Хто перший став, того і Місяць, – для чого NASA запустило місію «Артеміда II»

У ніч на 2 квітня 2026 року(за київським часом), у день «Рожевої повні», NASA здійснило історичний запуск пілотованої місії «Артеміда II», що вже облетіла довкола Місяця, встановила рекорд, зробила фото зворотного боку супутника Землі та повертається додому. ZAXID.NET зібрав найцікавіші факти про цю історичну подію та розповідає, для чого людям знову знадобився Місяць.

Остання пілотована місія до Місяця відбулась 54 роки тому і мала назву «Аполлон». У давньогрецькій міфології бог Аполлон мав сестру-близнючку – Артеміду, богиню дикої природи та полювання. Проте нинішня космічна місія «Артеміда» дещо відрізняється від тієї, що відбулася понад пів століття тому.

Запуск місії 2 квітня 2026 року з космічного центру Кеннеді у Флориді, США (фото NASA/Flickr)

Для чого нам Місяць

Якщо місія «Аполлон» була суто американською, то «Артеміда» – міжнародна. Окрім США, до неї залучені десятки країн, що підписали відповідні угоди. Спочатку їх було вісім: США, Австралія, Канада, Японія, Люксембург, Італія, Велика Британія та Об'єднані Арабські Емірати. Дев’ятою країною, що підписала «Угоду Артеміди», стала Україна. У 2023 році таких країн було вже 25.

Мета такого об’єднання в дослідженні космосу – уникнення майбутніх імовірних «війн за Місяць», тобто конфліктів за розподіл космічних ресурсів. Кожна країна, що підписала договір, може брати участь в місії і зобов’язується обмінюватися науковими даними та співпрацювати з колегами.

Також важливим параграфом в цій історії є космічна гонка між США та Китаєм. Останній заявив, що планує висадити людей на Місяці вже в 2030 році. Окрім того, китайська місія вже запускала на супутник марсоходи та брала зразки ґрунту й каміння з нього.

«Політичний статус» Місяця, на перший погляд, простий – згідно з договором ООН про космічний простір від 1967 року, Місяць не може комусь належати, жодна країна не може ним володіти. Але є нюанс.

«Хоча ви не можете володіти частиною площі Місяця, ви можете фактично діяти на цій ділянці без жодного втручання інших. Тобто володіти – ні, використовувати – так. Тож зараз головне – захопити свою ділянку», – пояснила ВВС перша британська астронавтка докторка Гелен Шарман.

Якщо говорити про ресурси Місяця, то йдеться, наприклад, про ті ж рідкісноземельні метали, яких на супутнику значно більше, ніж на Землі. Також там є всі ті ресурси, що й на Землі, розповіла ВВС планетологиня професорка Сара Рассел.

Звісно, до видобутку на Місяці ще минуть десятиліття, проте також там є дещо, що може знадобитися землянам вже.

Запуск місії Артеміда II у Флориді (фото NASA)

Космічний піт-стоп

На місячних полюсах, а також у деяких його глибоких кратерах, що завжди перебувають в тіні, імовірно, є великі запаси водяного льоду, а це – «золото» для розвитку космонавтики. Лід – це питна вода, кисень для дихання і водень для ракетного палива.

Отже, Місяць має стати базою для більш далеких подорожей в космосі. Передусім – на Марс. Власне, NASA не приховує цих планів. Голова космічного бюро Джаред Айзекман, якого призначив президент Дональд Трамп в 2025 році, модернізував і пришвидшив програму «Артеміда», пише Bloomberg.

Адміністратор (голова) NASA Джаред Айзекман під час запуску місії Артеміда II (фото NASA/Flickr)

Якщо раніше йшлося про створення орбітальної бази та доставку всього необхідного з Землі, то тепер – про створення повноцінного хабу на Місяці та використання саме ресурсів з супутника. Ця ключова зміна планів відбулася буквально за кілька тижнів до запуску місії «Артеміда II». Це справді суттєво спростить та здешевить космічні подорожі до Марсу, що є наразі головною ідеєю освоєння космосу людьми.

