Сенат США прийняв оборонний бюджет із санкціями проти «Північного потоку-2»
Сенат та Палата представників мають узгодити свої версії документів і відправити на розгляд президенту США
До теми
- Данія дозволила продовжити будівництво «Північного потоку-2» у своїх водах ZAXID.NET
-
«Запустити Північний потік-2 – все одно, що вдруге позбавити Україну ядерної зброї».
Оксана Сироїд про небезпеку російського проекту ZAXID.NET - Швейцарська компанія Allseas відмовилася добудовувати «Північний потік-2» ZAXID.NET
Сенат США переважаючою більшістю ухвалив оборонний бюджет на наступний фінансовий рік на суму 740 млрд доларів. Він передбачає провадження санкцій проти компаній, які причетні до будівництва «Північного потоку-2» та «Турецького потоку». Раніше цей документ затвердила Палата представників.
Як повідомила 24 липня «Радіо Свобода», документ про функціонування національної оборони передбачає санкції проти іноземних осіб та компаній, які продають, надають в оренду або дають у користування судна для прокладання труб російського газопроводу «Північний потік-2». Санкції також проваджуються проти «Турецького потоку».
Законопроект підтримали 84 сенаторів, проти – 14. Відтепер Сенат та Палата представників повинні узгодити свої версії документів та відправити на розгяд президенту США.
Фінансовий рік у США розпочинається з 1 жовтня 2020 року.
Оновлено. Прес-секретар президента РФ Дмітрій Пєсков відрегував на санкції проти «Північний потоку-2», заявивши, що вони «суперечать міжнародному законодавству».
Що таке «Північний потік-2» і чому його будівництво необхідно зупинити
«Північний потік-2» (англ. «Nord Stream 2») – проект магістрального газопроводу з Росії в Німеччину через Балтійське море в обхід України довжиною понад 1200 км. Потужність нового трубопроводу складе 55 млрд м3 газу на рік. Вартість проекту – 9,5 млрд євро. Газопровід будує російський «Газпром» спільно з європейськими компаніями Engie, Uniper, OMV, Shell і Wintershall. Спершу планувалося завершити його до кінця 2019 року, але через спротив частини європейських країн, будівництво загальмувалося.
Маршрут «Північного потоку-2»
Противниками проекту є, зокрема, Україна, Польща, Угорщина, Молдова, Румунія, Чехія, Словаччина, Латвія, Литва та Естонія. Серед аргументів наводиться, зокрема, посилення енергетичної залежності Європи від постачання російського газу, а також шкода екосистемі Балтійського моря.
Сполучені Штати критикують спорудження «Північного потоку-2», вважаючи його загрозою для енергетичної безпеки ЄС. Окрім того, втрати України від «Північного потоку-2» можуть скласти до 3% ВВП. Натомість у Берліні та Москві наголошують, що проект – виключно економічний.
Ще 21 грудня 2019 року президент США Дональд Трамп підписав бюджет на 2020 рік, у якому передбачені санкції проти компаній, що будують другу гілку «Північного потоку-2» через Балтійське море. Після цього швейцарська Allseas призупинила роботу над проектом.
Вже наприкінці червня 2020 року у США представили законопроект під назвою «Уточнюючий закон про захист енергетичної безпеки Європи 2020 року», який передбачає запровадження санкції про європейських компаній, які будують газпромівський проект «Північний потік-2». У відповдь на цей законопроект, ЄС розкритикував США і закликав не впроваджувати санкції проти європейських компаній, які легально ведуть бізнес.