Ми в Парижі!

Тарас Антонів, 23 лютого 2010221278

Або 10 речей, за якими в Париж хочеться повернутися

 

Подейкують, що круасани в Парижі якісь особливі, як і жінки (чим то треба парфумитися, щоб весь світ в тому переконати?)

 

1. Безперечно, Париж — одне з тих міст, яке має своє обличчя, своє тіло і свою душу. Атмосфера там насичена емоціями, відчуттям свята, закоханості, вишуканості. Якщо ж заблудитись вуличками (дуже раджу це зробити), то зовсім по-іншому все пахне і пульсує. І хто б що не говорив, Париж — має характер, стиль і моду.

2. Ейфелева Вежа. Ну не можу обійти її увагою. Щоб піднятися на неї (або постояти під нею) туристи їдуть з цілого світу. Вдень вона велична і холодно-розкішна. Вночі вона сяє вогнями і захоплює дух. І в будь-яку пору року і в будь-який час доби її фотографуть, біля неї цілуються, нею милуються, про неї говорять і зараз, і потім, коли вона вже далеко.

ArticleImage_1_60007.jpg

3. Іn vino veritas...Щось в тому та й є))..Вино...мммм....це ціла наука і традиція. І може, широкій російській душі, то не зрозуміти, але нашій щиро-українській тонкій натурі — вже точно до снаги! До того ж, це доступно і якісно. Застереження: в дорогих ресторанах не намагайтеся слідувати прикладу американського громадянина, який змішав вино з Кока-Колою і був “вигнаний з раю”...Поважайте французьку культуру!;)

4. Цибулевий суп...дуже смачна національна страва,  проста в приготуванні і до того ж корисна. Одна поправка, не забудьте додати в суп трохи сухого білого вина, тоді ваш кулінарний талант буде точно оцінений по заслугах.

5. Париж приємно дивує своїм вільнодумством (не Амстердам , звісно, проте...). Парки, сквери, газони доступні для ходіння, сидіння і навіть лежання. Також ніхто не боронить перекусити й вшанувати виноробну культуру країни на шовковистій французькій травичці.

6. Як з’ясувалося, українці — що євреї, повсюдно проникають. Париж — місто, де наш брат себе почуває досить непогано. За 3 дні тільки в нашому готелі на рецепції змінилося 3 українських дівчини. Відствяткувати день Незалежності, який ми застали в Парижі нас кликала велика діаспора. І всі такі ріднііііііі були…

7. Версаль. Крім садів і розкішних палат замку варто просто походити самим містечком Версаль, яке є передмістям Парижу. Ритм там зовсім не Паризький, а от затишку і шарму не позичати...Час тут спливає повільніше, будиночки тут середньовічніші, того і диви якась маркіза прошмигне за рогом...

ArticleImage_2_60007.jpg

8. Від того, що у Львові це не так, то більше кидається в око на вулицях Парижу. Тут нічого поетичного. Мова йде про паркування. Авто всі, як “під лінійку” шикуються одне за одним. Для українців одне виправдання: в нас машини крутіші, ширші - припаркуватися важче.

9. Париж сильно притягує різних людей. Туди їдуть - хто за чим.. Не всі знаходять. Але точно не розчаровуються люди мистецтва. Природно. поєднуються тут різні стилі, жанри, епохи… все змішалося і переплелося. Можна пробувати осягнути, але приємніше просто насолоджуватися красою, яка тут в усьому.

10. Французи — хіба дадуть про себе забути?! Французи — знавці жінок, кухні, моди. Вони веселі, товариські, знають собі ціну. Знають також ціну тому, що створили їхні предки, тому “дешевою” Францію не назвеш. Але: дорого платиш — високо цінуєш. Мова їх милозвучна і насичена мімічно. З ними приємно і легко, навіть тоді, коли Ви й Ваші співрозмовники ламано говорите англійською. А все тому що вони — гостинні!

І нарешті: не треба шукати привід поїхати в Париж. Не вибирайте, коли він гарніший: різдвяний чи може травневий. Париж — прекрасний завжди (ну майже, як Львів) і може якраз там ви відчуєте себе щасливим по-справжньому!...

Оля Процик, Тарас Антонів

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Пропозиції партнерів

Дискусія 78

Для того, щоб залишити коментар, необхідно увійти
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук