«Ми дуже сміливі. І ми забули про це внаслідок маніпуляцій совка»

Тарас Білка – український журналіст родом із Запоріжжя. У травні 2022 року він пішов на фронт: тут йому стали в нагоді навички керування дроном – чоловік керує цими літальними апаратами ще з 2014 року. Сьогодні Тарас служить в аеророзвідці ЗСУ.

У новому відео проекту «Український Свідок» – Тарас Білка, український журналіст та блогер. Українцям він відомий як автор Youtube-каналу «НЕ СЦЯТЬ» – він щодня від початку повномасштабного вторгнення публікує контент. Відео виходять навіть з окопів та бойових завдань. Окрім журналістської діяльності та блогерства, у мирному житті чоловік займався музикою та навіть мав власну пивоварню. З кінця травня 2022 року він працює в аеророзвідці ЗСУ. Чоловік керує дронами ще з 2014 року, тому його роль у війську є максимально природною для нього.

«Я пішов воювати не через патріотизм, а через егоїзм, – каже Тарас. – Я обрав для себе захист моєї родини – дружини, двох синів та кішки. Це мої персональні кордони та персональний комфорт. А потім вже на це нашаровуються русофобія, патріотизм та усілякі гасла».

У своєму інтерв’ю Тарас розповів про синдром деперсоналізації. Це психічний розлад, який супроводжується втратою людиною власного «я». Аби цього не сталося, чоловік оточує себе речами, які привозить з дому. «Це керамічна кружка та м’яка іграшка, яку мені подарував мій син. Також у мене є моя домашня металева ложка. Я роблю це, аби не втрачати емоційний зв’язок із домом. Якщо ми з дружиною не зідзвонюємось хоча б 4 рази на день, то це означає, що щось трапилось», – каже він.

На бойових завданнях чоловік ніколи не знімає бронежилет. І це знову-таки пов’язано із родиною. «Жодного разу на бойових, навіть коли тихо, я не знімав бронік, – каже Тарас. – Про це мене попросила дружина і я її не обманюю. Можливо, на пів години зніму шолом, аби шия відпочила, і все».

Журналісти також обговорили з Тарасом, як спілкуватися з військовими, аби не нашкодити їм? « Так само, як і з іншими людьми, бо військові — це теж люди, – каже Тарас. – Тут багато залежатиме від того, хто питає, це ж прості речі. Моя дружина, наприклад, ніколи не питатиме, чи були сьогодні серед мого підрозділу загиблі. Але одне можу сказати напевно: військовим максимально не хочеться спілкуватись з цивільними на військові теми, бо нам і тут цього вистачає з головою».

Журналісти «Українського Свідка» поставили Тарасу головне питання останніх днів: коли, на його думку, почнеться контрнаступ? Коли закінчиться війна? «З початку повномасштабного вторгнення у нас було дві великі контрнаступальні операції, — каже військовий. — Скільки з них ви передбачили та вгадали? Ніхто тоді не вгадав ані час, ані напрямок. Я думаю, так буде і цього разу. А щодо закінчення війни… У мене є внутрішнє переконання, що це станеться вже цього року. Чому? Бо такими темпами, якими вмирають росіяни, вони скоро закінчаться. Як і засоби, якими вони воюють. Вони закінчуються в реальному часі!»

Поговорили також і про срачі, які так люблять розводити українці у соціальних мережах. На думку Тараса, ми любимо сваритись одне з одним, тому що ми всі вважаємо себе експертами. «Срачі нас як розважають, так і напрягають. Аби розвантажити себе від одного срача, наприклад, військового — ми розганяємо срачі з блогерами. Це наша проблема, – розмірковує він. – А наша сильна сторона у тому, що ми сміливі, причому ми навіть самі не здогадувались, наскільки. Навіть не так: ми про це забули внаслідок певних маніпуляцій «совка». Ми дуже довго думали, що ми такі нещасні та нас всі принижують. Але раптом виявилося, що ми можемо і по ****у дати, що з українцями все зовсім не так погано, як транслює наша література».