Ґрохоля : антидепресант №1

Дотепна, іронічна, подекуди лірична Катажина Ґрохоля – нарешті українською. Улюблениця публіки, яка вважає, що секрет її успіху полягає в абсолютній чесності з читачем. Дуже відверта, однак стверджує, що коли її героїня є на 100% нею, то вона – лише на 10% відповідає своїй героїні.

Коли польські критики однозначно схильні до схвального «погладжування» майже класичної в своєму стилі письма Токарчук, без роздумів запускають гострі стріли в скандальну Гретковську, то з третьою сучасною польського письменницею - Ґрохолею, вони, вочевидь, явно не знають що робити, тож зверхньо відсіявши її до маскульту чи то чікліту, з полегшенням «вмивають руки». Психологи ж вважають дію її книжок психотерапевтичною. Тож, можливо, саме тут криється секрет її популярності. Рецепт від Ґрохолі досить простий: велика частка гумору (при читанні просто раз попри раз вибухаєш сміхом, усмішку вже викликають самі тільки клички котів героїні - Зараз і Потім), доза здорової самоіронії та оптимізму, декілька кавових ложечок ниття та самоспівчуття, корисні відповіді на безліч різноманітних запитань, трохи сарказму і ліризму, яскрава мова - і захват читачів забезпечено.

«Ніколи в житті» - першу з книг циклу Ґрохолі «Жаби й ангели» (сюди ще належать «Серце на перев'язі» та «Я вам покажу») - переклав українською Андрій Бондар, і, як на мене, це свідчить, що книга адресована не тільки жіночій читацькій аудиторії. Переклад вдалий - письменниця природно зазвучала українською.

Сюжет життєвий: 37-річна Юдита, мама дівчини-підлітка, після розлучення з   чоловіком хоч не хоч мусить будувати життя заново. І вона це робить в прямому значенні: почавши, за порадою подруги, будувати власний будиночок в передмісті Варшави. З цим будівництвом, власне, пов'язано чимало кумедних епізодів книги: від закупівлі Юдитою цвяхів-десяток кілограмами, розпиття могоричів з робітниками, після яких наступає «бодун», до того, що «добрі сусіди», виявляється, побилися об заклад, потріскають чи ні труби в новому домі до зимових свят. Її мрії про теплий будиночок наштовхуються на холодну реальність погано облаштованого опалення, і, як наслідок, - спання героїні в піжамі, спортивному костюмі, під двома покривалами та в спальнику (хоча, можливо, це вже письменницька гіпербола). Коли пригадати аналогічну реальну історію про описаний в «Європейці» Гретковської чудовий будиночок за містом, з щілин якого дме і заносить сніжинки, тим потішнішим видається таке своєрідне «будівництво по-польськи».

 «Ніколи в житті» повторюється в книжці своєрідним рефреном. Ніколи в житті! - вигукує героїня, коли їй пропонують збудувати будинок поза Варшавою, і вже за кілька хвилин вона готова платити за клаптик землі «в цьому селі» все більші гроші, ніколи в житті не мати справи з чоловіками - знову ж таки твердо вирішує вона  -  і невдовзі зав'язує нове романтичне знайомство, ніколи в житті її дитина не повинна робити татуювання, а однак робить висновок, що кращим був би татуаж, ніж сережка в носі. Ці та подібні епізоди свідчать про холеричність натури героїні, однак зовсім не про її капосний характер. Звичайно, вона може зопалу, як ображена і покинута жінка, побажати коханці свого чоловіка, або Екса, як вона його називає, розтовстіти та захворіти на віспу, однак коли виявляється, що і для неї все повертається на краще, вона схильна майже дякувати молодшій конкурентці.

Своєрідною «родзинкою» книги є фрагменти листування героїні з читачами видання, що належить до її робочих обов'язків. Тут теж прослідковується автобіографічний момент: адже Ґрохоля тривало працювала в «Домашньому пораднику». Однак Юдита здатна не тільки відповідати на питання типу, як боротися з міллю, позбутися плям від іржі, як збільшити бюст, позбутися ластовиння чи що робити, якщо чоловік тебе покинув, вона може також провести серйозне журналістське розслідування та допомогти скривдженій владою родині.

Часом Ґрохолю називають польською Бріджит Джонс. І попри позірну схожість Юдити та героїні Філдінг, героїня Ґрохолі є чомусь симпатичнішою (чи не тому, що не зациклена тільки на собі та кількох зайвих кілограмах, як «стара панна» Бріджит, що в процесі читання дуже надокучає, тоді як Ґрохолю можна «проковтнути» за один вечір) і якоюсь ближчою (можливо, з огляду на її слов'янське походження).

«Дружба і любов - це все, заради чого варто жити», - стверджує Ґрохоля і доводить це своєю книгою. Рецепт дружби в  її інтерпретації - це здатність розрізати навпіл дорожезну гарну хустину і віддати половину подрузі, бо вона їй так сподобалась, а любов - таки приїхати до коханої хай на позиченому, але білому коні, адже попри затертість не дуже романтичними людьми цього вислову, мрії, навіть найдивовижніші, можна здійснити. Варто тільки по-справжньому постаратися.

Ґрохоля К. Ніколи в житті! Роман/Пер. з пол. А. Бондаря. - К.: Наш час, 2008. - 328 с.

Фото зі сайту www.nash-chas.com.ua