У давні часи, коли на наших предків зі сходу теж нападала орда, багато споруд було оборонного типу – не лише замки чи фортеці. Міцні стіни і бійниці на них створювали навіть на сакральних будівлях – церквах, костелах, синагогах, монастирях. Згадаємо три церкви Галичини і Поділля у Росохах, Чесниках, Касперівцях та Сутківцях, які своїми мурами нагадують маленькі фортеці.
Нині вони всі є пам’ятками національного значення і чинними храмами. А коли нападали татари, у церквах, крім молитви, ще й оборонялися.
Чесники
Церква святого Миколая у Чесниках біля Рогатина на Івано-Франківщині стоїть вже сьоме століття. Тоді, у XIV ст. вона була надійною твердинею на погорбі, звідки добре проглядається довколишня місцевість.
Будівля церкви з потужними стінами, які підпирають контрфорси, покрита ґонтовим дахом. Всередині інтер’єр зруйнований, є залишки іконостасу XVIII ст.
Раніше біля церкви було кладовище, від якого залишились давні кам’яні хрести, які є ще однією пам’яткою.
Росохи
Храм Різдва Пресвятої Богородиці у Росохах (Самбірський район, Львівщина) датується XV ст., хоча деякі дослідники припускають, що він існував вже в XIII ст. У пізніші століття його багато разів перебудовували та реставрували. Ймовірно, верхні оборонні пристосування втрачені. Дещо спотворено виглядає бляхове покриття даху.
Церква у Росохах (фото Катерини Буйдужої /Вікіпедія)
Церкву звели із ламаного каменю, який перекладали вапняним розчином з домішками товченої кераміки і деревного вугілля. Товщина мурів сягає до 1,5 м. Міцні стіни підпирають додаткові укріплення – контрфорси. Кам’яну огорожу довкола церкви звели пізніше, а дерев’яна дзвіниця – з XIX ст.
Сутківці
Церква Святої Покрови у Сутківцях біля Хмельницького – ще один зразок сакральної споруди оборонного типу. Її збудували на шляху, яким часто нападали на Поділля татари, тож стіни мають товщину до 2 м, а зверху – парапет з бійницями. Вважається, що спершу це була оборонна будівля, схожа на донжон (найбільш укріплена вежа замку), а у XV ст. її перебудували на церкву. З часом вона втратила оборонні елементи, а середньовічні фрески XVI ст. втрачені через цементний розчин.
Дослідники кажуть, що у підвалі під церквою виявили багато людських останків, а від церкви підземний хід вів до замку, від якого залишитись руїни.
Касперівці
Георгіївська церква оборонного типу у селі Касперівці на Тернопільщині датується кінцем 1640-х років. Триярусна оборонна дзвіниця, яка є єдиним цілим з церквою, на нижньому ярусі не мала вікон і об’єднана з навою склепінчастим проходом. Дах був покритий ґонтом. Рідкісною для православних храмів особливістю є орієнтація вівтаря на захід.
Церква у Касперівцях на Тернопільщині (фото проекту «Тепле Поділля»)
За типологією церкву називають ренесансно-народною. Вона практично без фундаменті: основа стін заглиблювалася в ґрунт лише на 25 см. Це здеформувало будівлю, тому до неї прибудували три потужні контрфорси. У 2006 році храм був спотворили перебудовою. Зокрема, ґонт замінили на бляху, а стіни церкви покрили світло-бежевим тиньком.
Більше пам’яток знайдете у рубриці «Краєзнавство»
Ми використовуємо