Жодного азовця. Це виглядає як знущання
Серед однієї тисячі українських військовополонених, яких сьогодні обміняли, немає жодного азовця
Інші блоги автора
- Безнадія починається там, де люди під тиском обставин відмовляються боротись за своє 20 лют 2025, 22:10
- Впевненість у тому, що війна закінчиться у 2025 році, шкодить фронту і тилу 31 груд 2024, 20:43
- Україна сьогодні провалила іспит на вдячність 24 серп 2024, 22:41
Зате повернувся покидьок, який просив ножа у вертухаїв, щоб різати наших бійців. Це виглядає як знущання. З тих, хто четвертий рік перебуває під нелюдським тиском у російському полоні, в найгірших умовах. Над їхніми рідними, близькими й побратимами. З тих, кому давали гарантії, та хто має абсолютне право бути в пріоритеті на обміни, тому що вони вийшли в полон не за власним бажанням, а за наказом вищого командування.
Лише кілька днів тому Україна згадувала третю річницю виходу Маріупольського гарнізону з «Азовсталі», сподіваючись на те, що серед анонсованого обміну «1000 на 1000» будуть і бійці 12-ї бригади «Азов». Сподівання не справдились.
Я ніколи не повірю в маячню про те, що єдина причина відсутності азовців у більшості обмінів – це небажання росіян віддавати їх. Якби це було так, ані я, ані інші бійці «Азову» не повернулися б з полону. Причина в іншому.
Якщо напрацьований механізм перестає працювати, щораз очікувати іншого результату – безумство. Необхідно змінювати тактику.
Оперативні, достовірні і найважливіші новини тут Додайте ZAXID.NET у вибрані в GoogleРосіяни відмовляються обмінювати азовців на своїх звичайних солдатів? Знаходимо варіанти запропонувати їм когось, хто важить для них більше, ніж омський контрактник. Україна забита російською агентурою під саму зав'язку – про це прекрасно знають всі спеціальні служби, яким просто потрібно дати команду.
Думаю, попи з московського патріархату, які відкрито працюють на російські спецслужби, мають зацікавити росіян більше, ніж солдати, котрими РФ засипає землі України.
Водночас не зайвим було б спробувати пропрацювати питання участі України в процесах обмінів між західними союзниками та росіянами. Україна має унікальний досвід, має знання та дорогоцінну для всього західного світу інформацію. І це теж може бути нашим обмінним фондом.
Варіанти є, нам необхідно лише адаптуватись та почати шукати нові шляхи й конфігурації. Тому що жодного азовця серед 1000 обміняних – це ганьба для всієї нашої держави.
Я не вірю, що влада зацікавлена в поверненні азовців, якщо обмінами четвертий рік неефективно займаються одні й ті самі люди.