Політичне життя в Інтернеті
Чи є львівське політичне життя в Інтернеті? Щоб дізнатись про це, варто зазирнути на офіційні сайти політичних партій, які представлені у Львівській міській раді.
Наближаються вибори, і політичне життя нашого міста активізується. З кожним днем на вулицях Львова буде з’являтися більше партійних прапорів. Однак у часи «повальної» комп’ютерізації боротьба за виборця в Інтернеті має бути не менш активною. Партійні сайти мали б стати надійними бастіонами цієї боротьби.
А як насправді? Переглянувши сайти політичних партій, представлених у міській раді Львова, я зробив висновок, що більшість львівських політиків в Інтернет не вірять.
Пропоную вашій увазі огляд Інтернет-ресурсів політичних сил, представлених у Львівській міській раді.
Ресурс НРУ – це стандартний сайт, на якому все просто і зрозуміло. Тут можна отримати інформацію про партію та її членів, дізнатися про останні новини, які регулярно, щодня, з’являються у стрічці. Є на сайті і блоги членів партії, які на ресурсі мають свою категорію – «думки». Думають рухівці більш-менш активно.
Взагалі на сайті 10 сторінок з блогами членів Руху. Я не полінувався і передивився їх усі – жодного читацького коментаря. Чи то читачам не цікаві думки рухівців, чи то вони зі всім написаним погоджуються. Важко сказати.
Взагалі активність відвідувачів ресурсу невелика. Можливо, тому, що з читачами не поспішають спілкуватись.
У рубриці «Юридична консультація» є 4 запитання і дві відповіді.
Ось запитання, на яке юристи Руху вирішили не відповідати: «Мій чоловік – інвалід ІІ групи, прописаний у смт Щирець разом з батьками-пенсіонерами і сестрою з її сім`єю, сестра не працює. Я прописана з донькою, якій 12 років, у Львові. Які документи потрібно,щоб отримати депутатську допомогу?».
А ось таку лаконічну відповідь отримала людина, яка запитала, як поводитися, якщо вас викликають на бесіду у міліцію:«Обов’язково повістку!»
На сайті є рубрика «Громадська приймальня», у якій відвідувачі можуть поставити питання депутатам міської, обласної та районних рад.
Ось, наприклад, читач з Добромиля запитував ще 2010 року: «Скажіть, будь ласка, коли у нас в Добромилі буде клуб прем’єр-ліги?», і досі не отримав відповіді.
Більше року очікують на відповідь прохачі з Бродовського району: «Допоможіть придбати 15 ліжок у Голосковицький НВК Бродівського району Львівської області. Дякуємо».
А от ще прохання, яке залишилось без відповіді: «Прошу Вашої допомоги у ремонті математичного кабінету СШ № 1 м.Львова. Я – голова районного об’єднання вчителів математики Сихівського району. У кабінеті проводжу семінари, круглі столи для вчителів не тільки району, але й міста. І мені дуже встидно працювати в такому кабінеті і вчити наших дітей. Батьківських коштів бракує на паркет, бо лінолеум клеїмо раз на місяць. А про які меблі можна говорити. Допоможіть обладнати сучасний кабінет математики. Дякую»
Після перегляду сайту особисто в мене склалась думка, що насправді сайт не живий. Його створили, бо так пасує – мати свою сторінку в Інтернеті. Сам же Рух залишився у 90-х, коли Інтернет ще був для пострадянського простору науковою фантастикою. Про прогресивність рухівців яскраво свідчить короткий діалог двох читачів:
Ярослав (12.07.2010): «НРУ позиціонує себе як народна партія національно-демократичного ухилу, а от такої речі як форум на сайті нема, на центральному сайті НРУ теж нема.
Запитання полягає в тому: - А як напрацьовувати ідеї національно-демократичного розвитку? Де їх обговорювати і як популяризувати?
P.S. Коли відповідатимете, то не кажіть "зашморгану" фразу про те,що сайт на стадії розробки і в недалекому майбутньому така можливість буде створена, бо це неправда!»
Гість (06.01.2012): «А кожна партія націонал-демократичного ухилу має мати форум? В принципі, якщо це інформаційний сайт, то ніяких форумів не потрібно. Як напрацьовувати ідеї? У тісному рухівському колективі! І обговорювати також. Для цього не потрібно форумів».
Відповіді від господарів сайту Ярослав так і не дочекався.
