Львів'яни проти транспорту

Чому львів’яни максимально стараються ходити пішки і часто скаржаться на міський транспорт?

ZAXID.NET проаналізував усі скарги на «Гарячу лінію Львова» за 2015-2018 роки, щоб визначити больові точки міста та дізнатися, як Львів вирішує ці проблеми.

***

Тиша тут буває рідко. Тоді всі кабінки затихають, шестеро людей по черзі кладуть слухавку на місце і не встигають перемовитися між собою, як гул телефонних дзвінків наростає з новою швидкістю.

– Добрий день, – на декілька секунд замовкає операторка, – Вадиме, ми вам допоможемо у цьому. Зараз зареєструємо ваш запит.

Операторка уточнює: «Чи правильно я вас зрозуміла, тролейбус №18 не зупинився на зупинці?» Після невеличкої паузи завершує розмову: «Ми вас почули, будемо з’ясовувати і реагувати».

Львів'яни стали вимогливіші

З подібною скаргою на транспорт до «Гарячої лінії Львова» звертаються найчастіше. За останні чотири роки на зміни графіку та маршруту поскаржилися 8 962 рази. Менше скаржаться лише на хамство водія (3423) та відмову перевозити пільговиків (806).

Частка скарг на транспорт у загальній кількості скарг за чотири роки на «Гарячу лінію» складає 12%. Більше є лише на ЖКГ, зокрема – на сміття.

Піком став 2018 рік. Саме цього року на транспорт скаржилися найбільше у порівнянні з 2015-2017 роками. Якщо попередні три роки ріст скарг був поступовим, то у 2018 він збільшився майже вдвічі. Водночас динаміка кількості викликів на гарячу лінію зростала поступово, без різких коливань.

«Такий стрибок, на мою думку, через те, що мешканці стали більш вимогливі», – вважає начальниця відділу «Гарячої лінії» Віра Фрис. Частково на це вказують і дані, адже окрім порушень транспорту, мешканці скаржаться на хамство водія, сам транспорт, санітарний стан тощо. «Львів’яни бачать, що є зворотній зв’язок. Вони нам довіряють», – пояснює таку активність вона.

Збільшення викликів можна пояснити й тим, що сам штат «Гарячої лінії» збільшився. Якщо у 2015 році тут працювали вісім людей, то зараз 19. Кількість пропущених викликів зменшилася з 20% до 3%. Також збільшилася територія покриття. З недавніх пір гаряча лінія приймає виклики з Винників та Рясного.

Окрім того, у львів’ян є декілька способів поскаржитися. Це не лише телефонні дзвінки, а й Facebook, мобільний застосунок, електронний кабінет.

Найпопулярніша скарга львів’ян на транспорт – це порушення графіку. Зазвичай, коли транспорт не зупиняється чи порушує графік, то на гарячій лінії реєструють, на якій це було зупинці, та який номер маршруту відповідно. Тоді скаргу надсилають до відповідного виконавця. Якщо це комунальний транспорт – це «Львівелектротранс» або «АТП-1». Скарги на приватних перевізників надсилають до Управління транспорту ЛМР. Останні вже скеровують листи до відповідного перевізника. Переважно мешканці скаржаться на приватних перевізників.

Співзасновник ГО «За якісний транспорт» Святослав Товстига пояснює це тим, що за останні роки місто інвестувало багато коштів у автопарк комунальних перевізників.

«Тому у приватного перевізника немає іншого шляху, як доганяти за якістю комунальний транспорт», – говорить заступник директора департаменту житлового господарства та інфраструктури ЛМР Андрій Білий. Він визнає, що приватному транспорту нині важче, ніж комунальному. «І окрім покриття проїзду пільговиків, ми не маємо іншого законного шляху підтримувати приватного перевізника», – продовжує Білий.

Він зазначає, що зараз Львів обрав стратегію розраховувати не на приватного перевізника, а розбудовувати комунальний. Адже Львів може виділити кошти з бюджету на комунального перевізника. «І це працює. Я знаю, що приватні перевізники почали капітально ремонтувати автобуси і працюють над отриманням кредиту, щоб купити нові», – розповідає він.

Він розповідає, що окрім субвенцій на пільговий проїзд, можуть допомогти й коригуванням тарифу. «Якщо вартість палива та зарплати зростають, то ми мусимо змінити тариф. Водночас цього не любить ніхто, адже мешканці не отримують тої якості, яку вони очікують», – каже Білий.

Відповідь має бути завжди

Щоб оператори могли закрити заявку, обов’язково має бути зворотній зв'язок. Наприклад, порушення чи недотримання графіку можуть бути пов’язані з тим, що водій їхав на обід чи у депо. На виконання запитів відводиться десять днів. «Нехай навіть буде проміжна відповідь, але вона має бути. Щоб мешканець не думав, що про нього забули», – говорить начальниця «Гарячої лінії». За її словами, найчастіше перетерміновують заявки приватні перевізники.

На думку співзасновника ГО «За якісний транспорт» Святослава Товстиги, кількість скарг у 2018 році зростала динамічно зі спадом кількості автобусів. «У 2018 році були певні пертурбації через конкурс перевізників», – пояснює він. З 2016 по 2018 рік через затягування у судах і зміни в законодавстві конкурс не проводився. На три лоти, а це 12 маршрутів, не зголосився ніхто. «Відповідно по цих маршрутах поступово ходило менше транспорту», – розповідає Святослав.

