Друга декомунізація Львова
Суспільство

Друга декомунізація Львова

Місто остаточно очистять від радянської символіки

Ірина Рєвунова, 17 лютого 2016 2754 1
фото ZAXID.NET

У Львові, який пережив першу хвилю декомунізації ще на початку 1990-х років, майже не лишилося радянських символів і назв. «Дожили» до наших часів меморіальна таблиця радянським письменникам Степану Тудору та Олександру Гаврилюку та кілька вулиць, названих на честь радянських письменників і політичних діячів. Вони і потраплять під нинішню декомунізацію. Проект відповідного розпорядження міського голови вже готовий і наразі проходить погодження в кабінетах міськради. 

У Львові поменшає Тудора

Більшість радянських пам'ятників у Львові демонтували ще після розпаду СРСР. Вже понад 20 років у Львові немає пам'ятників Володимиру Леніну, агенту НКВС Миколі Кузнецову, радянському письменнику Ярославу Галану, секретарю компартії Василю Пересаді. 

До нинішнього часу у Львові лишилися скульптури радянських солдатів на Пагорбі Слави та Монумент Слави на сул. Стрийській. Їх у рамках декомунізації не демонтовуватимуть, оскільки вони не потрапляють під дію відповідного закону.

Натомість, як розповів ZAXID.NET в.о.начальника управління культури Львівської міськради Михайло Мороз, найближчим часом з будинку на вул. Дорошенка, 48 мають демонтувати меморіальну таблицю Степану Тудору та Олександру Гаврилюку. Її передадуть до музею «Територія терору». 

Головна причина демонтажу – не біографія письменників, які хоч і підтримували запровадження радянської влади в Західній України, але напряму під закон про декомунізацію не потрапляють. Дошку знімуть через слово «комуністи» на ній. 

Напис, через який демонтують таблицю

Наразі документ про демонтаж дошки проходить погодження в міськраді. «Щойно буде підписаний відповідний документ, комунальники демонтують таблицю», – зазначив Михайло Мороз і припустив, що це може відбутися вже наступного тижня.

На місці цієї дошки встановлять нову – на честь громадського діяча початку ХХ століття Степана Федака. Вибір постаті Федака Мороз пояснив тим, що розпорядження про встановлення таблиці на його честь мер Львова підписав ще у 2010 році, але тоді її  так і не встановили.

Цікаво, що квітні 2014 року у Львові розгорівся скандал навколо меморіальної дошки Тудору і Гаврилюку. Тоді магазин квітів «Бон Бутон», розташований по вул. Дорошенка, 48, повісив рекламний банер поверх меморіальної дошки. Після реакції місцевих органів охорони культурного середовища, рекламу було демонтовано. Як пояснили такий випадок власники магазину, вони були змушені вдатись до такого кроку у зв'язку із частими випадками вандалізму, оскільки меморіальна дошка містить згадку про комуністів.

Натомість пам’ятник Тудору, який досі стоїть на площі Маланюка, у рамках декомунізації не демонтуватимуть. «Сама постать Тудора напряму під закон про декомунізацію не потрапляє. Коли вирішували демонтувати таблицю, керувались радше не самою біографією особи, а тим, що текст таблиці містить слово «комуністи». Оскільки на пам’ятнику цього нема, вирішили його не демонтовувати», – пояснив Мороз.

Пам'ятник Тудору у Львові

Зазначимо, що письменники Степан Тудор та Олександр Гаврилюк були прихильниками встановлення радянської влади на Галичині. Вони загинули на вул. Дорошенка в перший день нападу Німеччини на СРСР від німецької бомби.

Серпи і молоти знімуть, а зірки залишать

На кількох будинках на вул. Шота Руставелі демонтують тримачі прапорів, на яких зображені серп та молот. 

Натомість на вул. Голодоцькій та вул. Ярослава Мудрого є будинки з п’ятикутними радянськими зірками. Ці зірки міськрада не демонтовуватиме. «Сама зірка без серпа і молота, згідно із законом, не вважається елементом комуністичної символіки», – зазначив Михайло Мороз.

Він наголосив, що декомунізація у Львові фактично відбулася на початку 90-х, задовго до прийняття Верховною Радою відповідного закону. Тому зараз міськрада лише прибирає те, що з якихось причин лишилося після «першої хвилі» декомунізації.

Не перейменуємо, так приєднаємо

Небагато у Львові і вулиць, які потрапляють під декомунізацію, адже більшість з них перейменували ще в 90-х. Зокрема, вул. Леніна тоді стала Личаківською, проспект Леніна – проспектом Свободи. Вул. Енгельса змінила назву на Коновальця, а вул. Карла Маркса – на Єфремова.

Нині ж комісія з найменування та перейменування вулиць визначила у Львові лише три вулиці, які підпадають під дію закону про декомунізацію.

Названу на честь організатора Голодомору вулицю Петровського, яка розташована в районі проспекту Чорновола, спочатку хотіли перейменувати. Але оскільки на ній лише один будинок, вулицю приєднають до вул. Сосюри. 

Невелика вулиця радянського письменника Івана Мележа, розташована в районі Галицького перехрестя, також потрапить під декомунізацію. Цікаво, що раніше про перейменування або приєднання цієї вулиці не йшлося. Однак тепер комісія таки вирішила її приєднати до вул. Земельної.

Єдина львівська вулиця, яку перейменують – вулиця радянського генерала Карбишева на Новому Львові. Як саме її назвати, міськрада визначатиме після громадських обговорень, які планують провести в березні-квітні.

Хто і чому декомунізовує Львів?

Згідно із законом «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», перейменувати міста, вулиці та інші об’єкти, які носять комуністичні назви, органи місцевого самоврядування мали протягом шести місяців з дати набуття чинності законом, тобто до 21 листопада 2015 року.

Львівська міська рада до визначеного терміну перейменувати вулиці не встигла. Законом же передбачено, що у разі, якщо вулиці не перейменовані міською радою до 21 листопада, то таке право надається міському голові, який має перейменувати вулиці до 21 лютого 2016 року. У випадку, якщо цього не зробить і міський голова, тоді протягом наступних трьох місяців перейменувати вулиці має голова обласної державної адміністрації. 

Нагадаємо, Верховна Рада прийняла закони «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні і заборону пропаганди їх символіки»; «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років» та «Про правовий статус і пам'ять борців за незалежність України у ХХ столітті».
Документами забороняється радянська символіка, засуджується комуністичний режим, відкриваються архіви радянських спецслужб і визнаються борцями за незалежність України УПА та інші організації.

Ці закони були прийняті народними депутатами на ранковому засіданні Верховної Ради 9 квітня 2015 року більшістю голосів, 5 травня їх підписав президент України Петро Порошенко, а 21 травня закон набув чинності. 

Усі фото Мирослава Пархомика/ZAXID.NET

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук