мешканців Львова, більшість з яких змушені були піти у неоплачувані відпустки. Загалом таких 80% – це 28 тисяч людей.

Бізнес-туризм – як один із важливих напрямків львівського туризму – так само згорнули.

Для виходу із кризи львівська адміністрація разом із представниками турбізнесу розробила 5-етапний план на 8 місяців (до кінця року). Однак його реалізація, відповідно до попереднього плану, може опинитися під загрозою - показники по захворюваності в області досі залишаються високими.

«На жаль, спаду коронавірусу поки що немає, розповідає Наталія Табака, начальник управління туризму та природних курортів Львівської ОДА. – Відповідно, ми не можемо говорити, коли зможемо послаблювати карантин для індустрії гостинності. Ми бачимо, що інтерес є, бачимо автомобілі з іншими реєстраційними номерами з інших областей. У Львові проводяться екскурсії до 10-ти осіб. Вже є перші кроки по пожвавленню туризму, але цього недостатньо».

Загалом, всі чекають рішення обласної комісії, засідання якої має відбутися 12 червня, на ньому розглядатиметься питання про послаблення чи продовження карантину. Так само його чекають і в області, де бюджети невеликих туристичних міст, як от Трускавця і Моршину, до 60% залежні від відпочивальників, які приїздять в область на оздоровлення.

«Львів подав до Кабміну прохання, щоб місто відокремити від Львівської області (бюджети міст Трускавець і Моршин до 60% залежні від відпочивальників. - Ред.). Тому що показники в області є в межах норми. А саме у Львові вони перевищені, що дуже шкодить показникам по області», - пояснює Світлана Мосієнко, заступник генерального менеджера готель-міротель «Resort and Spa» у Трускавці, Львівська область.

За її словами, на сьогодні найбільша втрата, яку може понести їх туристичний комплекс - це фахові кадри.

«Для туристичного сектору найважливішим є персонал, який розуміється на сервісі, - говорить Світлана Мосієнко. - Таких людей ми не хочемо втратити. Але, сидячи три місяці на карантині, люди вже роздумують про те, щоб не повертатися на роботу, а їхати у Польщу на заробітки. В інших державах людям, які у зв'язку із карантином не можуть працювати, виплачується допомога, тому вони можуть спокійно дочекатися закінчення карантину».

Інша серйозна проблема, за її словами, це великі податки, які держава не скасувала попри те, що готелі не працювали протягом всього карантину.

«Якщо готельний комплекс працює легально, максимально в білу, без зарплати в конвертах, податкові навантаження на нього дуже великі. Великі площі готелів потребують відповідних видатків, які ми просто не можемо зупинити, бо наразі працював / не працював, але ти маєш заплатити податки за перший квартал. І невідомо, що буде за другий квартал. Було б добре, якби держава могла ввести відтермінування, послаблення якихось відсотків», - розповіла вона.

Законопроєкт 3377 – рятувальне коло чи черговий фейк?

Загалом українська туристична галузь за період карантину уже втратила 1,5 млрд грн. По всій країні закрито понад 7000 турагенцій. Для туристичних об’єктів ризики крилися у податках на землю та нежитлову нерухомість, оскільки, за словами Олександра Лієва, голови Асоціації індустрії гостинності України, весь туристичний бізнес побудований на великій кількості землі.

Наприкінці квітня на розгляд до Верховної Ради був поданий законопроєкт 3377 про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо державної підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу. Документом передбачалось:

1) звільнити операції з надання туристичних послуг від сплати:

• податку на додану вартість;

• податку на прибуток та ЄСВ;

• земельного податку та податку на нежитлову нерухомість;

2) скасувати туристичний збір до кінця 2020 року;

3) ввести податкові пільги на оплату оренди та землю державної та комунальної власності.

13 травня законопроєкт був прийнятий у першому читанні. Однак, якщо уважно вчитатися сам текст проєкту – жодна із перерахованих правок в результаті не увійшла до кінцевого варіанту тексту. Тобто єдине, що пов’язує законопроєкт із туристичною сферою – назва.

