Не дуже таємні матеріали

На початку квітня газета The New York Times у своєму матеріалі розповіла, що Пентагон розслідує витік секретних документів, які стосуються планів США й НАТО щодо контрнаступу ЗСУ. Наступного дня тематика викрадених документів розширилась – у ще одній партії опублікованих файлів йшлось про те, що США нібито шпигують за своїми ключовими союзниками, зокрема за Україною.

ZAXID.NET зібрав усе, що варто знати про начебто «злиті» документи і спробував розібратись, які наслідки може мати цей витік.

Історія витоку

Вперше журналісти звернули увагу на документи з позначкою «цілком таємно» 6 квітня – після їх поширення в проросійських Telegram-каналах. Там документи публікувались із не надто якісно зробленими правками щодо статистики втрат українських та російських військ. У такому ж вигляді ці файли потрапили і в Twitter, після чого витік прокоментував Пентагон, а за ретельне дослідження документів взялись журналісти-розслідувачі.

Через кілька днів Bellingcat знайшли першоджерела витоку у Discord [платформі обміну миттєвими повідомленнями, якою переважно користуються геймери]. Документи були датовані початком березня і опубліковані приблизно у той же час. Однак розслідувачі знайшли докази того, що деякі документи були датовані січнем і могли бути опубліковані ще раніше на сервері Discord Thug Shaker Central. При цьому журналісти AP з’ясували, що користувач, який розмістив документи Пентагону на ресурсі, може бути дитиною. За словами співрозмовника журналістів, секретні дані зливав користувач з ніком Lucca. Спочатку він передруковував дані по пам'яті, але потім почав розміщувати і зображення для того, щоб «справити враження на людей».

«Оригінали» документів знайшли на невеликому каналі у Discord

Наразі офіційні особи в США вкрай стримані у висловлюваннях про те, де і як міг статися витік секретних документів. Координатор зі стратегічних комунікацій у Раді національної безпеки при Білому домі Джон Кірбі повідомив, що не знає, хто «злив» інформацію та чи чекати ще нових порцій документів. До таких документів мають доступ «кілька сотень або навіть тисяч» співробітників Пентагону.

Про що йдеться в документах

Документи не містять конкретних планів бойових дій – як, коли і де Україна має намір розпочати наступ. Проте в першій партії опублікованих файлів йшлось про втрати техніки та потреби української армії станом на 1 березня 2023 року. Зокрема, заявлялось, що українська система ППО, яка захищає війська на лінії фронту, нібито може виснажитись до 23 травня, що «призведе до навантаження на мережу протиповітряної оборони вглиб території України». Також там вказана інформація про те, коли будуть готові нові бригади ЗСУ, і перераховано всі танки, бронемашини та гармати, передані Україні західними союзниками. Дані про втрати озброєння України та Росії частково збігаються з показниками, які щодня публікують OSINT-дослідники з групи Oryx.

Документ зі статистикою втрат техніки Росії та України

З матеріалів також випливає, що американські спецслужби в режимі реального часу попереджали Київ про точний час російських ракетних ударів і навіть про конкретні цілі атак, щоб Україна змогла захиститись.

З цього витоку зрозуміло, що США отримують інформацію майже з кожної російської спецслужби. Журналісти The New York Times зробили висновок, що «спецслужби РФ скомпрометували себе настільки, що США значно більше знають про російські військові плани, ніж про плани союзної України».

Друга порція матеріалів стосувалась не лише України, а й низки інших союзників США. Серед іншого, там йшлось про те, що:

• США нібито підштовхували Південну Корею до озброєння України, але Сеул посилався на свою політику не постачати зброю країнам, що перебувають у стані війни;

• в Україні нібито діють сили спеціального призначення кількох країн НАТО, зокрема Великої Британії, Латвії, Франції, США та Нідерландів;

• Ізраїль може під тиском США надати зброю Україні через третю сторону, одночасно виступаючи за мирне завершення війни і пропонуючи свої посередницькі зусилля;

• Сербія могла погодитися постачати зброю Україні для боротьби проти російської агресії або вже відправила її;

• США вивчали збій у роботі систем керованих далекобійних бомб JDAM в Україні;

• ПВК «Вагнера» нібито вела перемовини щодо закупівлі озброєнь у Туреччині, яка входить до НАТО;

• Єгипет нібито планував таємно виготовити до 40 тис. ракет для РСЗВ і відправити їх у Росію.

