Новий закон зі старими пастками

Коли у понеділок Віктор Янукович летів до Німеччини, депутати Верховної Ради відчайдушно працювали над його іміджем. У країну Анґели Меркель він прибув з іміджем людини, яка прислухається до опозиції і може переписати передвиборче законодавство не один, а цілих два рази.

Передовсім імідж спонукав Януковича змусити парламент змінити нещодавно змінений закон про вибори, адже у вересні Президент матиме турне Європою. Але, крім того, що український лідер виглядатиме демократичніше в очах світової спільноти, новий закон матиме реальні наслідки для виборчої кампанії. Отже, місцеві вибори 31 жовтня відбудуться саме за законом, ухваленим депутатам на позачерговій сесії у понеділок. ZAXID.NET детально вивчив нові норми закону про вибори.

Термін дії більше не діє

Головна зміна, яку внесли парламентарі, це скасування «норми про 365 днів». Із липневого закону вилучили пункт, яким було заборонено брати участь у виборах місцевим партійним організаціям, що були зареєстровані менше ніж за рік до виборів, тобто після 31 жовтня 2009 року. Це обмеження головним чином стосувалося нових партій – «Фронту змін» Арсенія Яценюка, «Сильної України» Сергія Тігіпка та інших.

Чому раптом президент та його партія вирішили дати дорогу молодим? За словами директора Київського інституту проблем управління імені Горшеніна Володимира Фесенка, за останній місяць політтехнологи Партії регіонів ретельно дослідили передвиборчу ситуацію. «З’ясувалося, що від норми про 365 днів виграє «Батьківщина», - розповідає ZAXID.NET політолог. – Тоді у ПР вирішили, що треба розпорошити електоральне поле опозиції, повернувши до виборчих змагань і «Сильну Україну» Тігіпка, і «Фронт змін» Яценюка. Це має зменшити результат «Батьківшини» на виборах». 

 

у ПР вирішили, що треба розпорошити електоральне поле опозиції, повернувши до виборчих змагань і «Сильну Україну» Тігіпка, і «Фронт змін» Яценюка

 

Певною мірою цю думку політолога підтверджують цифрами соціології. Згідно з даними центру «Соціоінформ», у червні за проходження «Батьківщини» до Львівської міськради готові були проголосувати 10,4% львів’ян. У серпні підтримка партії Юлії Тимошенко зросла до 14,3%. Можливо, через те, що у серпневому опитуванні був відсутній «Фронт змін», який не мав би брати участі у виборах, бо не вписувався у «норму про 365 днів». Тепер партії Яценюка дали «зелене світло» - розраховуючи на те, що вона витіснить «Батьківщину». Між іншим, шанси у партії Арсенія Петровича непогані: у червні 8,4% мешканців Львова хотіли бачити «Фронт змін» у Львівській міськраді.

Що стосується «Сильної України», яка швидше є сателітом Партії регіонів, а не опозиційною силою, у неї теж є шанси: 6,8% львів’ян підтримали б «Сильну Україну», якби вибори до міськради відбулися у серпні. Партія Тігіпка і без скасування «норми про 365 днів» активно взялася за передвиборчу кампанію на Львівщині. Недавно керівництво обласної організації заявило, що партія братиме участь у виборах до шести місцевих рад: Львівської обласної та міської, Дрогобицької районної та міської, до Стрийської та Городоцької міських рад. Тепер, коли обмеження щодо річної реєстрації скасоване, партія віце-прем’єра може розширити свою географію на Львівщині.

Політолог Анатолій Романюк вважає, що нові політичні сили - такі як «Фронт змін» та «Сильна Україна», - зможуть провести своїх представників до цілої низки органів влади Львівщини. «Ми бачимо, що старі політичні партії втрачають довіру виборців. Суспільство зацікавлене у проходженні до органів влади нових політсил», - сказав ZAXID.NET Анатолій Романюк. Його слова, знову ж таки, підтверджує соціологія: з усіх політиків львів’яни найбільше довіряють Сергію Тігіпку, Олегу Тягнибоку та Арсенію Яценюку.

«Можна побоюватися, що нові політичні сили, коли їх оберуть до місцевих рад, потім підтримуватимуть партію влади, - розмірковує пан Романюк. - Але, з іншого боку, ми бачимо, що є багато людей, які пройшли за списками БЮТ, а тепер підтримують партію влади. Належність до якоїсь партії не дає жодних гарантій».

Не виключено, що партії-новачки після підписання закону президентом кинуться реєструвати свої осередки там, де не мали їх раніше. Чи готові до цього місцеві органи юстиції? Чи встигнуть партії оформити документи, враховуючи, що до виборів вже менше двох місяців? Експерти, з якими ми спілкувалися, кажуть, що технічних проблем з реєстрацією не мало б виникати. Багато залежить від організованості самих партійних організацій – наскільки швидко вони зможуть підготувати потрібний пакет документів до органів юстиції.

Члени виборчкомів та їхні помічники

Друга норма, заради якої депутати збиралися позачергово, - збільшення кількості членів територіальних виборчих комісій (ТВК). Згідно з попередньою редакцією закону, ТВК складалася з 15 людей – по троє від кожної з парламентських політичних сил (ПР, БЮТ, НСНУ, Компартія, Блок Литвина). Чому саме ці партії отримали право контролювати хід виборчої кампанії? Ніде у світі немає такої практики, щоб виключно парламентські партії були присутні у виборчкомах. 

