Про розвиток немовляти до року: до чого батьки мають бути готові

При народженні малюк ще нічого не вміє, а протягом першого року життя набуває багатьох навичок, зокрема вчиться ходити та говорити. Тобто за рік дитина долає величезну відстань у розвитку. Щоб правильно оцінити цей розвиток, відстежити, зрозуміти, що є нормою, і виключити патології, важливо пройти огляд у дитячого невролога. Дитячий невролог займається особливостями розвитку дитячої нервової системи, що трохи інакша, ніж у дорослого, та різними патологіями. Такі профілактичні огляди рекомендують проходити з немовлям кожні 3 місяці.

Перший огляд у невролога – у місяць

У новонародженої дитини є рефлекси: вона бачить, чує, реагує, відчуває голод і ситість, просить їсти. Зазвичай у малюків добре виражений так званий комплекс пожвавлення, коли вони відчувають, бачать, чують людей, які підходять до них та з ними спілкуються. Поступово дитина починає впізнавати світ, диференціювати оточуючих. З часом функціональність мозку розширюється, з кожним днем ​​дитя навчається чомусь новому – краще дивиться, починає стежити за тим, що викликало цікавість, усміхатися. До місяця ми вже бачимо малюка, який цікавиться тим, що відбувається навколо, і поступово за рахунок розширення функціональності головного мозку набуває все нових і нових навичок.

Саме у перший місяць життя малюк приходить на огляд до невролога, і найперше лікар оцінює загальну активність дитини. Тобто ми спочатку розмовляємо з мамою, я питаю що її насторожує. Адже лікар не бачить дитину 24 години на добу. Беручи до уваги скарги батьків, ми оцінюємо неврологічний стан дитини.

Серед типових питань, які невролог ставить батькам: як дитина спить, як їсть, чи зригує, як поводиться, коли не спить, якої тривалості у нього максимальні періоди неспання і який максимальний період сну за ніч, чи прокидається вночі просити їсти, скільки разів за ніч їсть і скільки з'їдає, чи все засвоює, чим мама годує – грудьми чи сумішшю… Усе це важливо. Також під час огляду ми з'ясовуємо, чи може дитина фіксувати погляд, чи може простежувати, як впізнає та реагує на батьків. Уже в перший місяць життя дитина відчуває, коли її на руки бере мама. А якщо я її візьму, вона, безумовно, теж це відчує. Маму малюк впізнає за голосом. Крім того, до місяця дитина вже починає посміхатися – частіше ще неусвідомлено, але вже є елементи й усвідомленої усмішки.

Особливу увагу ми звертаємо на те, як дитина фіксує погляд – чи реагує на джерела світла, яскраві іграшки, контрастні кольори. Обов'язково оцінюємо й рухову активність маляти: чи немає звичних поворотів голови, якихось неправильних укладань чи кривошиї, адже для подальшого розвитку важливо виявити патологію вже в перший місяць, щоб своєчасно вирішити проблему. Також ми оцінюємо м'язовий тонус малюка і обов'язково уточнюємо, чи був йому призначений вітамін Д, адже згодом явища рахіту можуть заважати його нормальному розвитку, оскільки впливають і на сон, і на м'язовий тонус.

Часто під час першого профілактичного огляду ми рекомендуємо мамі провести дитині УЗД головного мозку. Хвилюватися з цього приводу не варто – це дослідження призначають навіть у випадках, коли дитина не викликає жодних сумнівів, відповідає нормі, розвивається нормально. Це скринінгове дослідження, що не становить жодної небезпеки для здоров'я та розвитку дитини.

Рефлекси малюка

Увесь обсяг рефлексів, які називають фізіологічними, свідчить про стан здоров'я нервової системи дитини. Є рефлекси, які виявляються у нормі, і ми знаємо, у які терміни вони мають зникати. Це теж свідчить про те, є у малюка проблеми з нервовою системою чи ні. Тому невролог має обов'язково перевірити рефлекси: і смоктальні, і хапальні, опори, кроку, адже вони є основою майбутніх рухових та інших навичок. Важливо слідкувати за ними в динаміці, тому вже під час наступного огляду в 3 місяці їх перевіряють повторно. Якщо у малюка все добре, третій огляд буде у 6 місяців. Якщо ж лікар помітить певні відхилення, він може призначити повторний огляд раніше, щоб ще раз подивитися на дитину і переконатися, що рефлекси, хай і з невеликою затримкою, все-таки з'явилися.

