Археологи «Рятівної археологічної служби» розповіли про підсумки своїх розкопок на вул. Лемківській у Львові, де споруджують новий житловий комплекс. Їхні результати здивували самих дослідників: тут вперше виявили давньоруський матеріал, що означає розширення карти заселення Львова у XII-XIII століттях. Керівник досліджень Остап Лазурко розповів ZAXID.NET про сенсаційні знахідки.
Про те, що ця територія була біля торгового шляху, свідчать знайдені три свинцеві торгові пломби XIV-XV ст., одна з них має зображення лева. Це може вказувати на те, що на цьому місці міг бути заїжджий двір, де зупинялися купці. Раніше археологи знайшли ще одну торгову пломбу з Ґданська неподалік – на вул. Гайдамацькій.
Торгові свинцеві пломби із зображенням лева XIV-XV ст. (фото РАС)
Та найцікавіші об’єкти – з тих періодів, які досі в цих місцях не траплялися.
Сучасники князя Лева
На ділянці між вул. Лемківською і проспектом Чорновола вдалося знайти фрагменти кераміки, яка датується XII-XIII ст., а також господарські об’єкти, які відносяться до того ж часу. Якщо є об’єкти, значить було заселення, пояснюють археологи. Бо окремі предмети можна привезти і загубити по дорозі. А конкретний об’єкт, наприклад, господарська яма свідчить про осілий побут у тому місці.
«Ми не сподівались їх там знайти, бо ділянка дуже близько до Полтви. Річка тоді була повноводна, могла підтоплювати ділянки. Але рельєфна мапа показує, що там був невеличкий пагорб, і люди могли там селитися», – пояснив науковий співробітник «Рятівної археологічної служби» Остап Лазурко.
На місці досліджень виявили уламки червоноглиняних амфор. Це імпорт з півдня, що вказує на ведення торгівлі, а значить – близьке розташування біля дороги. Також знайшли фрагмент полив’яної плитки. У ті часи такими плитками мостили підлоги церков та палаців. У дерев’яних житлових хатах переважно була глиняна долівка.
Полив'яна плитка, якою в княжі часи мостили підлогу кам'яних споруд – церков та палаців (фото РАС)
До слова, на місці зведення ще однієї новобудови у цьому районі – на Замарстинівській, 40, під час археологічного нагляду також знайшли матеріали княжої доби.
Раніше, у 2019 році, археологи на основі своїх розкопок, проведених у різні роки, намалювали карту заселення Львова у княжий період. Але останні дослідження доповнюють її і розширюють ці межі.
«Відповідно до цих висновків ми можемо зафіксувати поширення матеріалу на карті до Лемківської вздовж річки, яка текла (нині це проспект Чорновола і вул. Липинського, - ред.). Отак, на основі цих матеріалів, ми розширюємо поселення, яке існувало за князя Лева. Вище, до Замкової гори, матеріали того часу виявляємо набагато рідше. Був Високий і Низький замок, навколо були поселення, можливо, з церквами. Це був такий торгово-ремісничий посад», – на основі віднайдених доказів робить нові висновки з історії княжого Львова археолог Остап Лазурко.
Давні слов’яни
Ще однією сенсацією археологи називають те, що вони знайшли на цьому ж місці об’єкт слов’янського періоду. Це уламки ліпної кераміки орієнтовно VIII-X ст. Раніше знахідки того часу знаходили на розі вул. Краківська-Вірменська, їх відносять до лука-райковецької культури. А житло слов’ян ще давнішої, празької культури (VI-VIII ст.) виявили у попередні роки на вул. Веселій та на території сучасного ринку «Добробут».
«Ми можемо точно сказати таке: на березі Полтви існувало поселення ще з слов’янських часів. Це не було місто, а поселення біля торгових шляхів і річки, бо так було зручно. Можливо, воно було знищене монголами, а згодом на цьому місці Лев заснував свою резиденцію», – пояснив Остап Лазурко.
