Музей тоталітарних режимів

Аліна Небельмес, 19 травня 201020400

За кілька років у Львові буде створено Меморіальний комплекс тоталітарних режимів «Територія терору». Міський виконком погодив ідею створення такого музею у Львові.

 Наразі натхненник такого музею - Установа культури "Меморіальний музей жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" – працює над концепцією, проектною документацією. І, як стверджують експерти, головне при створенні такого музею-комплексу - не наробити грубих помилок.

 

Територія

"На території Львова упродовж Другої світової війни загинули сотні тисяч людей, величезна кількість людей депортована до Сибіру чи в табори нацистської Німеччини. Частина з них пройшли "Пересильну тюрму №25". Зараз це частина проспекту Чорновола, неподалік від пам’ятника Голокосту. Перед цим тут було львівське єврейське гетто, третє за розміром у Європі", – зазначив директор Установи культури "Меморіальний музей жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" Тарас Чолій.

ArticleImage_3_62665.jpgСаме та території колишнього гетто між проспектом Чорновола та вулицею Замарстинівською планується створити Музей тоталітарних режимів «Територія терору», мета якого – увіковічнити пам’ять сотень тисяч людей, «які були знищені в часи тоталітарних режимів, мільйонів репресованих, представників українського, польського, єврейського та інших народів». Музей займатиме площу приблизно 0,5 га та міститиме виставкові зали, експозиції під відкритим небом, об’єкти монументального та ландшафтно-паркового мистецтва. Загалом, за словами Т.Чолія, на реалізацію цього проекту потрібно витратити лише 2-3 мільйони бюджетних гривень, а ще частину коштів знайти у позабюджетній сфері. 

«Метою музею є дослідження архівних матеріалів, збір свідчень, а також підготовка експозицій і навчальних програм, спрямованих на виховання молодого покоління, усвідомлення ними історії та відповідальності перед пам’яттю людей, які загинули, відстоюючи своє право на свободу. Основну ставку робитимемо на засобах комунікації, візуальних ефектах, звуках, освітленні», - зауважив Т.Чолій.

Ділянка, на якій запропоновано збудувати Меморіальний музейний комплекс тоталітарних режимів "Територія терору", зараз перебуває в оренді до 2014. "Власники автостоянки, яка там розміщена, усвідомлюють значення цієї території. Достеменно невідомо, чи на цій території є захоронення, бо, як кажуть джерела, там ще є захоронені останки 450 осіб", – сказав Тарас Чолій.

Минулого року, з його слів, там проходили пошукові роботи. Їх продовжать після вирішення всіх питань з орендарями землі.

ArticleImage_2_62665.jpg"Над проектом концепції працювала велика група істориків, архітекторів, дизайнерів тощо. Радилися з багатьма громадськими організаціями, зі спілками політв’язнів та репресованих, брали багато інтерв’ю у людей, які були у «пересильній тюрмі», у людей, які досі проживають у будинках недалеко від тієї території – таким чином ми намагалися отримати щонайбільше інформації. Ми вирішили підійти до цієї території по-сучасному, з новим способом інформування. Музей присвячений жертвам Янівського концтабору, Львівського гетто, тюрми на Лонцького. Таких музеїв ніколи не буде замало... Ми також будемо намагатися залучити на цей проект міжнародні кошти, адже йдеться про інтерпретацію історії не лише з позиції українців, але й поляків, євреїв", – зазначив Тарас Чолій.

 

Концепція

Як повідомив ZAXID.NET Тарас Чолій, «Територія терору» ділитиметься на 4 зони.

“Аванзона“ (зона 1) – вхід – відкритий меморіально-відпочинковий майданчик з монументом, присвяченим депортаціям людей в ГУЛАГ, в Сибір і Казахстан, нацистські концтабори,  а також символічна стіна з документальними зображеннями подій того часу.

ArticleImage_4_62665.jpgЗона 2 міститиме “Алею тоталітаризмів“ (алея з пам’ятників тоталітарної доби, розміщених у довільному порядку і символізують епоху, що минула, та її ідеологію); “Колонаду Тиранів“ (архітектурна композиція “колонада“ або “арка у стилі ампір“ з портретами тиранів і диктаторів тоталітарних режимів і їхньої символіки, а також з текстовим документальними роз’ясненнями учинених ними злочинів. «Цей об’єкт покликаний показати глядачам винуватців найбільших злочинів проти людства ХХ сторіччя. Образ буде підсилений музичним супроводом нацистських і радянських військових маршів, що створить какофонічне сприйняття сюжету», - зазначив Т.Чолій); “Стіну пам’яті“ (бетонний мур, символічна “стіна пам’яті“ з викарбуваними на гранітних плитах прізвищами людей, мешканців Львова та Західної України, що перейшли через “Пересильну тюрму №25“, або були знищені у тюрмах міста Львова. Мур буде згори обтягнутий рядами колючого дроту, що відтворюватиме атмосферу тюрми); “Залізну дорогу“ (фрагмент залізниці з використанням дерев’яних шпал і металевих рейок, розміщених на щебеневій основі); “Вагон“ (відтворений вагон-“телятник“ періоду 1930-40-х років, які використовували для вивозу людей у концтабори. Всередині заплановано розташувати інформаційні пояснення, мультимедійні інсталяції); “Карту ГУЛАГу“ (металева копія карти СРСР з нанесеними позначеннями всіх таборів системи ГУЛАГ, а також інформаційними поясненнями і статистичними даними до неї).

