Паркова казка 2
Суспільство

Паркова казка 2

У Львові діє група посадових осіб, які, використовуючи службове становище, допомагають обкрадати громаду міста

Влад Якушев, 9 липня 2014 1673 1

9 червня ZAXID.NET опублікував статтю «Паркова казка», у якій описано, як приватні особи намагалися приховати злочин нібито боротьбою на благо громади.

Стаття «Паркова казка» починалась словами: «Участь у битві беруть мешканці, прокуратура, чиновники, Правий сектор. Усі ці люди можуть навіть не підозрювати, що відстоюють не тільки права громади, але і чиїсь приватні інтереси». Від часу написання першої статті мені вдалося отримати документи та зібрати факти, які підтверджують, що деякі посадовці прекрасно розуміють, що вони роблять…

Передмова

Для тих, хто не читав першу статтю, коротко окреслю її суть. Громадська активістка Галина Янко звинувачує працівників міськради та комунальників у незаконній вирізці дерев парку «Снопківський». Її підтримує прокуратура. Сам прокурор Володимир Гураль, який є сусідом сім’ї Янко, бере справу під особистий контроль, говорить про неї під час прес-конференції. Міліція тягає по допитах працівників міськради та комунальників.  Попри це все, ні прокуратура, ні міліція не помічає, що активістка, яка так яро захищає парк, проживає у будинку, під час будівництва якого було захоплено частину земель цього парку. Міськрада упродовж двох років звертається до силовиків з вимогою притягнути винних у захопленні до відповідальності і повернути громаді паркові землі, але силовики вперто не помічають цих звернень. Посадовці міськради трактують кримінальну справу про «незаконну» вирізку дерев як помсту за спроби відновити законність або тиск з метою узаконення захопленої ділянки.

Я починаю розслідування цієї справи, а Галина Янко пише у міліцію заяву, в якій сповіщає, що людина, схожа на мене, погрожує її вбити. Однак пані Янко не впевнена, що це саме я.

Під час перехресного допиту в слідчого Богдана Огоновського вона заявляє, що готова забрати заяву, якщо я прийду до неї на розмову і «вибачусь». Я відмовляюсь. Статтю публікують і у справі по факту погрози з’являється  свідок – чоловік пані Галини Олексій Янко, який стверджує, що погрожував саме я. На факт, що я маю алібі, Олексій Янко не зважає.

Тим часом, моє журналістське розслідування продовжується, і мені вдається дізнатись багато цікавого про захисників природи Янків та їхніх друзів у правоохоронних органах…

Непримиренна боротьба

Борець за збереження та розширення меж парку «Снопківський» Галина Янко добре відома своєю громадською позицією. Її прагнення зберегти зелені «легені міста» та енергія, яку вона витрачає для здійснення своєї мети, могли б викликати захват та заслуговувати на повагу. А тут така прикрість – підозра у захопленні земель парку, за який вона так бореться.

У таке важко повірити. Так хочеться думати, що це прикра помилка, і Галина Янко – справді чесна і безкомпромісна людина, яка відстоює інтереси громади. Можливо, у захопленні земель парку винний проектант будинку по вул. Кримській, 33в? Можливо, помилились будівельники, які будували будинок? Можливо, пані Галина взагалі придбала будинок так, як є, і не знає про використання паркових земель? На жаль, це не так. Про захоплену територію сім’ї Янко добре відомо.

Доказом цього може бути одна цікава історія. Це не просто приказка, а бувальщина, підтверджена документами.

26 квітня 2013 року засідала комісія, завданням якої було навести лад із межами парку «Снопківський». У засіданні взяли участь 12 поважних людей. Існує і протокол засідання, який також є беззаперечним доказом.

Отже, головував комісією А. Павлів – директор департаменту містобудування ЛМР; секретар А. Галушка, в.о. начальника управління екології та благоустрою департаменту містобудування. Присутні: начальник управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин департаменту містобудування М. Бокало; заступник начальника юридичного управління ЛМР М. Гавриляк, заступник  начальника  управляння архітектури департаменту містобудування О. Лужецький; начальник відділу містобудівного маркетингу управління архітектури департаменту містобудування В. Хижняк; депутат міської ради, член постійної комісії землекористування В. Гордон; депутат міської ради, член постійної комісії природокористування, охорони довкілля та благоустрою В. Лясковська; Директор Львівського центрального парку культури і відпочинку ім. Б. Хмельницького О. Мазяр; начальник відділу маркетингу та культурних індустрій управління культури департаменту гуманітарної політики О. Кулик; член ГО «Правозахисний центр ім. Генерала УНР В.Сікевича» Р.Куровець і представник мешканців Г. Янко.

Під час цього засідання сталося ось що: Галина Янко заявила, ніби все, що відбувалося на засіданні, вона зафіксувала на звукозаписуючий пристрій, тож усе це буде використано проти учасників наради,  якщо комісія не вирішить питання встановлення меж парку «Снопківський» у попередньо запропонований нею спосіб – тобто так, щоб ці межі не проходили через приватний будинок по вул. Снопківській, 33в, де вона проживає. Пані Янко також пропонувала винести присадибну ділянку за цією адресою поза межі парку.