Зрештою, я маю підозру, що замовники сайту не вірять не тільки в Інтернет, але і в телефон. У рубриці «Контакти» є львівська адреса НРУ, але чомусь немає жодного номера, за яким можна зателефонувати.
Республіканська християнська партія
Партія, яка збирається дати народу роботу, хліб та порядок, взагалі не заморочується якимось Інтернетом. Львівський осередок не має власного сайту. Є всеукраїнський партійний сайт, який, судячи з вигляду, робили не надто здібні школярі на уроці інформатики.
Остання новина на сайті датована травнем 2012 року.
Будь-яке спілкування чи коментування на сайті неможливе! Зате є рубрика «Шановні юнаки та юначки» у якій республіканці зазначили: «Республіканська Християнська молодь запрошує Вас до свого товариства, дискусій і цікавих знайомств на сайті РХМ».
Прочитав я це запрошення і згадав анекдот:
- Куме, заходьте на вареники.
- Так брама ж закрита.
- Ото ж бо і воно.
Є на сайті ще одна надзвичайно цікава рубрика: «Книги лідерів». Клікніть на неї, і зможете скачати книгу голови РХП Миколи Поровського. Щоправда, російською мовою.
Головна новина помаранчевого сайту «Нашої України» датована 15 липня. Отже, сайт «Нашої України» або живе глибоко у минулому, або отримує інформацію з майбутнього.
Зліва висить банер з написом «Наша Україна» і закликає долучитися до обговорення змін до Конституції України. Клікаю і отримую повідомлення, що такої сторінки не існує. Поговорили.
Натиснув на кнопку «Контакти» - отримав контакти і прочитав дивний напис: «Створення сайту Веб-Цитрус. Корисні Інтернет-рішення. Отличная пицца с доставкой в Киеве».
Партія «Удар» вдарила по Інтернету зі знанням справи. Її сайт цілком сучасний та зручний. Новини з’являються регулярно. Партія є у Фейсбуці та Контактах.
Існує вичерпна інформація, як зв’язатись з партією, і навіть карта, як знайти її офіс.
У «Галереї» багато якісних фото: 24 фото Віталія Кличка (Кличко на тренуванні, Кличко на прес-конференції), 14 фото Ярослава Гінки (Гінка стоїть, Гінка сидить, Гінка склав руки на грудях), 16 фото Кличка та Гінки. Таке враження, що переглядаєш сімейний альбом.
Я зайшов подивитись останню новину і побачив, що читачі її активно коментують. «Тепер “УДАР” майорить над всією Україною!» - 14 коментарів. Що цікаво, новина датована 13.06.2012, а коментарі під нею – 2011 року. Виявляється, не тільки нашоукраїнці можуть бачити майбутнє.
Клацнув на іншу новину – побачив під нею всі ті ж 14 коментарів.
Що ж, УДАР має 14 стабільно зацікавлених читачів. Більше на сайті ніхто не спілкується. Форум відсутній.
Почав шукати у Googlе сайт партії «Україна Соборна» і не знайшов. На другій позиції висвітився сайт, де поряд із рекламою маринаду для свинини містилась інформація про сайт цієї політичної сили. Перейшовши за посиланням, я знайшов щось, що сайтом назвати дуже важко. Коментувати сайт ще важче, бо як можна описати те, чого немає. Згадався Леонід Філатов: «Як шукати, де здобути те, чого не може бути…»
Щоправда, на сайті є список людей, які його наповнювали: не багато, не мало… десятеро!
Перше, що кинулося в очі на сайті ЛОО «Партії регіонів», - верхня публікація у новинній стрічці: «Сьогодні, 14 червня, свій День народження святкує в.о. голови Турківської районної організації Партії регіонів, начальник відділу молоді і спорту Турківської районної державної адміністрації, депутат Турківської районної ради...»
Шкода, що програмісти на передбачили можливість робити імениннику віртуальні подарунки, як у соціальних мережах. Новина свіжа. Почитав «докладніше», побачив, що новину можна лайкнути та твітнути, але не можна прокоментувати. Тут же ж знайшов кнопку «Центр звернень». Клікнув і отримав можливість написати керівництву партії електронного листа.
На головній сторінці знайшов рубрику «Аналітика», у якій першою висіла стаття «Як запобігти захворюванню щитоподібної залози – рекомендації МОЗ». Схоже, це регіоналів турбує найбільше.
