На медіафронті без змін
IQ

На медіафронті без змін

Цей реванш ми наближали, як могли

Ігор Кардаш, 14 листопада 859 2

На тлі закликів патріотів від влади і просто патріотів «не допустити реваншу проросійських сил» якось непомітно відбувся запуск телеканалу «Наш». Поки що це пробне «мовлення» (насправді – «вещание»), на базі маловідомого досі (і, як зазначають експерти, нішевого жіночого) каналу «Максі-ТВ». Логотип, який повністю дублює символіку партії Євгена Мураєва «Наші», і плеяда «журналістів» не залишають жодних сумнівів: канал і надалі буде нішевим, але замість жіночої ніші активно працюватиме у ватній. Або відверто проросійській – тут як власникові карта ляже. А журналісти не підведуть, перевірені кадри, навіть не спльовують.

І ніби навколо розумні люди, і з періодичністю раз на декілька місяців згадують, що фейсбук та інші інтернети – це одне, а телевізійний електорат – це зовсім інше. І що пора б там наводити вже якийсь лад (взагалі-то пізно, але то таке). І свіжі рейтинги щоразу тільки додають оптимізму тим, хто вирішив емігрувати. Але далі розумних заяв справа так і не рушила.

Отже, від самого початку було декілька опцій роботи в масовому (тобто телевізійному) інформаційному полі: державний примус, позиція лідерів думок, конкуренція з боку проукраїнських мовників.

З державним примусом тяжко, бо є свобода слова, західні партнери, громадська думка. Це якщо діяти широким фронтом. Якщо ж діяти точково, то є недолугі слідчі і продажні судді, які цю справу поховали б ще на старті, просто додаючи симпатій «мученикам за свободу слова». На ниві «телефонного права» і неофіційних відносин (тобто там, де наша еліта дійсно є фахівцями своєї справи) ситуація кардинально інша: «Інтер» розповідав про реформи, на «Україні» перша леді показувала зарядку, «ЗІК» після виїзду «невинного» Димінського в Швейцарію зняв ціле інтерв’ю з Семочком під музику, і з президентом про «армію, віру, мову», продемонструвавши всю глибину та еластичність своїх ведучих.

Що ж до позиції «лідерів думок», то ситуація не набагато ліпша. Кількість оголошених бойкотів давно перевалила за кількість наявних телеканалів, навіть враховуючи такі «майданчики», як «Дача-ТВ» і «Рибалка». Тобто найодіознішим каналам оголошували бойкот по декілька разів. Припинили «говорящі голови» ходити на ці передачі? Так отож.

Залишилась улюблена мантра про «вільну конкуренцію». Навіть якщо не вдаватися до дискусії про абсурдність самої ідеї конкурувати з російськими грошима (які ніколи не виділялися на ринкових умовах), має ж бути якийсь конкурентний продукт, який хотів би заволодіти моєю, простого електорату, увагою. Але й тут не склалося.

Ніхто ж не змушував брати на президентський «Прямий» всіх російських гуру прямо з Москви, після чого дивитися їхні передачі немає ні бажання, ні терпіння. У мене вистачає комплексів, і додавати до них ще й комплекс національної меншовартості зовсім не обов’язково.

Або ж Кива на «Еспресо-ТВ»? Я розумію, Авакова не вибирають, але ж треба і міру мати.

Про «1+1» теж би пасувало щось написати, але там настільки швидко змінюються пріоритети (Ігор Валерійович, все-таки, енергійний бізнесмен), що в пам’яті залишаються лише «питкі, казні і уроди». Ну і 95-й квартал, що, загалом, не далеко втекло.

До цього ще можна додати тривалу епопею зі «Суспільним», з «Громадським», боротьбу за незалежність і нарікання на брак фінансування, якісь кволі потуги на регіональному рівні зробити щось цікавіше, ніж концерт вітання Романа Лемехи. А потім «керманичі» нарікають на несвідомий народ, який не вміє аналізувати ситуацію, відсіювати правду від маніпуляції тощо. Тобто класика жанру.

Хоча, з іншого боку, ці «керманичі» і не зацікавлені в іншому. Якби «народ» аналізував і відсіював, то зрозуміло навіть їм, що їх не вибирали б. А так Добродомов чомусь вирішив, що коли він сидітиме в телевізорі, як Рабінович, то матиме такий самий рейтинг. Як казав Гепа, «у тебя скучное лицо, тебе денег никто не даст». Бо Рабінович – це явище, як Ляшко. Каплін же не Ляшко, хоч і старалися ліпити, сокиру в руки давали, так і Добродомов – не Рабінович. Він ж не просто так «За жизнь». Це означає ні про що, але душевно, це треба вміти.

Або Яценюк, який в одному реченні примудряється сказати, що популісти (йшлося про газ, тому про Юлю) – це погано, але, як казав втікач Онищенко, його замовили. Ну от, я електорат, за кого мені тепер голосувати, Арсенію Петровичу? За Авакова?

І ходять, ходять, ходять. З одного каналу ворога на інший рупор Кремля. Ніби їм за це гроші платять. Хоча хто зна?

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук