Пішли по воді
Суспільство

Пішли по воді

Як промислове місто бореться з дощовими паводками

Мар'яна Вербовська, 6 травня 201724302

Щороку у Львові після тривалих дощів рівень води на вулиці може сягати півметра, а дороги перетворюються на річки. Через сильні зливи, вода не встигає сходити у каналізацію і підтоплює будинки та двори. Причина підтоплень комунальникам відома – замалий діаметр труб каналізаційних колекторів, куди стікає вода із дощоприймачів. Під час будівництва каналізації враховували менші об'єми дощів, натомість зараз за день може випасти місячна норма опадів. Проте є місто, якому вдалося вирішити цю проблему.

Восени 2016 року активісти Кам’янського запропонували своїй мерії незвичайний план порятунку міста від підтоплення. Згідно із задумом, мешканці найпроблемніших районів мали згуртуватися і разом подбати про каналізацію, а міськрада - лише координувати роботу. Ідея виявилася настільки успішною, що мерія отриманий досвід вирішила продовжити і на інших районах міста.

За останні 10 років через зміну клімату в Україні суттєво змінився характер опадів: дощу може не бути кілька тижнів, а потім місячна норма випадає за кілька годин. Каналізація не витримує такої кількості води і центральну частину міста затоплює.

Кам'янське після зливи влітку 2013 року

Разом з командою екологів та гідрометеорологів у Кам’янському розробили план адаптації до змін клімату і на прикладі кількох підтоплених вулиць показали, що врятувати місто можна, якщо правильно чистити міську каналізацію.

ZAXID.NET розповідає історію громади, яка вирішила боротися зі зміною клімату в промисловому місті.

****

Двічі на день Юлія Янченко стирає шар графіту зі свого підвіконня. Через роботу металургійних підприємств міста у повітря потрапляють мільйони тонн шкідливих викидів, зокрема блискучий пил графіту. У Кам’янському виготовляють 10% українського чавуну і 16% сталі, місто вважають лідером з виробництва металургійної продукції.

«Уся моя сім’я, батьки та родичі працювали або працюють на металургійному підприємстві. Метал – це гордість міста, навіть футбольна команда називається «Сталь». З металургійною славою хіба може позмагатися історія про те, що тут народився депутат Дмитро Ярош», – усміхається і розповідає про Кам’янське Юля Янченко.

Місто вважають лідером з виробництва металургійної продукції

Рік тому місто перейменували з Дніпродзержинська на Кам’янське в рамках декомунізації, замість прізвища радянського героя, місту повернули історичну назву.

Кам’янське входить до десятки міст України з найбільшою кількістю шкідливих викидів у атмосферу, а від 2009 року міська рада бере участь у державній програмі виходу з екологічної кризи.

Понад 10 років Юлія Янченко займається захистом природи в ГО«Голос Природи», яку заснували представники Greenpeace, після закриття українського відділення

«Це одне із найбрудніших міст Європи і точно єдине місто, де працює два коксохімічні підприємства, – пояснює виконавчий директор «Голосу природи» Євген Колішевський. – Перше, що кинулося мені в очі – у місті почали гинути каштани. Ми думали, що це через посуху, але під час спостереження зрозуміли, що йдеться про міграцію комах, які раніше не були притаманні нашій території. Вони з’явилися тут через зміну клімату».

«Люди викопали підвал прямо у дворі»

Євген Колішевський пригадує, що з року в рік наслідки зміни клімату ставили все очевиднішими: люди страждали від хвиль тепла та від зміни кількості та характеру опадів, за день може випасти місячна норма дощу.

Перші підтоплення почалися понад 10 років тому, спочатку раз на сезон, у 2016 році аномальні зливи випадали вже чотири рази за літо.

«На це було дві причини: по-перше, міська каналізація потребує ремонту, по-друге – змінився клімат», - каже Євген і просить оглянути місто із однієї з найвищих точок міста, оглядового майданчика перед старим готелем «Зоря», який збудували за часів Радянського Союзу.

Євген Колішевський витягує цеглу зі стіни будинку, де з'явилася тріщина внаслідок тривалих підтоплень

Тут добре видно, що центр міста розташований у низовині, тому після кожної зливи вода стікає з усіх куточків міста вниз і підтоплює вулиці настільки, що перші поверхи будинків у центрі заливає водою. Окрім того, місто розташоване нижче великого водосховища Дніпродзержинської ГЕС, внаслідок чого ґрунтові води розташовані близько до поверхні землі.

Активісти «Голосу природи» вирішили проаналізувати скарги людей, які постраждали від підтоплень. Виявилося, що таких історій у місті сотні: у багатоповерхівках підтоплює підвали і внутрішні двори, а деякі райони перетворюються на болото.

«У нас іще така особливість, що люди прямо у дворах викопують собі імпровізовані підвали-погреби. Кажуть, що у інших містах такої звички нема. Тут зберігають картоплю і закрутки, – каже Юля Янченко і показує на десятки металічних люків прямо у дворі. – Через підтоплення ці погреби провалюються і у дворі утворюються глибокі ями. Тепер дітям просто небезпечно тут гуляти – вони можуть провалитися».

