Наша таємниця

У Британії співробітники однієї з бібліотек відмовились від афіш різдвяного концерту, щоб не дратувати представників інших релігій, а в школах Аризони дослідження історії Різдва в проектах учнів зарахували до таких, що суперечать конституції США.

Оце мені подумалось, а що, якби астрономи чи інші науковці раптом узяли й вкотре уточнили календар, «додавши» кожному з нас чи, навпаки, «відібравши» кілька днів життя. Холодно нам було б від того чи жарко? Чи позначилась би така зміна на якості нашого життя, на світогляді чи на біологічному віці?  

Навряд. Але думаю, що не кожен із нас беззастережно погодився б святкувати свій день народження, дотримуючись отого уточнення. Бо люди таки різні. Трапляються й уперті (вірні традиціям, послідовні, забобонні, непохитні, опортуністи etc).

Он моєму батькові дату його народження не науковці, а тітка-паспортистка змінила, переписавши з метрики в паспорт замість четвірочки одиничку. То й що? А нічого. Хіба що батько усе життя мав начебто два дні народження: для чужих і для своїх. Знайомі його завше вітали першого березня, а рідні - четвертого.

Якось я йому запропонувала зробити нарешті, щоб усе було, як у людей: або знайомим і співробітникам відкрити таємницю, і нехай вітають його в правильний день, або родичам сказати, нехай не викаблучуються і вітають тоді, коли в паспорті прописано. Можна вчинити й цілком політкоректно: порахувати, кого серед привітальників більше - приятелів зі знайомими чи родичів, і відповідно до кількісної переваги визначити нарешті єдиний день святкування.

Батько на це посміявся і сказав, що його влаштовує так, як є. Головне, що він був народився і його з цим не забувають вітати.

То може й із Різдвом нехай буде так, як є? І годі православним доводити католикам, що вони не верблюди і - навпаки? Зрештою, новий григоріанський календар із астрономічної точки зору - далеко не такий уже бездоганно точний. А тринадцять днів між цим календарем і календарем юліанським із погляду вічності - така несуттєва дрібничка, що аж жаль бере від взаємних кепкувань хрещеного люду через неї.

Он попович із Поділля такого «Щедрика» написав, що цю музичну обробку всі християни світу (і не лише християни) на Різдвяні свята слухають. І нікому й на думку не спадає, що її автор Микола Леонтович (ай-ай-ай!) Різдво Христове святкував за юліанським календарем.

Звісно, що вперті православні (разом із греко-католиками) теоретично могли б таки погодитися змінити календарну дату святкування цього найбільшого християнського свята. Бодай із політкоректності. Щоб було, «як у людей». Але чомусь мене особисто пригнічує такий варіант. Пригнічує, попри гіпотетичну спокусу поспостерігати за тим, який «праведний гнів», струс і переполох викликала б така зміна в лавах самі знаєте, якого патріархату, самі знаєте якої країни.

Якось не в'яжеться поняття політкоректність із Різдвом Сина Божого. Менше того, саме вже народження Ісуса Христа було виявом кричущої неполіткоректності 2009 років тому. Та й навряд чи можна сказати, що життя Ісуса було, «як у людей».

Хоч як крути, саме християнство сформувало європейську цивілізацію. А нині ця цивілізація так солодко намагається всім догодити, що її запопадливість щодалі, то більше скидається на сумний медичний діагноз.

У Британії співробітники однієї з бібліотек відмовились від афіш різдвяного концерту, щоб не дратувати представників інших релігій. Натомість організували бучне святкування, присвячене Рамадану. З цієї ж причини тамтешні працедавці забороняють прикрашати до Різдва офіси. В багатьох містах Різдво вже не називають Різдвом, а ім'я Христа зникло не лише з листівок, але й з різдвяних марок Королівської пошти, на яких тепер замість Дитятка Божого в оточенні волхвів зображають оленів і снігових баб. Якщо врахувати, що третина англійців уже не знають, що Христос народився у Вифлеємі, то цілком логічно передбачити, що невдовзі діти вважатимуть, що це свято на честь тих таки новонароджених оленів і сніговиків.

В Америці термін «війна проти Різдва» став уже звичним. В деяких штатах привітання Merry Christmas вважається мало не злочинним, принаймні в офісах це словосполучення заборонено промовляти, а в школах Аризони дослідження історії Різдва в учнівських проектах зарахували до таких, що суперечать конституції Сполучених Штатів.

Тож шануймося! Бо які дрібнички, всі ті розбіжності між юліанським та григоріанським календарем! Надто, коли, крім офіційної версії народження Ісуса Христа, ми маємо ще одну, питому українську, таку, що «Народився Бог на санях, В лемківськім містечку Дуклі» (тсссс, тихесенько, це наша таємниця, на яку зміни в календарях не діють).

Христос ся рождає! Славімо його!