Зона 3 - “Пересильна тюрма №25“. Музей і меморіальний комплекс буде створено з відтворенням (будівництвом) дерев’яних бараків, сторожових вишок та інших інфраструктурних об’єктів “Львівського гетто“ (1941-1943 рр.) та колишньої “Пересильної тюрми № 25“ (1944-1955 рр.).

Систему бараків та іншої інфраструктури концтабору буде збудовано з використанням дерева, металу, бетону, каменю та інших натуральних компонентів. Концепція внутрішнього експозиційного наповнення буде зроблена у вигляді “Часового тунелю“ з екскурсом у різні періоди діяльності тоталітарних і авторитарних режимів ХХ ст.:

1917-1939 (перший барак) – події у Росії, Європі, передумови приходу до влади тоталітарних режимів, злочини, вчинені ними у цей період. Тут також буде розміщено лекційну залу і кінозал. Вступна експозиція.

1939-1941 (другий барак) – розповідатиме про період першої радянської окупації Галичини, “перших совітів“, початок ІІ Світової війни, вивози людей у Казахстан, Сибір, масові вбивства у червні-липні 1941 року.

1941-1944 (третій барак) – період нацистської окупації, ІІ Світова війна “Львівське єврейське гетто 1941-1943“. Частина меморіального і експозиційного простору буде присвячена висвітленню історії функціонування на цій території гетто. Передбачається створення окремих меморіальних композицій, зовнішніх експозиційних площ.

1944-1955 (четвертий барак) – діяльність “Пересильної тюрми № 25“, боротьба з УПА і підпіллям ОУН, депортації і переселення, колективізація, або прихід “других совітів“.

ArticleImage_1_62665.jpg1955-1991 – (п’ятий барак) – розповідатиме про функціонування таборів “ГУЛАГу“ і радянської репресивної “машини“ НКВД – МГБ – КГБ, розквіт і занепад тоталітарного режиму СССР, боротьба за незалежність, дисидентство, нищення української мови, репресії до “інакомислящих“, репресії проти Української церкви.

Зона 4 – технічна, тут буде паркінг, відпочинкові й технічні об’єкти.

 

В Україні – аналогів нема

Тарас Чолій відзначив, що в Україні не знайдеться жодного подібного меморіалу, пам’ятника сотням тисяч осіб, вивезеним в табори ГУЛАГу.

Як відзначив історик, доктор філософії, академічний директор Центру міської історії Центрально-Східної Європи у Львові Тарік Сиріл Амар, львівський музей «Територія терору» поєднує у собі комбінацію естетики «Будинку терору» в Будапешті з концепцією музею «Топографія терору» в Берліні.

«Місце, яке обрали для створення Музею «Територія терору» є дуже вдалим, через те, що там було. Ця територія має історичне нашарування: львівське гетто, пересильна тюрма. Зараз ця територія ні на що не надається, тому що там є колія, жити там люди не будуть, ніхто нічого не збудує. Мийка, паркінг – це все, що могло там бути. Тому створення такого музею є добрим прикладом використання території. Але це не головне. Цей проект внесе багато значення в таку зовні непривабливу територію. Також він розширить центр: якщо це буде вдалий і цікавий проект, він виведе людей за межі центру. Для цієї території  музей може стати поштовхом до ревіталізації (відродження території)», - запевнила у коментарі ZAXID.NET керівник дослідницьких проектів Центру міської історії Центрально-Східної Європи Софія Дяк, дослідниця формування міського простору Львова.

«Мені здається, що зараз у Львові є багато проектів, створених за останні 20 років, які в той чи той спосіб щось чи когось вшановують. У нас часто це відбувається традиційним способом: ставлять  пам’ятник і роблять благоустрій навколо нього. «Територія терору» - це спосіб показати щось значно більше, ніж просто пам’ятник, це вшанування, розказування історії про певні події, людські долі, тут набагато більше функцій просвітництва, популяризації, цей формат більш насичений і більш функціональний», - запевнила Софія Дяк.

Здійснити такий проект буде складно, впевнений Тарік Сиріл Амар, оскільки сама тематика є дуже складна. «Така тематика є дуже складна. Мені здається, що немає іншого виходу, ніж говорити про нацизм і сталінізм разом. Я розумію, що це складно, але ці два режими були дуже брутальними й авторитарними. Одна річ абсолютно зрозуміла – ці два режими мали великий вплив на Львів. Тому й говорити про них треба разом. Не варто також думати, що коли реалізується цей проект, закінчаться дебати. Це місце стане територією дебатів. Важливо уникнути якихось грубих помилок. Питання будуть залишатися. Ця «Територія» мала б два важливих завдання: одне – продемонструвати ефект впливу сталінізму і нацизму на Львів, а друге – влаштувати справді загальноукраїнську перспективу, маю на увазі, що ця територія має що сказати до людей зі сходу України, і до людей із заходу України. Це має бути такий проект, де дискусія не є елементом, який заважає, а є елементом, який від початку є частиною, що допомагає; справжня дискусія, яка може щось змінювати», - зазначив Тарік Сиріл Амар.

Та й справді, цього року, за словами Тараса Чолія, окрім розроблення проектно-кошторисної документації та зібрання інформації та пошуків партнерів (до реалізації проекту планують залучати закордонні гранти, враховуючи міжнародне значення меморіалу), має відбутися широке обговорення цього проекту. Кошти на це (згідно з рішенням Львівського міськвиконкому № 491) передбачено в бюджеті Львова на 2010-й рік.

 

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук