Розкрадання в оборонці: Справу Гладковського передали до суду

Після нетривалого розшуку Спеціалізована антикорупційна прокуратура у понеділок, 26 квітня, вручила обвинувальний акт сину колишнього першого заступника секретаря Ради національної безпеки та оборони Олега Гладковського Ігорю. Як інформує Інтерфакс-Україна, Гладковський-молодший нібито сам прийшов до САП після того, як його оголосили у розшук. Тепер прокурори направили обвинувачення до суду.

Ігоря Гладковського підозрюють у хабарі на 950 тис. грн. За версією слідства, він, через свого батька, впливав на рішення гендиректора державного «Укрспецтехноекспорту» на користь приватної компанії «Оптимумспецдеталь».

Своєю чергою, Гладковський-старший 22 квітня, коли його сина оголосили у розшук, подав до суду на Національне антикорупційне бюро. У своєму позові ексзаступник секретаря РНБО вимагає правової оцінки публікацій «неправдивих даних з боку НАБУ», які вважає «вільною думкою на задану керівництвом правоохоронних органів тему».

З чого почалась справа Гладковського

Широкому загалу родина Гладковських стала відомою після того, як у лютому 2019 року журналісти Bihus.info опублікували розслідування щодо розкрадання в українському оборонному комплексі. За оцінкою розслідувачів, на схемі зловмисники заробили щонайменше 250 млн грн. Тоді журналісти заявили, що до схеми причетні Ігор та заступник секретаря РНБО та бізнес-партнер п’ятого президента Петра Порошенка Олег Гладковський та його син Ігор.

У розслідуванні йшлося, що Гладковський-молодший разом із друзями у 2015 році організував постачання контрабандних деталей для військової техніки із Росії. Так, за згодою керівництва концерну «Укроборонпром», державні оборонні підприємства у кілька разів переплачували за товар, купуючи його через фірми-прокладки.

За інформацією розслідувачів, Ігор Гладковський розв’язував питання на найвищому рівні під час узгодження договорів, зокрема, й через свого батька. Його спільники займались «поточною чорною роботою» — безпосередньою організацією постачань, домовленостями із постачальниками та переказом коштів. Так, за даними журналістів, компанія діяла через три основні фірми-прокладки. Зокрема, такою фірмою була «Кузня на Рибальському», яка раніше належала Порошенку. Гроші учасники схем відмивали й переводили в готівку через конвертаційні центри. У листуваннях вони обговорювали відсотки, які отримували такі центри, і суми, які передавали буквально в пакетах.

Хоча фігуранти назвали розслідування фейком, президент Порошенко все ж звільнив Олега Гладковського з посади першого заступника секретаря РНБО.

Відразу після публікації журналістського розслідування тодішній генеральний прокурор Юрій Луценко підтвердив і контрабанду деталей з РФ, і наявність доказів про можливі масштабні розкрадання. Він також тоді заявив, що «слідство вже вийшло на фінальну стадію».

Однак пізніше у ГПУ звернули увагу, що займаються лише ухиленням від сплати податків. У Генпрокуратурі наголосили, що корупцією у цій справі займається НАБУ.

У Антикорупційному бюро, своєю чергою, похизувались кількома десятками кримінальних справ про корупцію в оборонці.

Однак підозру Ігорю Гладковському оголосили аж у грудні 2020-го. Як вважають правоохоронці, через його дії «Оптимумспецдеталь» отримувало переваги під час укладання договорів із підприємствами «Укроборонпрому». За цими схемами поставили товарів на 165 млн грн, але до бюджету не надійшло понад 49 млн грн (25,77 млн грн податку на додану вартість та 23,57 млн грн податку на прибуток).

За даними слідства, Гладковський отримував 50% від загальної суми прибутку учасників схеми. Як пояснюють НАБУ, 950 тис. грн він отримав лише за одну угоду та запевняють, що таких угод було більше. Слідство щодо них наразі триває.

Політична складова

Враховуючи, що журналістське розслідування було оприлюднене за два місяці до президентських виборів 2019 року, практично всі політики використали ці матеріали у передвиборчих перегонах проти Порошенка. Зокрема, тоді ще кандидат у президенти Володимир Зеленський неодноразово висловлювався з приводу цієї теми.

Також він наголошував на важливій ролі президента у цій справі.

«Хочу звернутися до людини, яка займає дуже серйозний пост – пост президента України. Пане Порошенко, я дуже хочу, щоб ви від «я почув» перейшли до «я зробив», а саме: посадили вбивць Катерини Гандзюк, посадили Свинарчуків», сказав Зеленський у своєму відеозверненні на Facebook.

У цей період на політичні акції у підтримку Порошенка приходили учасники організацій «Національний корпус» та «Національні дружини». Ці протести супроводжуються сутичками із поліцією. Причому, практично в кожному місці, куди їхав Порошенко із робочим візитом чи агітацією, виникали такі сутички0.

Після перемоги Зеленського лідер «Нацкорпусу» Андрій Білецький запевнив, що акції продовжаться, але вже з вимогами до нового президента.

«Уже в найближчий тиждень ми знову починаємо акції. Зрозуміло, що Порошенко їх саджати не буде, але тепер треба вимагати від Зеленського. Він про це багато говорив, особливо на дебатах. Тепер він має довести свої слова до кінцевого результату», –​ йшлося у заяві Білецького.

Втім відтоді на сайті організації немає звітів про подібні акції.

Як розвивається справа

Вже у жовтні 2019 року старшого Гладковського затримує НАБУ, а САП повідомляє йому про підозру, однак не за тими епізодами на які вказували журналісти. Йому інкримінували неправдиве декларування доходів дружини, а також використання службового становища в інтересах своєї компанії «Богдан Моторс».

Тоді Вищий антикорупційний суд взяв Олега Гладковського під варту на 2 місяці з можливістю застави у 10 мільйонів 600 тисяч гривень. Заставу внесла сім’я Гладковського і він вийшов із СІЗО. Перед Новим роком з нього зняли електронний браслет, а ще через два місяці суд дозволив виїжджати і за межі Київської області.

Іншим фігурантами схеми вважаються друзі Ігоря Гладковського Віталій Жуков та Андрій Рогоза.

Жуков працював в Укроборонпромі до 2014 року. Після звільнення перейшовши в приватний сектор. За даними журналістів, він відповідав за «оформлення документів».

Жукову повідомили про підозру 29 квітня 2020 року. Його підозрювали в ухиленні від сплати податків на суму майже 50 млн грн та легалізації коштів. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді застави – 5 млн 255 тис. гривень.

За одним з епізодів Вищий антикорупційний суд 26 березня 2021 року звільнив Жукова від покарання «у зв’язку із закінченням строку притягнення до кримінальної відповідальності».

19 квітня стало відомо, що Жуков пішов на угоду зі слідством. За умовами угоди він мав отримати 5 років умовно з іспитовим строком на 1 рік та зобов'язанням відшкодувати державі 4 млн грн. Крім того, він зобов'язувався надати викривальні показання проти спільників.

Однак ВАКС відмовився затвердити угоду. Суд вирішив, що вона не відповідає кримінальному процесуальному та кримінальному законам, а також інтересам суспільства.

Загалом, у справі про розкрадання в оборонці, слідство встановило вісім учасників корупційної схеми. З них дві особи засуджено, троє – на лаві підсудних. Ще троє залишаються підозрюваними.