Юлія Янченко показує імпровізовані підвали, які місцеві мешканці викопують без жодних дозволів

Активісти одними із перших в Україні розробили для міста «План заходів з адаптації громади міста Кам’янське до наслідків зміни клімату», де проаналізували погоду за останні 25 років і з’ясували – кількість опадів у місті серйозно змінилася.

«Місто й надалі змінюватиметься не у кращий бік, якщо не адаптуватися. Тут така особливість, що температура піднялася і змістився початок і кінець сезонів. Зростає кількість спекотних днів та тропічних ночей, коли температура вночі не опускається нижче 20 градусів тепла. На фоні цього змінилися й опади, ця тенденція буде продовжуватися. У майбутньому це відбиватиметься на самопочутті людей і зросте навантаження на електроенергію, оскільки люди активніше встановлюватимуть кондиціонери і обігрівачі», - розповідає метеорологиня кафедри кліматології Київського університету Тараса Шевченка Віра Балабух, яка консультувала громадську організацію під час розробки плану адаптації.

Оскільки Кам’янське є промисловим центром, то на фоні високої температури швидкість вітру зменшиться, що теж має негативний вплив на самопочуття людей, збільшуватиметься частота задух. Також місту пора адаптуватися до збільшення кількості градів, завірюх та злив. Усі ці явища з часом тільки частішатимуть.

«Замість клумби виріс очерет»

Кілька районів з приватними будинками повільно почали перетворюватися на болото. Аби двори не заростали мохом, люди застелили там гумові доріжки.

Людмила Смірнова показує грядки, які зробила спільно з чоловіком. Земля навколо будинку перетворилася на болото, тому вони завезли кілька машин ногового грунту

«От наприклад ми живемо у приватному секторі і наш будинок стоїть вже на болоті. Щовесни банки з підвалу плавають у дворі. Щоб мати город, ми завезли кілька машин грунту і сіємо цибулю і огірки тут. А от сусіди нічого не завозили і у них замість клумби виріс очерет», – по-господарськи пояснює Людмила Смірнова, мешканка вул. Булавіна у Кам’янському, і провдить екскурсію двором.

Кілька сусідів Людмили Смірнової цього року виїхали у інші райони через те, що від постійних підтоплень у будинку прогнила підлога. Тимчасово вирішити ситуацію допомагало те, що люди копали канави біля будинків.

Людмила Смірнова розповідає, що через вологість у районі щоліта з’являється сморід від болота і багато комарів

«Канави останні роки замулювалися і ситуація погіршилася. Ще 30 років тому люди прочищали канали від мулу самі, а тепер ця традиція втрачена», – пояснює Людмила.

«Складні проблеми мають прості рішення»

Євген Колішевський пригадує, що після довгих роздумів він з колегами зрозумів, що врятувати місто від підтоплення можна, якщо системно очищувати міську каналізацію і залучити мешканців району до роботи. Ідея полягала у тому, щоб пояснити мешканцям, що саме вони повинні контролювати очистку системи дощових зливів.

«Ми вирішили почати з базових речей. Коли це зрозуміли, то тут виникла інша проблема: у місті просто нема техніки, яка б розчищала каналізацію. Для цього потрібен апарат високого тиску, який струмом води пробиває місця, які забилися листям чи сміттям, за розміром така машина нагадує невелику пральну машину, але реально може врятувати цілий район від потопу. Ми спеціально замовляли його з Німеччини», – розповідає Євген Колішевський.

Активісти за підтримки Національного екологічного центру України реалізували проект «Адаптація Кам’янського до зміни клімату: зменшення ризику локального підтоплення» під час якого розчистили чотири локації, де найчастіше відбувалися підтоплення. Кожну локацію обирали з міською радою на конкурсній основі. Паралельно із цим проектом, міська рада за таким принципом розчистила іще щойнаменше чотири ділянки у місті і планує продовжувати.

«Коли почали роботу на обраних локаціях, то паралельно з нами працювати над відновленням роботи зливових систем почав і департамент ЖКГ міської ради. Вони побачили механізм і його ефективність, а головне те, що насправді це складна проблема, але вона має просте рішення», – пригадує Юлія Янченко.

Окрім очищення зливної каналізації та відкритих стоків, у кількох місцях встановили додкакові колодязі для збору води.

Ігор Шапошников спостерігає за весняним очищенням каналізації після танення снігу

«Таку процедуру треба проводити мінімум двічі: після осені та на початку весни. Може зі сторони здатися, що це дуже банальне рішення, але зливові каналізації українських міст серйозно застаріли і під час їхнього будівництва ніхто не розраховував на таку кількість опадів», – пояснює Ігор Шапошников, керівник компанії «Акватех», яка обслуговує систему міських зливів у Кам’янському.

Усі фото Романа Балука спеціально для ZAXID.NET

Матеріал підготований завдяки співпраці з НЕЦУ в рамках програми Climate Forum East II, що фінансується Європейським Союзом, Австрійським Червоним Хрестом та Австрійським Агентством з Розвитку (ААР), і за жодних обставин не може розглядатися як такий, що відображає позицію Європейського Союзу

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук