До Львова привезли інкрустовану срібним тризубом бойову сокиру Х-ХІІІ століть
У Львові експонуватимуть рідкісну археологічну знахідку – середньовічну сокиру, яку датують Х-ХІІІ століттями, оздоблену сріблом та зображенням тризуба. Її передали на тимчасову виставку в Історико-краєзнавчий музей у Винниках.
Давню зброю русичів знайшли на Чернігівщині нелегальні скарбошукачі. Її виставили на аукціон, оцінивши вартість у 10 тисяч доларів. Львів’янин Тарас Хмеловський, археолог за освітою, викупив сокиру та передав музею у 2021 році.
Реставратор Віктор Голуб відновив залізну сокиру. Її автентичність засвідчувала корозія залізної основи, техніка виконання та рідкісне оздоблення.
«Форма цього екземпляру місцева, аналоги її відомі та датуються часовим періодом Х-ХІІІ століття. Кілька таких екземплярів відомо з теренів Швеції та Русі. Проте мотив орнаменту рідкісний, якщо не сказати – унікальний. За окремими елементами, з яких складається орнамент, його можна датувати від кінця Х до початку ХІ ст. Цьому відповідає й інкрустація тризубом, іконографія якого датується періодом княжіння Володимира Святославича», – вважає Федір Андрощук, директор Національного музею історії України, де і зберігається сокира.
Рідкісний експонат привезли на експонування до Львова і презентували у вівторок, 25 червня. Її можна буде оглянути в Історико-краєзнавчому музеї у Винниках до 30 липня.
Сокира експонуватиметься у Винниках до 30 липня
До слова, у музеї зберігається ще одна зброя, вилучена у нелегальних продавців, – меч вікінга Х століття, що належав представнику еліти найвищого рангу. Його на Львівщині викопали чорні археологи, нелегально перевезли в Росію, а звідти намагалися транспортувати в Естонію. Однак тамтешні митники його вилучили і передали Україні. Посріблений ефес меча має насічки кольоровим металом та візерунки у формі хрестів.
Передача меценатами цінних екземплярів у музеї зараз стала частішим явищем. Наприклад, 16 червня Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній» отримав у дар від колекціонера Олексія Шереметьєва печатку сина Ярослава Мудрого – князя Святослава. Печатка оформлена у русько-візантійській мистецькій традиції, на ній зображено святого Миколая Мирлікійського, а на звороті – портрет князя. Печатка датується тим самим часом, що й будівництво собору, його зведення завершив саме князь Святослав. Спілка археологів України наголошує, що предмети археології за законодавством не можуть зберігатися у приватних колекціях: від моменту знахідки вони автоматично стають національним надбанням, яке не можна ані привласнювати, ані дарувати.