Огляд у три місяці

Напевне, всі батьки знають, що в 3 місяці дитина повинна тримати голову, впізнавати батьків, активно гулити, може «відповідати», ніби розмовляти з батьками, усміхатись і сміятись у відповідь на їхні усмішки. Якщо в руку малюку вкласти іграшку, він її утримуватиме. Звичайно, сам він за нею ще не тягнеться – зарано, хоча іноді буває, що дитина такого віку вже намагається тягнути руку в бік іграшки і може випадково по ній ударити. Крім того, у 3 місяці діти можуть розпочинати спроби перевертатися на бік. Це основні навички малюків цього віку. До 4 місяців ми вже очікуємо переворотів на бік, а після 5-6 місяців – і на живіт.

Шість місяців – малюк активніший

У 6 місяців малюк вже активно повзає, пробує сідати. У цьому віці діти можуть перестати гулити, та це не завжди має лякати батьків, адже пов'язано з тим, що у малюків починають прорізатися зуби, виділяється багато слини. До того ж, все, що бачать, вони беруть руками і тягнуть до рота, а коли рот зайнятий, гулити досить складно. Втім, зазвичай до 6 місяців уже починає з'являтися белькіт.

Піврічний малюк уже чітко бачить і чує. Він може брати іграшки однією рукою, другою, перекладати їх, розглядати, мацати, тобто у нього з'являється пізнавальний інтерес. Водночас у цьому віці діти вже можуть активно впізнавати свій голос, верещати і цим насолоджуватися. Якщо ми вводимо прикорм, дуже часто бачимо, що дитина, як каже мама, плюється. Крім того, у приблизно піврічному віці дитя ніби знаходить свої ноги: починає розуміти, що має ще якісь кінцівки, окрім рук, мацає їх, розглядає, часто – тягне до рота.

Малюк помічає все більше

Ближче до 8 місяців дитина починає спостерігати за предметами. Часто малюки щось розкидають і спостерігають, як предмети рухаються. З цікавих навичок, що з'являються ближче до 10 місяців, варто згадати й шкідливу, на думку батьків, звичку все тягнути до рота. Причина тут проста: малюк пізнає світ як через очі, вуха й дотики, так і через рот, ніби пробує «на зуб» оточуючих – маму, тата, сестру, іграшку, кішку, собаку, пісок, сніг.

Є думка, що дитина довго не починає говорити, якщо їй нічого не потрібно, вона всім задоволена. Або ще можуть сказати, що вона «лінується вчитися» розмовляти. Та як зазначає моя колега, педіатр дитячої поліклініки «Веселка» Оксана Головчак, цей міф може зашкодити, адже мовленнєвий розвиток дуже важливий для малюка й проходить певні етапи.

Спершу, з 2-4 місяців, починається гуління, агукання. Повноцінні слова з'являються орієнтовно у 7-12 місяців. Спочатку вони прості й односкладні: «ма» й схожі. Далі малюк може вигукувати певні прості слова на кшталт «мяу», «гав» або «вау», «дай». Початок повноцінного говоріння зазвичай припадає на 2-2,5 роки. На кожному етапі розвитку мовлення важливо стежити, щоб була динаміка. Саме тому слід дотримуватися графіка щомісячних візитів до педіатра під час першого року життя малюка. У цей період ми маємо виключити певні патологічні стани, через які дитина може не говорити. Крім патологій, вплинути на відсутність мови може й порушення слуху, коли дитина не чує або недостатньо розбірливо чує звуки і слова, щоб їх відтворювати.

Важливо, щоб малюка оглядав саме дитячий спеціаліст. У дитячій клініці, де я працюю, можна не тільки записатись на прийом, а й замовити консультацію педіатра удома. А щоб перший рік малюка пройшов для батьків комфортно і з меншими хвилюваннями, дитяча поліклініка «Веселка» пропонує спеціальні пакети, що враховують всі необхідні огляди та потреби дитини.