Також, якщо вірити документам, розвідка США оцінює чотири малоймовірні сценарії війни в Україні – так звані «дикі карти». Гіпотетичні сценарії включають смерть президентів Росії Владіміра Путіна та України Володимира Зеленського, зміну керівництва в Збройних силах Росії та удар України по Кремлю.

Хоча Пентагон організував міжвідомчу групу для оцінки наслідків витоку, американські чиновники вже побоюються, що ці витоки можуть скомпрометувати важливі зовнішні зв'язки. Документ нібито описує, як кожна з таких ситуацій може потенційно призвести до ескалації в Україні, завершення конфлікту шляхом переговорів або ж не мати суттєвого впливу на хід війни.

Справжні чи ні

Попри те, що частина ЗМІ намагаються подати документи, як автентичні [посилаючись на «анонімні джерела»], ні США, ні жодна інша країна, що згадується у файлах, остаточно не верифікували їх. Частина держав вже встигли спростувати інформацію, яка наводиться в документах. У Головному управління розвідки повідомили, що так звані засекречені військові документи про плани наступу ЗСУ насправді є підробкою та спецоперацією російських спецслужб.

У Пентагоні опосередковано підтвердили, що злив дійсно був і додали, що розслідування може тривати місяці. Слідчі працюють над тим, щоб визначити, яка особа або група осіб могли б мати можливість і мотивацію оприлюднити розвідувальні звіти. Проте у Білому домі заявили, що деякі з документів не пройшли перевірку на оригінальність і є підробкою. Південна Корея 11 квітня також заявила, що «значна частина» оприлюднених документів розвідки США, які вказують на стурбованість Сеула щодо поставок зброї в Україну, є підробленими.

OSINT-дослідники агенції Molfar також вважають, що нібито «злиті» в мережу документи дійсно можуть бути підробкою. Вони знайшли у файлах багато фактичних неточностей і граматичних помилок. Для прикладу, у відредагованих даних про втрати сторін, які розповсюджували російські Telegram-канали, цифри лише змінили місцями: у графі про втрати ЗСУ числа 16-17,5 тис. подано 61-71,5.

Документи публікувались з правками щодо статистики втрат українських та російських військ

За словами OSINT-дослідників, сумніви в автентичності фотографій документів викликає те, що першими і найактивніше їх почали розповсюджувати інтернетом саме проросійські джерела.

На що може вплинути скандал довкола зливу

Якщо витік документів дійсно є реальним – щонайменше він може дати Росії потенційну можливість знайти і перекрити джерела інформації США всередині своїх спецслужб. Теоретично, витік може завдати збитків і військовим зусиллям України. CNN заявили, що Київ нібито вже скоригував свої плани контрнаступу. Проте радник голови ОП Михайло Подоляк наголосив, що стратегічні плани України залишилися незмінними, а більш конкретні тактичні плани завжди корегувалися. Полковник ЗСУ в запасі Роман Світан у коментарі DW вказав на те, що значна частина інформації була раніше у вільному доступі й насправді не є таємною.

Проте NYT пише, що лише інформація про витік вже ускладнила для США відносини із союзними країнами та викликала сумніви у здатності Пентагону зберігати свої таємниці. В коментарі журналістам «високопоставлений співробітник розвідки» назвав витік «кошмаром для Five Eyes», маючи на увазі альянс країн, які активно обмінюються розвідданими [США, Британія, Австралія, Нова Зеландія та Канада].

Представник ГУР Андрій Юсов назвав документи фейковими, але визнав, що у росіян є мотивація для такого «витоку» даних.

«Сьогодні використовуються всі інструменти, щоб уповільнити або зірвати український контрнаступ, допомогу проукраїнської коаліції для українських сил безпеки та оборони», – сказав Юсов, додавши, що за останні десятиліття «найуспішніші операції російських спецслужб проходять в фотошопі».

Натомість, західні військові оглядачі припускають, що «злив» може бути частиною інформаційної операції США, щоб обдурити російське командування, оскільки на початку ефективність українського контрнаступу буде залежати від здатності дезінформувати РФ та перевантажити її систему розвідки.