 

Не виключено, що партії-новачки після підписання закону президентом кинуться реєструвати свої осередки там, де не мали їх раніше

 

Щоб знизити градус напруги, «регіонали» збільшили кількість членів ТВК до 18. Додаткові троє людей і будуть представляти всі інші політичні сили. Схема така: 15 членів від парламентських партій затверджуються рішенням певного виборчкому, а інших трьох обирають жеребкуванням з тих кандидатур, які подали позапарламентські політичні сили. Хоча формально більша кількість членів ТВК означає більшу прозорість у роботі комісій, все-таки парламентські партії залишили за собою монополію на виборчкоми, а ці троє доданих людей виглядають як помічники до основних працівників.

Однак територіальні виборчкоми залишаються повністю керованими Центральною виборчою комісією. Згідно із законом, ухваленим Радою у липні, ЦВК може з власної ініціативи скасувати рішення ТВК, а також самостійно встановлювати результати відповідних місцевих виборів. Ці дві норми (стаття 24, пп. 5, 6) пропонував скасувати Арсеній Яценюк, але його законопроект у понеділок набрав лише 153 голоси.

Політолог Володимир Фесенко вважає одним з найбільш небезпечних пункт про те, що виборчкоми мають право знімати кандидатів з виборів. «Не тільки кандидатів, а цілі списки, - зазначив В. Фесенко. - Досвід виборів підказує, що окремі порушення можна організувати штучно. Влада може втручатися у хід кампанії і використовувати вибірковий підхід до кандидатів. У Росії, коли формувався режим керованої демократії, все починалося саме з місцевих виборів. Там механізм зняття з перегонів непотрібних кандидатів застосовувався дуже широко. Такі ризики наразі є в Україні».

Партія шукає мера, мер шукає партію

Сподівання позапартійних мерів, що їм дозволять самовисуватися, не справдилися – пункт про те, що кандидата у мери має висувати місцева партійна організація, депутати не змінили. 

 

Досвід виборів підказує, що окремі порушення можна організувати штучно. Влада може втручатися у хід кампанії і використовувати вибірковий підхід до кандидатів

 

Політичний експерт Ігор Коліушко пояснив ZAXID.NET: «З теоретичної точки зору висування від партій – це правильно. Але в тих суспільствах, де є стабільні авторитетні партії. У наших умовах ситуація прямо протилежна. У нас партії є не партіями, а фан-клубами лідера, просто набором помічників і водіїв якогось лідера, групами бізнесменів… Коли нема якісних партій, треба давати можливість самовисуватися. А от великим партіям невигідно, щоб було самовисування – тоді до влади приходитимуть неконтрольовані люди».

З його думкою погоджується і Володимир Фесенко. Він вважає, що місцеві вибори мають бути менш ідеологічними, менш заполітизованими, а більш зосередженими на місцевих проблемах. Суто партійні вибори – це надмірна політизація місцевої влади і місцевого самоврядування. 

 

Сподівання позапартійних мерів, що їм дозволять самовисуватися, не справдилися – пункт про те, що кандидата у мери має висувати місцева партійна організація, депутати не змінили

 

Згідно з останньою соціологією, за нинішнього мера Львова Андрія Садового готовий проголосувати кожен третій львів’янин. На минулих виборах Садовий був самовисуванцем, хоча досі має партійний квиток «Нашої України». Він міг би самовисуватися й цього разу, але тепер закон зобов’язує його шукати партію. Про підтримку Садового вже заявили львівські організації партій УРП «Собор» та «Пора». Сам мер поки що думає.

«Ми бачимо, що зараз Партія регіонів намагається примусити балотуватися від себе впливових міських голів, або впливових регіональних лідерів. Раніше в радянський час була продрозверстка, а тепер «партрозверстка», - іронізує Володимир Фесенко. - В деяких регіонах є пряме або неформальне змагання за статус кандидата від Партії регіонів. В Одесі, наприклад. На півдні та сході партія влади вирішує, хто буде від неї кандидатом. У великих містах західної та центральної України ми бачимо іншу ситуацію: популярні міські голови самі обирають, від кого балотуватися. Той же Садовий та інші шукають таку політичну силу, яка, по-перше, не була б відверто в опозиції, бо це може створити проблеми під час виборів. По-друге, вони намагаються не балотуватися від «Нашої України», бо рейтинг цієї партії сильно впав. Тому вони шукають партії, які сприймалися б на заході як націонал-демократичні, але не були пов’язані з впливовими загальнонаціональними лідерами. Навіть з Яценюком чи Тігіпком. Бо це для кандидатів в мери пов’язане з певною залежністю».

Адмінресурс буде

Загалом же всі експерти схиляються до того, що навіть оновлений закон про вибори залишає владі дуже багато можливостей для втручання у виборчий процес. Зміни, які парламентарі внесли під час позачергової сесії, є косметичними і тільки трохи покращують законодавство. Справжнім екзаменом на демократію стане сам перебіг кампанії: чи зніматимуть кандидатів з виборів, чи виникатимуть проблеми з реєстрацією партійних організацій, чи підкуповуватимуть членів ТВК... Про все це дізнаємося уже у найближчі два місяці.