Засідання закінчилось чималою сваркою, але погроз пані Янко члени комісії не злякались. Департамент містобудування навіть звернувся до СБУ з проханням надати правову оцінку таким діям громадянки Янко. СБУ порушила кримінальну справу № 22131500000000163, але згодом закрила її, оскільки звукозаписуючого пристрою, на який Галина Янко нібито здійснювала запис, не виявилося.

Записувала пані Янко засідання комісії чи ні, для громади міста не так важливо. Важливо те, що вона знала: її будинок збудований з порушеннями, і вимагала це узаконити. Отака принципова позиція.

Але про яку ще ділянку Галина Янко говорила під час засідання комісії? Я почав цікавитись цим питанням...

Апетит приходить під час їжі

Виявляється, пані Янко справді відстоювала права парку, запропонувавши  одному з власників земельної ділянки по вул. Кримській відмовитися від неї, щоб долучити до території парку «Снопківський». Вона також звернулася до директора одного з львівських ТзОВ з проханням розглянути питання передати приміщення, яке будує ТзОВ, у власність громади міста. Водночас Г. Янко запропонувала: «не включати у межі парку зелену зону – схил, що поруч з будинками по вул. Кримській, 31, 31а, 31б, 33а, 33в та залишити її у фактичному використанні громадян-суміжників».

Отже, коли мова йде про чужу власність, Галина Янко – за розширення меж парку. Коли ж мова іде про власну зацікавленість, бажає зменшити парк на 7-8 соток. Сотка землі у такому районі коштує 17-18 тис. доларів.

Я зустрівся з головою постійної депутатської комісії природокористування, охорони довкілля та благоустрою Вірою Дмитрівною Лясковською, яка була присутня на обох згаданих засіданнях комісії. Віра Дмитрівна упродовж багатьох років опікується проблемами довкілля міста Львова, і от що вона мені розповіла: «Галина Янко хоче накласти руку на цю землю. Вона постійно крутить, кружить, і їй все ніяк не вдається це зробити». 

Виконавці замовлення

Тепер, коли корисливі мотиви Галини Янко доказані, варто звернути увагу на осіб, які допомагають їй обікрасти львів’ян.

У статті «Паркова казка» я вже згадував про два протоколи обстеження місця, де працівники ДП «Парк Високий замок» нібито незаконно вирубали дерева.

Перша польово-перелікова відомість підписана держінспектором з охорони навколишнього природного середовища Львівської області паном Р. Братушем. Відповідно до цієї відомості, на ділянці було зрізано 83 дерева.

Пізніше цей же ж пан склав другу відомість, на якій вже стоїть кілька підписів: Братуш Р.І., Янко Г.П., Янко О.Т., слідчий Галицького РВ Огоновський Б.М., прокурор прокуратури Галицького району Львова Волчак І.Я.

Можливо, хтось змусив пана Братуша скласти нову відомість? Є ще кілька причин, з яких він міг це зробити: або його зацікавили матеріально, або він – нефаховий спеціаліст. Можна ще припустити, що хтось продовжував різати дерева на цій ділянці після того, як прокуратура призупинила там роботи ДП «Парк Високий замок».

ЛКП «Зелений Львів» 25.04.2014 зверталося до начальника Галицького РВ ЛМУ ГУМВС у Львівській області з листом, висловлюючи занепокоєння ситуацією, оскільки підприємство не має можливості забезпечити фізичну охорону паркових насаджень.

Схоже, що керівництво Галицького РВ можливість незаконної вирубки дерев після 28.03.2014 не розглядає, оскільки, як стало мені відомо з власних джерел, ЛКП «Зелений Львів» не отримало на це звернення жодної відповіді.

Не варто звинувачувати у цьому начальника цього райвідділу. Звичайно ж, він не може орієнтуватись у всіх справах, які веде його РВ. Швидше за все, він скерував це звернення для розгляду слідчому, який веде і справу про незаконну вирубку, і справу погроз щодо пані Янко, і справу, відкриту за моїми заявами про перешкоджання громадянами Янко Г. П. та Янко О.Т. моїй професійній діяльності та переслідування мене за мою професійну діяльність.

Враховуючи той факт, що Держекоінспекція Львівської області не відповіла на мій інформаційний запит, я більше схиляюсь до думки, що пан Братуш розуміє, що робить.

Звернемо увагу і на інші підписи, які стоять під другою польово-переліковою відомістю від 10.04.2014.

Слідчий Богдан Огоновський розслідує справу, отже, не міг не знати про першу відомість. Якщо він знав, що перша відомість правдива, чому підписався під другою? Якщо з’ясував, що перша відомість хибна, чому не заперечував, щоб повторне обстеження проводив той же спеціаліст, який є або некомпетентним, або заангажованим?

У державному ж акті 458/05, про який говорили працівники прокуратури, розповідаючи про незаконну вирізку дерев, міститься відверта фальсифікація. Там написано: «При проведенні переліку пнів зрізаних дерев були присутні мешканці вулиці Кримської Янко Г.П., та Янко О.Т., прокурор прокуратури Галицького району Волчак І.Я., слідчий Галицького РВ УМВСУ у Львівській області Огоновський Б.М. Директор ДП «Високий замок» Процакевич Р.І. відмовився взяти участь у проведенні переліку пнів».