Підсумки археологічних досліджень розширяють карту заселення території Львова у давньоруський період. Тепер найпівнічнішою точкою знахідок княжого і слов’янського періоду на мапі є вул. Лемківська. Найпівденніша – початок вул. Князя Романа (місце фонтана «Кульбаба»). Під час реконструкції там виявили фундамент церкви Воздвиження Чесного Хреста (XVI ст.), а крім нього ще й шар з матеріалами княжої доби – керамікою і об’єктами.
Найцікавіші і найцінніші знахідки різних періодів, виявлені під час розкопок у Львові, можна переглянути на карті.
Як вибирали місця для поселення
Раніше існувала теорія про перші поселення княжої доби у межах Львова саме в північній околиці, але вона була спростована, каже Остап Лазурко. Під час досліджень «Рятівної археологічної служби» вздовж всієї вулиці Хмельницького жодного матеріалу княжої доби не було виявлено. Що є дивним, адже теперішня вулиця Хмельницького – це найдавніший Волинський шлях, який пролягав тут ще до закладання міста. Ще донедавна крайньою північною точкою, де виявили матеріал княжої доби, була вул. Долинського. Багато матеріалу знаходили і біля найдавніших церков Львова – Миколая, Івана Хрестителя, Онуфріївського монастиря. Виявлено культурний шар XI ст. також на вулиці Замковій. Але більшість знахідок тяжіють до ріки. На Замковій горі існувало укріплене городище, а поселення було внизу – на березі Полтви.
Панорама Львова до 1340 року, виконана Ігорем Качуром (фото Романа Бречка)
«Для археологів є такі підказки для пошуку: люди селилися там, де була вода і де було тепло. Завжди південний схил є тепліший. На півночі дують вітри, там не зовсім комфортні умови для життя. Тому знахідки культурного матеріалу поселень там, мабуть, вже будуть рідшати. Їх радше можна знайти у напрямку від центру до вул. Франка», – підсумовує Остап Лазурко.
Історики припускають: мабуть, навіть сам князь не витримав вітрів на Високому замку і переніс резиденцію в долину. Низький замок, як відомо, містився в межах теперішнього сувенірного ринку-вернісажу. Під час попередніх шурфувань на ділянці, де стояв палац князя Лева з каплицею св. Катерини, виявили давньоруські матеріали і підмурки замку. Дослідження Низького замку ще попереду.
На площі Ринок знахідки княжої доби виявили на західній стороні. Давні заселення тут також тяжіють до правого берега Полтви (проспект Свободи). Коли Львів почали забудовувати як місто в мурах за правління короля Казимира, він не виник на порожньому місці, роботи вже адаптували відповідно до існуючих поселень в межах теперішньої площі Ринок і сусідніх вулиць. Лівий берег середньовічної Полтви на той час був болотистим і незабудованим.
Макет княжого Львова, розташований у підземеллі гарнізонного храму св. Петра і Павла (вул. Театральна, 11)
Варто нагадати, що будівництво житлового кварталу на вул. Лемківській, 9 розпочалося без археологічного нагляду. Тільки завдяки уважності громадськості і суспільному розголосу роботи призупинили і дали можливість оглянути місцевість дослідникам. Цегляно-кам’яні конструкції, на які спочатку натрапили будівельники, виявились фрагментами будинку та колекторної системи ХІХ ст.
По сусідству з місцем розкопок на Лемківській у княжий період був розташований ще один відомий з історичних джерел об’єкт – млин Штехера. Перший війт Львова Бертольд Штехер отримав в подарунок млин від самого князя Лева. З документів відомо, що він був розташований у районі сучасної вул. Хімічної. За висновками докторки історичних наук Мар’яни Долинської, млин Штехера існував, ймовірно, в межах колишнього лакофарбового заводу. А ця територія зараз майже повністю забудована. Тому надія на віднайдення його слідів згасає. Це ще раз підтверджує слова археологів: всюди, де копають будівельний котлован, має бути археологічний нагляд.
Ми використовуємо