Платна українська

Не секрет, що для іноземців Україна може асоціюватися з негативними чинниками, як наприклад Чорнобиль… Тому мета школи – не лише популяризувати знання про Україну, а й розширити знання...

За останні 10 років можливостей вивчити іноземну мову та отримати відповідні сертифікати, щоб працювати за кордоном, в українців з'явилось надзвичайно багато. Та водночас із кожним роком збільшується і кількість іноземців, які влаштовуються працювати у нас. Більшість із них мають можливість проходити курси української мови у себе на батьківщині, однак справді удосконалити мовні навики і привчитись до живого спілкування іноземною мовою можна лише у середовищі, де ця мова постійно звучить.

У Львові вже кілька років поспіль діють дві літні мовні школи для іноземців. Це школа української мови й культури, яка вже сім років функціонує при Українському Католицькому Університеті, а також міжнародна літня школа "Українська мова і країнознавство" при Львівському національному університеті імені Івана Франка, яка у форматі міжнародної школи працює вже два роки.

У ЛНУ ім. І.Франка літня мовна школа є одним з постійних освітніх заходів, який організовує Центр україністики. Іноземці, які бажають вивчати українську мову у Львові, можуть зайти на Інтернет-сторінку центру і подати заявку на вивчення мови. Тритижневий курс навчання тут коштує близько 420 євро з можливістю проживати в університетському готелі (ще 350 євро). В УКУ, своєю чергою, стверджують, що повна вартість їхньої програми є «наполовину меншою за аналогічні програми за межами України».

Мова для роботи

«Ідея проведення мовних шкіл для іноземців виникла ще 1999 року, але зараз ми трохи змінили формат школи. Раніше школи були для одномовної аудиторії. Наприклад, перша школа була винятково для бразильців, потім - для англомовних з Канади та США, потім кілька років поспіль - для німців. Ми тісно співпрацюємо з Німецькою службою академічних обмінів. Такі школи були цікавими, але нам захотілось розширення. Відтак уже два роки поспіль у нас діють міжнародні школи», - розповідає координатор школи, лектор української мови Леся Антонів.

Щороку міжнародна школа приймає близько 30 іноземців з різним рівнем володіння українською мовою. 2009 року це - представники 9 країн, серед яких корейці, японці, бразильці, німці, поляки, чехи тощо. Школа працювала з 22 липня по 11 серпня, у ній діяло 4 групи, відповідно до рівня володіння мовою. Студенти школи мають пройти тест, за результатами якого їх ділять на групи - згідно з Загальноєвропейською системою рівнів володіння іноземними мовами.

«Рідко приїжджають учасники, які досконало володіють українською мовою. Часто вони й кирилиці не знають, хоча є студенти і з високим мовним рівнем. Наприклад, у моїй групі є україністи, які вивчали мову в Польщі, Чехії, Німеччині, аташе Японії в Україні, інженер з Росії, а також університетські викладачі з Кореї та Японії, для яких знання української мови є важливим елементом у процесі викладання їхніх мов. Також цього року є три подружні пари, серед яких німці, які займаються сільським господарством поблизу Рівного, пара, яка співпрацює з Центром міської історії у Львові, а також є пара з Іраку, яка очікує на легалізацію документів. Загалом є 32 учасники. На першому занятті найменшій учасниці було 4 місяці - це донька однієї з наших пар. Найстаршому учасникові 62 роки», - зазначила Леся Антонів.

Займаються зі студентами літньої школи університетські викладачі-філологи та лектор Німецької служби академічних обмінів. «Ми не маємо ілюзій, що початківці вільно володітимуть мовою після трьох тижнів занять. Але привітатися, попросити щось, забезпечити себе чимось необхідним вони після закінчення школи зможуть. Для початківців, які взагалі нічого не знають, лекції починаються з алфавіту. Програма передбачає елементарні вправи на вміння поводитись у типових ситуаціях: на вокзалі, у магазині, у кафе, щось собі замовити, з кимсь погодитися чи ні», - розповіла Л.Антонів. Цього року є дві групи «середнячків», це переважно люди, які вже мають знання слов'янських мов, тому їм легше здобувати цю освіту.

«Четвертий рівень цього року сильний. Ми дозволяємо собі дискутувати, читати легенди про Говерлу, про Роксолану, це дуже високий рівень. Ми читаємо сучасну пресу і обговорюємо її», - підкреслила Леся Антонів. Попри інтенсивні заняття з української мови, а це 4 години щодня, іноземцям викладають культурознавчу програму, лекції з історії України, українського мистецтва, релігійного життя, а також проводять екскурсії мальовничими куточками Львівщини, проводять сходження на Говерлу. Після навчання студенти отримують сертифікати.

«Не секрет, що для багатьох іноземців Україна може асоціюватися з негативними чинниками, як наприклад Чорнобиль та інші катастрофи. Тому мета школи - не тільки популяризувати знання про Україну, але й розширити ті знання, які вони вже мають, і, звичайно ж, це ламання різних стереотипів, які у них є про Україну», - додала Леся Антонів.