Для наближення до мети розроблені наступні кроки програми «Артеміда»:

• у 2027 році Айзекманом запланована тестова місія, що випробує стикування з приватними посадковими модулями;

• у 2028 – висадка двох людей на поверхню Місяця в районні південного полюсу для пошуку покладів льоду.

Ну а далі вже – справа техніки. Щоправда, без її випробувань тут не обійтися.

Технічний бік місії

Перед польотами на Марс потрібно налагодити процес так, щоб виключити навіть імовірність будь-якої помилки. Якщо від Місяця до Землі – кілька днів польоту, що, за космічними мірками, близько біля дому, то летіти із Землі на Марс в один бік – приблизно сім місяців. З урахуванням дороги, наукових досліджень тощо, тривалість місії на Марс може вимірюватися в роках.

Отже, «Артеміда II» – це тест-драйв. Астронавти мають переконатися у витривалості систем життєзабезпечення та навігації корабля «Оріон», що розрахований на далекі відстані, в умовах радіації та інших особливостей космосу.

До слова, перше проблемне місце вже виявили – це космічний туалет, зовнішня труба якого замерзла, що вивело санвузол з ладу. Кажуть, астронавтам довелося маневрувати, щоб розвернути трубу до сонця і прогріти її. У NASA запевняють, що туалет вже знову придатний для використання і нагадують, що астронавти місії «Аполлон» такого привілею взагалі не мали.

Як виглядає космічний корабель «Оріон»? Він поділений на два модулі – командний і сервісний. Перший розроблений компанією Lockheed Martin, другий – Європейським космічним агентством і збудований компанією Airbus Defence and Space. Площа сервісного модуля «Оріону» приблизно на третину більше, ніж була доступна «аполлонівцям», тобто він розміром з мікроавтобус, але з тих кращих. Тут можна стати у повен зріст і навіть зробити розминку.

Та найважливіше в «Оріоні» – його тепловий щит. Після виявлення деяких проблем під час безпілотного запуску тепловий щит «Оріону» посилили, адже він має бути гарантією повернення астронавтів на Землю живими та неушкодженими. Основна функція теплового щита – витримати нагрівання у 1,5 – 2,8 тис. градусів за Цельсієм, коли «Оріон» увійде на гіперзвуковій швидкості в атмосферу Землі під час повернення.

Варто згадати і про ракету Space Launch System (SLS) виробництва компанії Boeing, що допомогла запустити «Оріон» в правильному напрямку. Це найпотужніша та найдорожча ракета, що випускалась NASA. Висота – приблизно з 30-поверховий будинок (98 м), можливий розгін корабля – до 40 тис. км/год. Ціна розробки триступеневої ракети – близько 11 млрд доларів, ціна її запуску – понад 2 млрд доларів. При цьому цей надпотужний ракетоносій – одноразовий.

Триступеневий ракетоносій SLS з капсулою Оріон в момент запуску (фото NASA/Flickr)

Про потребу в новому ракетоносії в США заговорили ще в 2003, після аварії космічного шатлу «Колумбія». До того ж, США втратили ракети Saturn-V, що запускала місії «Аполлон» в 1960-70 роках і не мали змоги відновити технологію, а програма «Сузір’я», що займалась розробкою двох ракет Ares, закрилась через відсутність фінансування і, відповідно, результатів. Та на Місяць дуже хотілося...

Тому в 2011 році почалася розробка ракети SLS, а перша місія програми «Артеміда» мала відбутись в 2017 році. Проте насправді «Артеміда I» стартувала лише в листопаді 2022 року і пройшла успішно, попри критику самого Ілона Маска. Зрештою, розробка і запуск ракети – це не заміна колісної пари трамвая.

Ракета SLS та корабель Оріон перед запуском місії «Артеміда II» (фото NASA)

Коли говоримо про далекі космічні подорожі, то йдеться не лише про випробування і підготовку техніки, а й про тестування можливостей людського організму.