«Нам обіцяли зняти податок на землю і податок на нерухомість, – говорить Олександр Лієв. – Ці податки для нашого бізнесу дуже великі і помітні. Обіцяли, що ці пільги будуть діяти до кінця карантину, а потім внесли правки до закону і виявилось, що це мається на увазі лише на один місяць послаблення».

Запропоновані представниками туристичної сфери правки та пропозиції у результаті перекочували у схожий за назвою та своєю метою законопроєкт 3379 про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо державної підтримки культури, малого бізнесу та креативних індустрій. Однак, на відміну від попереднього, цей документ так і не був ухвалений. За словами Лієва, причина у тому, що цей проєкт закону не мав потужного лобі, тому і «загубився» десь на комітеті.

За його словами, наслідки від браку підтримки з боку держави та податкових послаблень для галузі можуть бути найдраматичніші. Так, якщо у червні треба буде сплатити податок на землю, податок на нерухомість, це може призвести до банкрутства багато підприємств.

«Ми очікуємо, що до 10% підприємств, які чесно працюють, мають офіційно оформлену землю і нерухомість, можуть просто не відкритися, якщо будуть вимушені виплатити ці податки. Для санаторіїв, в яких 5-6 гектарів землі, будівлі, ці цифри вимірюються мільйонами гривень», – зазначив Олександр Лієв.

Що ж насправді потрібно туристичній галузі

Коронавірусна криза не оминула жодну зі сфер. Але деякі галузі виходитимуть з карантину довше, ніж інші. Однією із них може стати саме сфера туризму, оскільки перше, на чому починають економити громадяни у разі настання кризи – відпочинок.

Оскільки економічна ситуація у другій половині року є неочевидною, відповідно, більшість українців будуть зменшувати свої витрати. А тому державна підтримка українській туристичній сфері вкрай необхідна.

На думку Тараса Завадовського, асистента кафедри туризму ЛНУ ім. І. Франка, держава має зробити грошові вливання поки продукт не почне заробляти на себе, а також забезпечити потужну інформаційна підтримка - виносити інформацію про туристичні продукти та послуги за межі областей з високим туристичним потенціалом - по всіх інших регіонах України та за межі самої держави.

«Наприклад, Львівська область та Львів мають тісно співпрацювати з тими дрібними підприємцями, які надають туристичні послуги і виносити інформацію за межі Львівської області. Я вже не кажу за межі України. У Харківській, Дніпропетровській, Київській областях потрібно волати, що у нас, по-перше, безпечно, по-друге, екологічно, по-третє, якісно. Інформаційна підтримка має бути дуже серйозна», – зазначив він.

Однак, окрім конкретного законопроєкту, який має вирішити нагальні проблеми галузі «тут і зараз», країні завжди бракувало більш масштабного документу – стратегії розвитку галузі. На думку Антона Рудича, президента Української асоціації туристичних агенцій, така стратегія має стосуватися не лише шляхів виходу із кризи, а й просування України як туристичної країни.

«Якщо хочеш щось розвивати, спершу треба мати стратегію, а потім вже робити закони, які допоможуть її реалізовувати. А просто покращити щось, прибрати НДС чи знизити податки – це не вирішить питання», – зазначив він.

І, звичайно ж, розвиваючи туризм, варто пам’ятати про дороги. На жаль, багато об’єктів, які заслуговують туристичної уваги та потенційно могли б зацікавити туристів, є мало відвідуваними через незадовільний стан доріг.

Загалом за 29 років незалежності, керуючи державою із високим туристичним потенціалом, жоден із урядів так і не спромігся його реалізувати. За всі ці роки так і не була створена грунтовна державна програма з розвитку галузі на 5-10-15 років. Новостворене Державне агентство з розвитку туризму, яке мало вирішити всі ці питання, було повністю позбавлене фінансування через кризу.

Інша серйозна проблема – відсутність діалогу між представниками туристичного бізнесу та владою. Тому часто виявляється, що новоприйняті закони не вирішують реальних проблем галузей або вирішують їх лише частково.

Отже, період виходу з карантину може стати хорошою можливістю не лише для вирішення нагальних питань, а й для розгортання серйозної експертної дискусії про реальні потреби галузі.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук