Монастир бернардинів у Львові: оборонна вежа, посвячення зброї та цілюще джерело

На криницю біля колишнього монастиря і костелу отців бернардинів в центрі Львова повернули відреставровану скульптуру святого Яна з Дуклі. Про роботу над її відновленням ZAXID.NET розповідав тут. Тим часом нагадаємо, як виглядає давнє приміщення монастиря, збережені розписи на стінах та історію пам’ятки XVII ст.

Ренесанс замість фахверку

Ченці ордену бернардинів вперше прибули до Львова в 1460 році. Перший їхній монастир був дерев’яним. Через століття після пожежі там збудували фахверкову будівлю (пруський мур) – з дерева і цегли.

У 1470-1484 роках в цьому монастирі проживав відомий францисканський чернець Ян з Дуклі. Його поховали біля монастиря, а потім, за легендою, з цього місця почало бити чудодійне джерело. Згодом ченця беатифікували, костел став місцем паломництва вірян різних конфесій.

У 1601 році на розширеній ділянці почали зводити новий монастир. Оскільки він був за межами міських мурів, мав власні укріплення, які увійшли до загальноміської системи оборони. До комісії щодо будівництва монастиря входив польний гетьман Станіслав Жолкевський, львівський латинський архієпископ Ян Димітр Соліковський, львівський староста Єжи Мнішек. Вони і були головними спонсорами будівництва, фінансово долучився також король Сиґізмунд III та коронний гетьман Ян Замойський.

Монастир оточили кам’яними стінами з бійницями і баштою. Звідти фланговим вогнем захищали східні кордони міста. Досі зберіглася східна стіна укріплень та Глинянська вежа на Митній площі. Навколо монастиря було кладовище, де був похований і Ян з Дуклі. А зі сторони вул. Валової – монастирський сад.

Глинянська брама (фото Костянтина Брижниченка/Вікіпедія)

Ренесансно-маньєристичний костел будували кілька архітекторів – італійці Павло Римлянин і Амвросій Прихильний, а також німець Андреас Бемер.

Костел шляхти та вежа вартових

У костелі святого Андрія любили молитися шляхтичі. Перед військовими походами вони там освячували зброю. Так було і в 1604 році перед походом на Москву. Вони скропили мечі водою з криниці біля монастиря.

Криниця Яна з Дуклі (фото УОІС)

На дзвіниці костелу вартувала сторожа. Одного разу монах побачив з вежі турків, що підкрадалися до міста. Він перевів годинник до часу закриття міських брам, врятувавши місто від раптового нападу. У пам’ять про цю подію годинник на вежі перевели, він завжди спішив на п’ять хвилин.

Вежа-дзвіниця Бернардинського монастиря (фото Бюро спадщини)

У період німецької окупації під час Другої світової війни у каналізації під костелом ховалися євреї. Вони пережили Голокост, а потім написали спогади про це, в яких згадувалося, як вони чули церковні відправи костелу Андрія. Кілька років тому дигери знайшли їхні речі в каналізації.

Збережені розписи монахів

Костел зараз служить церквою УГКЦ, а в давньому монастирі працює Центральний державний історичний архів України у Львові. Його заснували у 1784 році, коли австрійська влада вирішила ліквідували орден бернардинів, а в колишніх келіях монастиря відкрила Архів ґродських і земських актів. Будівля є пам’яткою національного значення і входить в історичний ареал Львова, внесений до всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Частина сховища розташована на вул. Підвальній, де працює Державний архів Львівської області. Це теж давній будинок королівського арсеналу початку XVII ст.

Розписи у фондосховищі архіву (фото Бюро спадщини)

Бернардинський монастир має збережені настінні розписи та інші елементи архітектурного декору. Стелі прикрашені чудовими розписами, які відреставрували та законсервували.

Розписи колишнього монастиря (фото Бюро спадщини)

«У 2007 році під час проведення ремонтних робіт виявили настінні розписи в одній з кімнат архіву. Фахові дослідження встановили, що розписи датовані приблизно початком XVIII ст., і виконані, ймовірно, одним з монахів бернардинців. Фахівці провели підготовчі роботи з відновлення фресок. Передбачалося кілька етапів робіт – розчищення, реставрація, законсервування розпису. На цей момент відреставрований один елемент розпису – постать монаха-бернардинця», – розповідає Бюро спадщини.

Відреставрований автопортрет монаха-бернардинця (фото Бюро спадщини)

У планах на майбутнє – ремонт приміщень архіву та відкриття повноцінного читального залу для дослідників.

Більше пам’яток у рубриці «Краєзнавство»