Знову ті ж самі прізвища. Цікаво, на вулиці Кримській проживає лише родина Янко? Чому до всіх перевірок залучають саме їх? Галина Янко нібито є представником громадськості. А її чоловік теж?

Тепер щодо відмови директора Процакевича. В акті не вказано, що пан Процакевич написав до цього акту низку заперечень. Зокрема Процакевич Р.І. стверджує, що не був долучений до цієї перевірки. Він також наголошує, що у матеріалах перевірки не вказано давність зрізки дерев, відсутні посилання на картографічний матеріал.

Цих зауважень до уваги не взяли. Це може означати, що особи, які складали акт, могли бути у змові проти пана Процакевича.

І ще один цікавий документ: ухвала іменем України від 06.05.2014.

Відповідно до цієї ухвали Богдан Огоновський просить та отримує дозвіл на виїмку практично всіх документів стосовно парку, які зберігає міська рада та комунальники, зокрема картографічні матеріали парку «Снопківський» та детальний план забудови вулиці Кримської. Навіщо слідчому плани забудови, якщо мова іде про вирубування дерев? Можливо, для того, щоб допомогти сім’ї Янко виправити деякі моменти, що стосуються будівництва їхнього будинку?

І ще один доказ зацікавленості міліції. Я звернувся до Галицького РВ із заявою притягнути громадянку Янко Г.П. через перешкоджання та переслідування мене за професійну діяльність, а також за завідомо неправдиве повідомлення про злочин, а громадянина Янко О.Т. – ще й за дачу завідомо неправдивих свідчень. Однак справа відкривається тільки по статті переслідування за журналістську діяльність. Інших статей у міліції не помітили.

Під час розмови слідчий Богдан Огоновський повідомив мені, що таке рішення прийняв не він, а його керівництво. 

Прийшла черга прокуратури. Я вже писав, що прокурор Львівської області Володимир Гураль проживає неподалік від будинку Янко, і саме він упродовж двох років ігнорував звернення посадовців міської ради, які заявляли про самовільне захоплення земель парку.

Комісію пані Янко лякала теж прокуратурою.

Коли обласний прокурор рапортував про сто днів своєї роботи, я поставив йому запитання, чи відомо йому про факт захоплення землі у парку «Снопківський»?

Володимир Гураль відповів: «Ви маєте на увазі будинок, у якому проживає правозахисниця Янко? Ці дані тільки надійшли, ми організуємо перевірку».

Я запитав, чому прокуратура не реагувала на попередні звернення міської ради. Прокурор відповів: «Мені особисто ці факти стали відомі лише зараз, після вашої статті».

Тоді я продемонстрував Володимиру Гуралю копію останнього листа, надісланого департаментом з питань містобудування та інфраструктури саме на його ім’я.

Прокурор не мав що відповісти. Лише що «ці листи були направлені за належністю».

Тут знову виникає кілька запитань. Якщо Володимир Гураль не бачив цих листів, значить, їх хтось краде? Як таке неподобство можливе у прокуратурі області?Якщо ж він бачив листи і не зреагував? Про що це може говорити? І нарешті, якщо листи були скеровані їм «за належністю» і впродовж двох років працівники, яким було доручено вирішити справу, не вважали за потрібне навіть офіційну відповідь на звернення написати, то вони явно мали пана прокурора в носі. Чи потрібен нам прокурор області, розпорядження якого власні підлеглі ігнорують?

І завершальний акорд… Нещодавно я був на особистому прийомі у керівника обласної міліції Дмитра Загарії. Серед інших запитань поцікавився, як просувається справа по моїх заявах щодо перешкоджання у журналістській діяльності. Загарія переадресував запитання своїм підлеглим, від яких я у присутності свідків почув таку фразу: «Там питання дуже складне. Справа в тому, що слідчий, який веде всі пов’язані з цим справи (Богдан Огоновський), кожного тижня звітує за них перед прокурором області».

Надіюсь, пан Гураль не тисне на слідчого Огоновського, а навпаки, ретельно стежить за дотриманням законності під час слідства.

Таким чином, у цій історії або надзвичайно багато некомпетентних людей та збігів, або діє злочинна група, де є замовник та виконавці його інтересів: представник екоінспекції, міліції та прокуратури. А якщо замішана прокуратура, то справою мала б зацікавитись СБУ Львівської області, куди я і скерую зібрані матеріали.

P.S. 29 червня дізнався, що по вулиці Кримській продається будинок за номером 33. Я зателефонував до маклера Марії і вона, дуже нехотячи, уточнила що точна адреса будинку, який продається, – Кримська, 33в. Схоже, господарі зрозуміли, що після розголосу справи не зможуть легалізувати порушення, і вирішили позбутися будинку. Шановні покупці, будьте обережні. Купуючи, перепитуйте, чи не збудований цей будинок на території парку.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Пропозиції партнерів

Дискусія 1

Для того, щоб залишити коментар, необхідно увійти
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук