Чи здатні коти бачити привидів: що кажуть люди, які працюють з тваринами
Деякі люди вважають, що коти – містичні істоти, здатні зазирнути у потойбіччя. Інші, більш скептичні, не вірять в існування привидів, але все ж спостерігали дивну поведінку свого улюбленця, яку не можуть пояснити.
Тож, чи бачать коти духів і привидів? Журнал про тварин Daily Paws спитав про це у ветеринара і спеціаліста з котячої поведінки. Переповідаємо.
Чи бачать коти привидів?
Спершу спробуйте відповісти на три питання: чи вірите ви у привидів, духів та іншу містику? Чи знаєте ви, що коти підлаштовуються під поведінку людей? Чи знаєте ви, наскільки у котів розвинені органи чуття?
Відповідь на запитання про те, чи бачать коти потойбічних істот, залежить від того, чи ви самі у це вірите. Якщо раптом вірите, то, вочевидь, ваш мозок шукатиме підтвердження своїм домислам і буде відповідно інтерпретувати поведінку котів.
Варто також пам’ятати, що хоч коти і не такі емпатичні тварини як собаки, все ж вони зчитують з поведінки людини певні підказки, аби підлаштуватися під те, що відбувається навколо.
А от про органи чуття котів слід поговорити детальніше.
Коти справді бачать те, що не можуть люди
Так, справді, коти здатні бачити і чути те, що не можете бачити і чути ви та інші люди. Моменти, коли ваш котик водить поглядом за чимось в абсолютно порожній кімнаті або нашорошує вуха, коли навколо тиша, є доказом цього.
Та навряд ідеться про те, що кіт бачить і чує привидів. Коти в сутінках бачать у шість разів краще за людей. Тож їм до снаги побачити у напівтемній кімнаті ледь помітну для людини навіть вдень мушку. Це вміння потрібне для полювання і точного розрахунку своїх рухів.
Окрім того, очі котів побудовані так, що дозволяють їм помічати найменші зміни в освітленні і відблиски, на які люди суто через фізичні особливості не можуть звернути увагу.
Варто врахувати, що для ока котів кольори не такі яскраві, як для людей. До того ж, вони не можуть так добре розрізняти деталі, як люди, яким це потрібно для, наприклад, читання (чи гортання стрічки в соцмережах). Об’єднання цих факторів може наштовхнути кота на думку, що оця «непомітна цятка» – імовірна здобич. Тож він починає «боротись з привидами».
Щодо слуху, то коти чують вищі і нижчі звуки, ніж люди, приблизно у півтора рази краще. Тобто ви не почуєте, що в протилежній стіні шкребеться миша, а кіт почує і, ймовірно, готуватиметься до полювання. Тиха для людини кімната буде сповненою звуків для котика.
І кілька слів про котячий нюх. Хоча він навіть близько не такий хороший, як у собак, та все ж у 9-16 разів кращий за людський.
А ще у котів є вібриси, що допомагають улювлювати найтонші зміни і коливання в повітрі.
Отже, якби ви мали такі потужні органи чуття як коти, то, мабуть, теж могли би бачити «привидів». Цілком імовірно, що коли ми думаємо про дивну поведінку наших улюбленців, вони натомість думають: «Людино, отямся! Як ти можеш не бачити цього?».