Учасник літньої школи іспанець Бріаксіс, який живе у Німеччині, де навчається на україністиці та германістиці, розповів: «Я давно цікавився Східною Європою, зокрема Галичиною. Приїхав на літню школу до Львова, на жаль, не на стипендію, оскільки я не є громадянином Німеччини. Навчання справді було дуже якісне. Коли я тільки приїхав, я добре читав, але не писав і не розмовляв. Школа - це своєрідна активізація для мене вивчення мови, її вдосконалення», - каже Бріаксіс.

Його колега, японець Такаші, живе в Україні вже рік, вивчає мову для роботи. За цей час він навіть встиг відкрити свою фотовиставку у львівській галереї «Ом». «Я викладаю японську мову у ЛНУ ім. І.Франка. Раніше українську мову я вивчав у Японії. Я приїхав на навчання за свої гроші», - додав Такаші.

Мова за гроші

За словами випускника літньої школи аташе Японії в Україні Шьо Мацудайри, літня школа добре організована. «Сюди приїжджають навчатися люди, яким справді цікава українська мова. Цікаво спілкуватися з ними. Ми багато часу розмовляємо, є багато практики. Я приїхав сюди за свої гроші, але отримую компенсацію у посольстві на ці витрати. Я хотів вивчати українську мову для роботи. У Японії я її не вивчав. Колись я працював у Міністерстві закордонних справ Японії, тепер готуюсь іти наступного року на роботу в Посольство Японії в Україні. Зараз у мене стажування і гарна нагода вивчити українську мову», - зауважив Шьо Мацудайра.

Більшість учасників школи фактично весь час перебування та навчання у школі оплачують самі. Кошти, які тратять студенти за вивчення мови, йдуть на оплату викладачам, сертифікати, навчальні матеріали та екскурсії. Цього року лише німецькі студенти отримали стипендії на навчання від Німецької служби академічних обмінів, а також одна студентка з Польщі - стипендію від Європейського Союзу.

«Від університету ми маємо підтримку моральну, аудиторіями, іноді транспортом. Але проживання і харчування, інші речі учасники оплачують самі. Натомість у Польщі літню школу польської мови для приїжджих поляки оплачують самостійно, заохочуючи вивчати свою мову. Там такі речі підтримує влада, це добре для іміджу країни. На жаль, ми лише працюємо над тим, щоб влада підтримувала такі проекти. Дуже охоче йдемо на співпрацю з різними організаціями, які можуть надати такі стипендії. Маємо пропозицію з Бразилії: дуже хочуть приїхати студенти, особливо з української діаспори, але, на жаль, для них дуже це виходить доволі дорогим задоволенням. Ми звертались до влади з проблемою, але зараз економічна криза...» - наголосила координатор літньої школи.

Натомість представники влади дотримуються протилежної думки щодо безкоштовного викладання мови. Зокрема ініціатор проекту «Говорімо правильно та красиво», депутат Львівської обласної ради від ВО «Свобода» Ірина Фаріон стверджує, що курси української мови для іноземців мають бути платними. Водночас саме з її ініціативи ще одні мовні курси, щоправда вже не сезонні, а на постійній основі розпочинаються у Львові вже з вересня.

«Про літні школи при навчальних закладах міста мені відомо, це ініціатива тих вишів, їх пряма функція - влітку активно працювати. Однак з вересня у Львові стартують курси з вивчення української мови для іноземців і громадян України, які хочуть її поліпшити. Це моя ініціатива, яку я висловила наприкінці грудня 2008 року. У січні 2009 року за цей проект рішення проголосувала більшість депутатів Львівської обласної ради. Обов'язок виконати це рішення покладено на Головне управління освіти і науки у Львівській області. З вересня такі курси мають запрацювати», - каже Ірина Фаріон.

Обласна влада вже навіть передбачила на організацію таких курсів 60 тисяч гривень. Навчатимуть охочих при інституті післядипломної освіти ЛНУ ім. І.Франка. Інститут має розробити програму, залучити фахівців з української та іноземної мови. Обласне управління повинне також забезпечити рекламу цих курсів.

«На черговій комісії з питань освіти і науки та на сесії облради це питання буде обговорено. Громадяни України вивчатимуть мову на курсах безкоштовно, а негромадяни України мають платити гроші, щоби навчитися мови. Щодо оплати - це не моя компетенція. Це найкращий спосіб і найкраща відповідь тим ідіотам північної держави, які розповідають тут про утиски російської мови. Ми маємо продемонструвати тут абсолютну експансію української мови на всіх рівнях і всіма засобами», - підсумувала Ірина Фаріон.

Леся Антонів стверджує, що для філологів болючим залишається питання знання української мови нашими політиками та можновладцями. «На щастя, є зміни в університетських планах. Усі студенти, які цього року вступають до аспірантури, складатимуть іспит з української мови, а всі студенти матимуть більше годин з цього предмету. Проте мовне питання - це питання культури кожного», - каже вона.

Відтак виникає запитання, чи не час Україні починати працювати над власним іміджем хоча б із таких мовних «дрібниць»? Та й чи не доцільніше було б брати гроші за курси укрмови у тих, хто вже мав безкоштовний шанс вивчити рідну мову, але не забажав ним скористатися?