Голову ОАСК Павла Вовка вдруге не змогли примусово доставити до суду

Детективи Національного антикорупційного бюро вдруге не змогли здійснити примусовий привід голову Окружного адмінсуду Києва Павла Вовка до Антикорупційного суду, де мав відбутися розгляд клопотання про обрання йому 3 млн грн застави. Про це інформує Центр протидії корупції.

«Детективи повторно виїхали за всіма відомими адресами його можливого проживання чи перебування, але Вовка там не виявилося. По місцю роботи в ОАСК він теж відсутній, бо перебуває у відпустці», – йдеться у повідомленні.

Прокурор САП Олег Макар заявив клопотання про повторний, вже третій, примусовий привід голови ОАСК Вовка. Присутній на засіданні захисник заперечував проти задоволення клопотання, але слідчий суддя дозволив повторний примусовий привід Вовка. Наступне засідання призначено на 18 лютого об 11:00.

Сам голова ОАСК Павло Вовк у Facebook запевнив, що перебуває на робочому місці, а про примусовий привіт дізнався з Telegram-каналів.

«Виявляється, мене також хтось десь шукав і знову не знайшов, про що я дізнався з телеграм-каналів, які пропагують «роботу» НАБУ. При цьому я на робочому місці й у жодні схованки не граю. Але, вочевидь, НАБУ хотілося знайти не мене, а гучні заголовки. Варто віддати належне – це, на відміну від боротьби з корупцією, їм вдається, з чим я підлеглих пана Ситника і вітаю. Більше їх вітати немає з чим», – написав він.

Зауважимо, що це вже друга невдала спроба примусово доставити голову ОАСК Павла Вовка на засідання суду: 8 лютого детективи НАБУ не змогли цього зробити, бо не застали його ані вдома, ані на роботі. У ВАСК планували обрати Вовкові запобіжний захід. Того ж дня суддю Вовка вдруге дозволили примусово доставити до суду.

Сам суддя Вовк назвав рішення ВАКС про його примусовий привід «дивним» та «незаконним».

За даними слідства, втілюючи план із захоплення державної влади, голова ОАСК Павло Вовк використовував своє широке коло зв’язків у цих органах: міг організувати подання штучних скарг до ВРП не тільки на непідконтрольних йому суддів з ОАСК, а й на суддів усіх інстанцій, які виносили «незручні» для нього рішення, у т.ч. на суддів Верховного Суду.