Окрім того, громадський транспорт почав курсувати у звичайному режимі. Раніше це був режим маршрутного таксі. Тобто тепер автобуси їздять за графіком і зупиняються лише на зупинках, які затверджені офіційно. Проте, щоб це нововведення було ефективним, необхідно вивчити пасажиропотік. «Не може великий автобус їхати кожні шість хвилин. Водночас на ранок треба додаткові автобуси, щоб вони знімали ранковий пік», – пояснює Святослав Товстига. До кінця 2019 року перевізники також мають оновити парк на 35%.

«Проблеми на транспорті» – так називається друга за популярністю категорія запитів мешканців по транспорту (майже 9000 звернень за чотири роки). Насправді ж, цей клас скарг важко охарактеризувати, оскільки сюди входять запити різного типу, які не можна внести у фіксовану категорію, типу «зміна графіку» чи «хамство водія». Наприклад, це може бути скарга, що водій зупинився біля болота, затиснув людину у дверях, що у автобусі спекотно або ж пасажири просять здерти наклейки у салоні.

Такого типу скарги закрити важче, тут не завжди можна обійтися консультацією мешканця. Подібні труднощі виникають з наступною у черзі категорією скарг – хамство водія, куріння у салоні, розмови по мобільному. Ці скарги закривають через розмову із водіями.

«Було й таке, що звільняли з роботи. Наприклад, коли водій швидко закрив двері, людина впала і зламала руку», – розповідає Віра Фрис. Водночас вона зазначає, що це крайні випадки, бо зазвичай із водіями проводять роз’яснювальну роботу, також вони можуть отримати догану. «Ми не можемо звільняти водіїв, бо їх і так не вистачає», – говорить Віра Фрис. Вона розповідає, що людям часто це не подобається.

Це ті ж самі львів'яни

«У деяких автобусах ми вже поставили двосторонні реєстратори. Коли ми переглядаємо ці записи то бачимо, що не завжди водії – це хами», – каже Андрій Білий. Він розповідає, що іноді водій не витримує скандальності пасажира чи не відповідає вимогам дуже вибагливого пасажира.

«Водії – це ті ж самі львів’яни, – нагадує Святослав Товстига, – суспільство їх сприймає як брудних і зачуханих, а вони ті самі мешканці». Він розповідає, щоб автобус виїхав о шостій ранку, водій мусить стати о четвертій, приїхати о п’ятій на автопарк, виїхати на маршрут о шостій ранку. Через брак водіїв вони працюють не вісім годин, а набагато більше. «У результаті приїжджають в автопарк вони вже вночі», – зазначає Товстига.

Він розповідає, що значна частина водіїв – приїжджі, тому вони працюють три через три зміни. «Виходить, що у них лише декілька годин на сон. Уявіть собі, як у такому стані важко реагувати на чергові зауваження. Водій замість того, щоб водити, є касиром, контролером», – каже Святослав. Офіційно водій отримує за це копійки. Неофіційно – одну чи дві тисячі у день. Це не залежить від того, на якого перевізника ти працюєш, радше від класу автобуса. Працюють у середньому 15 днів на місяць. «Тому наші водії тікають до Польщі. Там вони отримують у середньому $1200 з безкоштовним житлом», – розповідає про причину нестачі кадрів Святослав Товстига.

«У світі громадський транспорт – це є послуга. Але послуга вибудувана таким чином, що перевізник зацікавлений не збирати людей, а виконати кілометраж», – говорить Святослав Товстига. Все може змінити електронний квиток.

Все змінить електронний квиток

Це система, яка дозволяє об’єднати перевезення у будь-якому транспорті. Переваг у неї багато. Наприклад, прозорість. «Ми зможемо перейти з чорної бухгалтерії на прозору. Зараз все виживає за рахунок тої готівки, яка плаває між водієм, касою, АТП та ін.», – каже Святослав. Він зауважує, що нині тільки Львівелектротрансу вдається працювати прозоро. «Там є квитки, водії не перепрацьовують, всі офіційно працевлаштовані», – пояснює він.

Перевагою для самих пасажирів стане графік. Конкурс зобов’язав перейти з режиму маршрутного таксі у звичайний. А електронний квиток – це гарантія того, що це зобов’язання таки виконають. Водій буде змушений дотримуватися графіку, бо він має приїхати хвилину у хвилину, щоб встигнути за день виконати певний кілометраж.

«До речі, графіки маршрутів вже готові. Залежить від активності львів’ян, коли і як їх розклеять. Якщо ми будемо активні, то це буде дуже скоро», – розповідає активіст.

«Окрім того, чим більше людей купує абонемент, тим краще ми розуміємо, яке навантаження на систему. По-друге, ми маємо довготривалі абонементи і лояльних клієнтів», – говорить Білий. Якщо людина не захоче купувати абонемент, то зможе платити готівкою в автобусі. «Але це буде значно дорожче», – зауважує він.

«Якщо є абонемент, то людина радше поїде громадським транспортом, ніж автомобілем», – впевнений Андрій Білий. Він зазначає, що зменшення кількості авто на дорозі – це важливе завдання для покращення транспортної інфраструктури у місті.

«Якщо ми будемо розвивати громадський транспорт, а рівень використання автомобілів буде зростати, то все разом буде стояти», – каже Андрій Білий. По електронному квитку наразі триває тендер. Він триватиме до кінця травня. «Опісля ми відразу починаємо видавати картки пільгові, а потім платні», – розповідає він.

Прогнози такі, що зі збільшенням абонементів, кількість скарг на транспорт на «Гарячу лінію» Львова має зменшитися. Водночас на момент публікації тексту порушення правил перевезення громадським транспортом зайняли перше місце у ТОП-20 проблем Львова.