Обличчя «Артеміди II»

«Тестування» людей в космосі втілюється через екіпаж місії – чотирьох астронавтів, серед яких – перша жінка, перший афроамериканець та перший неамериканець, які долетіли до Місяця. Таким чином місія має пропагувати інклюзивність та міжнародну співпрацю в космосі. Окрім цього, науковці вивчають стан астронавтів під час польоту і ще більш ретельно візьмуться за це після їхнього повернення.

Зліва направо астронавти Віктор Гловер, Крістіна Кох, Рід Вайзман, Джеремі Гансен (фото NASA)

Справа на ліво: астронавти Крістіна Кох, Рід Вайзман, Віктор Гловер, Джеремі Гансен перед запуском місії (фото NASA/Flickr)

То хто ці люди? Екіпаж виглядає так:

• 50-річний командир Рід Вайзман – ветеран ВМС США із досвідом перебування в космосі 6 місяців;

• 49-річний пілот Віктор Гловер – афроамериканець, пілот-випробувач, досвід перебування в космосі – 6 місяців;

• 47-річна інженерка-електрик Крістіна Кох – вона не лише перша жінка, яка полетіла до Місяця, а й жінка, яка найдовше перебувала в космосі – загалом її доствід становить один рік;

• 50-річний фахівець місії Джеремі Гансен – канадієць, який ще не був в космосі, проте має необхідну для місії технічну кваліфікацію.

Люди зустрічають астробус з астронавтами місії Артеміда II перед її запуском у Флориді, США (фото NASA/Flickr)

Окрім інклюзивної першості, екіпаж «Артеміди II» встановив рекорд із перебування людини на найвіддаленішій відстані від Землі – йдеться про 406 778 км, що на 6606 км більше, ніж «аполлонівці» в 1970-му році.

Справді цікаві факти про «Артеміду II»

Хоча вважається, що політ на Місяць – це прогулянка біля дому, все ж вона суттєво відрізняється від земних умов. Ось кілька цікавих фактів про цю космічну місію:

• запуск модулю на Місяць можливий лише у певні періоди – так звані «відчинені вікна» – це дні, коли Земля та Місяць розташовані оптимально і ракета може досягти супутника з мінімальними витратами палива;

• на орбіті астронавти бачать 16 заходів сонця за 24 години, говорить експерт з космічної медицини Кевін Фонг, тож щоб не вибитися з ритму, у них ретельно прописаний розклад – коли працювати, коли спати тощо;

• у розкладі астронавтів є і тренування, для цього випускають спеціальні космічні спортивні тренажери: тренування необхідне, адже в невагомості м’язи дуже швидко атрофуються, а кістки втрачають міцність;

• екіпаж «Артеміди II» побачив на зворотному боці Місяця два невеликі кратери і попросив офіційно присвоїти їм назви «Єдність» та «Керол», другу назву обрали в пам’ять про дружину астронавта Джеремі Гансена, яка померла від раку.

Життя місії в космічній капсулі

Архів Землі

Місяць важливий для землян не лише своїми ресурсами та потенціалом для далеких космічних подорожей. Він також може багато розповісти нам про нас, тобто про Землю.

Фото, зроблені під час польоту до Місяця (NASA)

Одна з гіпотез походження Місяця говорить про те, що близько 4,5 млрд років тому молода земля зіштовхнулася з космічним тілом, завбільшки приблизно з Марс. Уламки полетіли в космос, а згодом з них та інших речовин утворився Місяць, що спочатку був суцільною лавою.

«Ми знаємо про це завдяки камінню, привезеному місією «Аполлон». Але ще багато чого треба відкрити. Оскільки на Місяці не рухаються тектонічні плити, немає вітру та дощу, які стерли б записи, він є ідеальною капсулою часу. Місяць – це фантастичний архів Землі. Нове каміння з іншої його області було б дивовижною знахідкою», – говорить професорка Сара Рассел.

***

Під час світової космічної гонки, до якої прикута увага всього світу, в Україні теж відбулося дещо унікальне і літальне. Військові 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого за допомогою дрону евакуювали з Куп’янського напрямку з-під російських обстрілів кота і собаку – тварини в спеціальних мішках пролетіли повітрям на значній висоті кілька кілометрів. На місці їх зустріли військові, тепер життю тварин нічого не загрожує.