Міські «ляпи»-3
Коли проходиш вулицями, Львова бентежить невідповідність окремих «декорів» та архітектури. Чергові «ляпи» у місті Лева. Дивіться, і… не повторюйте зробленого.
На вул. Вірменській уже кілька днів дивує цинкове чи то риштування, чи то «веранда», чи то окреме приміщення для чогось. Туристи і мешканці Львова вже встигли «охрестити» це диво гробиком. Його довжина метрів з п'ять, ширина понад метр. Заглядаючи через верхні заґратовані отвори, можна побачити, що там роблять ремонт: оббиті вікна, понищена штукатурка. До фасаду прибиті балки, а вже до балок - металеві листи. У «веранди» є двері, замкнені на ключ. Що там буде - побачимо згодом.
На вул. Коперніка, навпроти Львівського палацу мистецтв, розташувався магазин «Абрикос». На вивісці пише, що там є продукти, алкоголь, тютюн цілодобово. Перед входом до магазину перила з двома півметровими гномами. Вони тримають у руці кухлі пінистого пива, а ще скульптурну композицію доповнює дерев'яна бочка. Може, гноми й не привернули б уваги, якби не були схожі на алкоголіків: їхнє обличчя пофарбоване у яскравий насичено рожевий колір, який здалеку зливається з червоною шапочкою казкового героя (оце тепер асоціації можуть бути у маленьких діток) та його таким же червоним верхнім одягом. Позитив у цьому «ляпі» той, що приміщення площею 55 м кв, де розташований «Абрикос», тепер здають в оренду: є надія, що наступним орендарям не припадуть до душі гноми-пияки, і це неподобство заберуть з поля зору пересічних перехожих.
Наступна «краса», яка «тішить» око, і викликає усмішку, - на вул. Городоцькій, трохи вище від «Цирку». Серед вікон будинку раніше був, мабуть, вхід, який замурували, тому останнім часом можна було побачити звичайну стіну, обрамлену рамою з ліпнини, вгорі якої - листяний вінок з п'ятикутною зіркою посередині та вази для фруктів з яблуками й виноградом. Тепер же у центрі цієї експозиції розмістився ... банкомат, а щоб не різало око, територію навколо банкомату облаштували матеріалом жовто-помаранчево-червоного кольору з візерунком. Мене завжди цікавило, а що роблять з отвором, який залишається, коли банкомат забирають з цього місця? Логічно, коли його заштукатурюють, але чи приводять стіну до попереднього, «добанкоматного» стану; чи залишають на стіні будинку темніший чи світліший нерівний квадрат?..
Трохи спускаємося Городоцькою. Ближче до центру на Городоцькій, 36 є Муніципальний театр. Сам театр пережив чимало - і зміни влади, і зміни назви, але завжди був розташований у гарному, хоч і старенькому будинку.
За Вікіпедією, у будівлі №36 за польських часів містився Католицький дім і Малий театр комедії, до 1939-го тут був кінотеатр, а також ресторан Юзефа Косіва, від повоєнних часів працював Львівський театр музичної комедії. 1954-го його перевели до Одеси, натомість сюди з Одеси перемістився Російський драматичний театр, заснований 1931 року. Згодом його реорганізували в театр Прикарпатського військового округу, опісля це був театр західного оперативного командування, 2008-го став Муніципальним театром.
Цю ж адресу за радянських часів мала майстерня роздрібного об'єднання "Промтовари". На початку ХХІ сторіччя тут також розмістили нічний клуб "Труба", весільний і косметичний салони.
Зараз цей будинок «прикрашають» дві величезні червоно-білі вивіски «Дешевий одяг з Європи», який розташувався на куті будинку...
Якось важко спокійно дивитися, як вхід у театр розмістився між кав'ярнями, нічним клубом і магазинами. Якщо просто йти повз театр, важко зрозуміти, де вхід. Благо театральні афіші говорять, що театр - ось тут! Заходьте, лишень знайдіть наші двері.
А таку картину можна побачити на вул. Підвальній, саме на тому відрізку, який ремонтують. Три дорожезні смітники «відпочивають» у рівчаках. У Львові, можливо, вже й перестали говорити, що у центрі мало смітників, але їх все ще бракує. Отож, коли смітники біля Порохівки будуть переповнені, не переймайтеся, зійдіть сходами на Підвальну - там три великі смітники не мають роботи.
Ми використовуємо