Взагалі, сайт регіоналів дуже інформативний. Тут можна знайти багато інформації для когось корисної, для когось – ні. Мене, наприклад, зацікавила рубрика «ЛМО ПР», підрубрика «Депутатська допомога». Я зайшов туди і знайшов порожню сторінку, яку також можна лайкнути або твітнути.
Явний недолік сайту для користувача – нема можливості висловити свою думку. Форум відсутній, новини та статті не можна коментувати. Недолік… Хоча, чому недолік? Зважаючи на любов до регіоналів у нашому регіоні для ПР – це перевага.
На сіро-зеленій «шапці» сайту «Фронту змін» спочатку з’являється Степан Кубів, а потім справа та зліва від нього – портрети решти лідерів партії (спочатку у негативі, а потім потроху проморгуються та дістають колір).
Новини свіжі. Відразу кинулась в очі новина про фестиваль «Зашків – земля героїв», де: «Гостей фестивалю частуватиме кулішем депутат Львівської обласної ради Степан Кубів». Фестиваль пройде під гаслом «За здорове життя. Без алкоголю! Без тютюну! Без наркотиків! Без москалів!»
Але, прошу вибачення, щось я не тим захопився. Сайт доволі зручний та інформативний. Інформація подана з гумором. От, наприклад, що пишуть про утворення львівського осередку: «Актив Львівського обласного осередку приніс святий Миколай у ніч з 18 на 19 грудня 2008 року. Досі залишається загадкою, чи святий Миколай приніс теж і Степана Кубіва, чи Степан Кубів був у ролі Миколая (цю дилему будуть вирішувати згодом історики)».
Залишати коментарі під новинами та авторською колонкою, останній запис у якій зробив Ігор Васюник 09.02.2012, немає можливості.
Клацаючи по сторінках, я заблукав. Хотів повернутися на головну і зрозумів, що кнопка, за допомогою якої це можна зробити, зникла. Довелося знову забивати адресу головної сторінки у стрічку браузера. Схоже, говорячи про зручність сайту, я трохи помилився. Зрештою, зручність – це не головне. Головне, що на кожній сторінці є портрет Степана Кубіва, який уважно спостерігає за вами.
Я спробував пошукати на сайті форум. На головній не знайшов. Клікнув на кнопку «Школа влади» і знайшов повідомлення про різні тренінги та, власне, вхід на форум. Зайти на форум сторонній не може. Спершу треба зареєструватися та авторизуватися. Під час реєстрації вас запитають, хто ви: прихильник, активіст-член партії, депутат-член партії. Отже, байдужим чи ворогам на партійний форум дорога закрита.
Потрапивши на форум, ви зможете скористатись юридичною консультацією. Наразі там 2 запитання і 2 відповіді, як на, мене фахові. Взагалі ажіотажу на форумі немає, але подекуди члени партії його відвідують. А от спроба залучити до форуму депутатів «Фронту змін» провалилася. Як доказ можна використати дописи прихильника цієї ідеї Юрія Ракитянського:
Ракитянський, 13 липня 2011 - 17:21
«Приємно бачити, що все-таки ідея з форумом закінчилась позитивно. Всі повинні мати можливість задати питання і отримати відповідь не лише Колеснікова М.С. а і від інших. Сюди належать і обласні організації з їх лідерами, і районні. І, особливо, депутати! Кожен депутат повинен мати власну сторінку (ну хоча б на форумі). Кожен має отримувати запитання і давати на них відповіді. Скільки в нас депутатів місцевих рад? Де вони? Чим займаються? Які питання вирішують і з якими проблемами стикнулись?
Ми всі повинні бачити, кого ви обрали».
Ракитянський, 03 жовтня 2011 - 11:29
«Дивно. Навіть дуже дивно. Невже ідея, яку я запропонував вже майже 2 місяці тому, настільки не цікава!? На мою особисту думку, є ще час для того, щоб все виправити.
Прислухайтесь до звичайних людей. Це ваша основна опора на майбутнє».
Кузьміч Едуард 03 жовтня 2011 - 21:01
«Погоджуюсь і підтримую Юрія Михайловича!!!
Почуйте нарешті нас Ярсеніє Петровичу!
Зробіть "Зміни"!»
Ракитянський, 29 листопада 2011 - 15:16
«Дедалі рідше сюди заходжу. Дуже шкода, що така цікава і корисна ідея як форум депутатів нікого не цікавить.
