Корецький замок: фортеця князів та маєток виробника порцеляни

Історичне місто Корець на Рівненщині відоме з XI ст. В Іпатіївському літописі воно згадується під 1150 роком, коли там перебував князь Ізяслав Мстиславович з сином, який воював з Юрієм Долгоруким. Бував тут зі своєю дружиною і Данило Романович, коли 1258 року допомагав своєму синовi Шварну карати зрадників.

1380 року великий князь литовський Ягайло передав Корець волинському князеві Федору Острозькому. Після цього тут на горі над річкою почали будувати дерев’яний замок. У XV ст. замок перейшов у власність руських князів Корецьких, які укріпили його мурами. Бастіони були оточені глибоким ровом та річкою, а доступ до фортеці забезпечував підйомний міст. У кінці XVIII ст. замок перебудували князі Чарторийські, пристосували його під палац, оздобивши багатим декором. Під замком були великі підземелля.

Міст і в’їзна брама Корецького замку (фото з Вікіпедії)

Замковий комплекс у Корці мав три крила та одноповерховий палац з вестибюлем та просторою залою для балів з високими панорамними вікнами, пише BBC. Попри обмежений простір, який обмежувався ландшафтом гори та річкою, там насадили парк з рідкісними для Волині хвойними деревами – модринами, смереками та ялинами.

Польський публіцист Каетан Козьмян писав про нього: «Замок, швидше "замчик" на два поверхи, невеликий, з худорлявим подвір’ям, старовинним екстер’єром, розташований у приємній місцині. Апартаменти не розкішні, але пристойні, гарно обставлені меблями власної корецької фабрики».

Реконструкція Корецького замку Ольги Михайлишин

Чарторийський розвивав місто, створив багато мануфактур. Гроші вкладав у розвиток промисловості. Його найуспішнішим бізнесом була фабрика з виробництва фаянсу та порцеляни, сировину для якої черпали з місцевої глини. Це було одне з перших на території сучасної України виробництв порцеляни.

«Юзеф Чарторийський розпочав бізнес з використання природних ресурсів маєтку, зокрема чорноземів та лісів. Він заклав за німецьким зразком фільварки – господарства, що виробляли збіжжя на продаж, осушував болота. У великих масштабах організував вирощування популярних сортів тютюну. Водночас підприємець шукав способи, як вигідно реалізувати товар. Наприклад, запросив на роботу спеціаліста, який вивчив рух річок та розробив маршрут сплаву деревини до Херсона. Урбаністичний експеримент Юзефа Чарторийського полягав у перетворенні Корця на торговельний осередок. Для місцевих та приїжджих купців облаштували простору ринкову площу. За формою це був правильний восьмигранник, обмежений однотипними будівлями, від якого відходило вісім вулиць», ­– пише про розвиток міста BBC.

Наполеон Орда. Корецький замок, XIX ст.

Як зазначає історик Петро Домащук, тут відбувалися повстання Северина Наливайка, штурм замку військом Максима Кривоноса, оточували Корець загони Хмельницього і полки Мазепи, а вже в XX ст. дiяв розвiдувальний пункт воєначальника армiї УНР генерала Юрка Тютюнника. Тому не дивно, що фортеця пережила багато подій, до наших часів вона не достояла. Після великої пожежі XIX ст. її вже не відновлювали. Про залишки мурів Тарас Шевченко писав, що «на полях Волині та Поділля часто милується мальовничими руїнами давніх масивних замків та палаців, прекрасних колись, як, наприклад, в Острозі або Корці. У Корці навіть церква… сама собою в руїну перетворилася».

Залишки замку (фото з Вікіпедії)

Зараз замок у вигляді руїни, збереглася надбрамна триярусна вежа, що колись мала годинник з курантами, наче ратуша. Але історію у місті пам’ятають – замок присутній на міському гербі. Корець також часто називають волинською християнською Меккою завдяки 10 храмам різних конфесій. Із замкової гори відкривається красива панорама на місто і ці пам’ятки.

Більше цікавих пам’яток та локацій шукайте у рубриці «Краєзнавство»

За матеріалами Вікіпедії, путівника «Замки Волині» Тараса Палкова, ВВС, історичних нарисів Петра Домащука