А повинен. І саме керівництво має контролювати і навіть вимагати від депутатів постійного відвідування форму і розкриття своєї діяльності.
Всі звіти (квартальний і річний) повинні бути тут на загальному огляді. Елементарно бояться показати свою бездіяльність, - от і вся відповідь».
Більше пан Ракитянський на цю гілку форуму не заходив. Схоже, що на форумі спілкуються тільки відвідувачі. Керівництво їхні думки не цікавлять. Глас вопіющего в Інтернеті.
Сайт «Свободи» інформативний, динамічний, актуальний і виглядає досить пристойно. Тут є все потрібне і, можливо, тому відвідувачі сайту значно активніші, ніж на сторінках інших політичних сил. Коментувати новини та статті не можна, зате на сайті є форум, де створено багато цікавих тем. На форумі і зупинюся.
Форум розбитий на теми, у яких радо спілкуються і прості відвідувачі, і відомі партійці, але таке активне спілкування має і негативні сторони. Свободі почали задавати питання, на які не дуже то й хочеться відповідати.
От, до прикладу, на сторінці, яка має назву «Форум Олега Тягнибока». Тут Тягнибок відповідає на запитання особисто. Сумно тільки, що відповідає він лише вибірково. От кілька запитань, які пан Олег ігнорує:
«Як ви будете повертати стратегічні підприємства, не прошу писати як саме, але чи є план? Бо ніхто просто так вертати їх нам не буде, до того ж більшість їх є у власності Росії і при загостренні цього питання неможна не зважати на те, що в Україні більше 8 мільйонів людей мають росіїські паспорти, може повторитись ситуація, яка була в Грузії, а армії як такої в нас немає»...
Пан Роман уважно перечитав програму «Свободи» і знайшов у ній багато обяцянок, які виконати дуже складно або навіть неможливо. Відповідно і відповісти йому дуже складно, або і неможливо…
Ще приклад:
«Доброго дня, пане Олег. Можете прокоментувати відкритий лист Василя Угринюка, на скільки це є дійсністю!?»
«Добрий день. Спілкувався з людьми, які вчились разом з Андрієм Тягнибоком. Вони розповіли, що в школі Андрій Тягнибок під час сварки вбив людину.
Це правда?»
«Добрий день. Я хочу запитати особисто пана Тягнибока: пане Олеже, Ви маєте медичну освіту і знаєте що сексуальна орієнтація – то не є вибір людини. А питання моє таке: якщо ваша партія прийде до влади, що ви будете робити з геями? Я сам гей, мені дуже подобається ваша програма і я готовий голосувати за вас, але...
Наразі доля геїв після отримання «Свободою» загальноукраїнської влади залишається невизначеною, бо відповісти на це запитання теж не легко. Обов`язково хтось образиться».
А ще «Свободу» звинувачують у цензурі на форумі.
От тут зав`язалась дискусія, що реально зробила «Свобода» окрім піару.
Пост одного пана, що приймав участь у дискусії видалили за формулюванням «рагулізм».
[Рагулізм. Редаговано адміністрацією.] «Розумію, коли видаляють за нецензурну лайку, але щоб так»…
Ще згадка про цензуру
«Чому видалили тему "небезпечна туга за диктатурою"? Хіба "Свобода" - за диктатуру? Програмні документи, як і сам Тягнибок, не кажуть, що диктатура потрібна. А тема – для форумчан, що, на мою думку, дуже помиляються щодо плюсів диктатури».
От ще одна цікава тема на форумі.
В обговоренні йдеться про депутатів від ВО «Свобода», які, судячи з заяв форумчан, відібрали в селян біля Тернополя землі, на яких були їхні городи. Люди звернулись до Олега Тягнибока, і він їм відписав: «Шановна Марія Тернопіль! Сподіваюся проблема вичерпана. Мені доповіли, що непорозумінь в цьому питанні немає»
Судячи з наступних постів, проблема нікуди не поділася. Схоже, що однопартійці обдурили пана Олега, прозвітувавши, що справа залагоджена.
Звичайно, відстежувати та перевіряти кожен пост – справа складана і невдячна, але якщо вже «Свобода» створила такий живий та зручний для читачів сайт, варто робити і наступний крок – проводити паралель між тим, що про що повідомляють на форумі і реальним життям.
Ми використовуємо