У Ставчанах біля Львова археологи знайшли сліди житла, якому близько 7 тисяч років

Цього сезону археологи продовжили дослідження одного з найцікавіших поселень енеолітичного періоду на Львівщині – у Ставчанах біля Львова. Вони виявили сліди наземної споруди, якою користувались 7 тис. років тому, господарські ями та рідкісні зразки крем’яної сировини, які свідчать про далекі контакти давніх мешканців. Про підсумки досліджень ZAXID.NET розповів керівник експедиції – старший науковий співробітник Інституту українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України, кандидат історичних наук Андрій Гавінський.

Ставчани Оброшинської громади багаті на давню археологію. Тут відомо щонайменше 14 багатошарових пам’яток, які охоплюють період від неоліту до середньовіччя. Найвідоміше з поселень належить до маліцької культури кінця V тисячоліття до нашої ери. Андрій Гавінський досліджував його у 2008 та 2014–2017 роках. Цього польового сезону археологи повернулися до пам’ятки, дослідження проводили в межах проєкту Національного фонду досліджень України «Праісторична доба заходу України: культурно-історичні процеси».

Житло з 5 тисячоліття до нашої ери

Під час розкопок у попередні роки археологи натрапили на виробничий осередок для добування глини. На березі річки Ставчанки виявили три великі глинянки – котловани неправильної форми з нерівним дном та заглибленнями у стінах. Навіщо мешканцям поселення знадобилася така кількість глини, досі залишалося одним із питань для дослідників. Цього року археологи зосередилися на ділянці навколо цих давніх кар’єрів.

На північ від них вони виявили сліди наземної споруди стовпової конструкції. Один з її кутів вкладався в прямі лінії з пʼяти стовпів і утворював прямокутну форму. За словами Андрія Гавінського, найімовірніше, йдеться про житлову будівлю. Подібні споруди відомі на території сучасної Польщі, проте для українських земель вони є дуже рідкісними.

фото надав Андрій Гавінський

На півдні пам’ятки археологи також дослідили кілька господарських ям, у яких знайшли фрагменти кераміки. На ставчанському поселенні майже немає культурного шару. Трапляються уламки посуду, крем’яні та кам’яні знаряддя праці.

Цікаво, що попри доступ до значних запасів глини, мешканці поселення ощадливо ставилися до керамічного посуду.

«Маємо кілька прикладів, коли пошкоджений посуд ремонтували, а його тріщини стягували за допомогою додаткових отворів із протилежних сторін. Очевидно, це начиння було настільки “рідним”, що господиня використовувала його максимально», – розповідає Андрій Гавінський.

фото надав Андрій Гавінський

Проведені дослідження дозволяють робити перші висновки про структуру поселення. Південна частина, ближча до річки, ймовірно, мала господарське та виробниче призначення. Центральну частину використовували передусім для проживання.

Далекі контакти поселенців

Цінними для дослідників стали знахідки крем’яної сировини. Археологи виявили фрагмент крем’яної пластини з так званого шоколадного кременю. Його поклади розташовані далеко від Ставчан – у басейні верхньої течії Вісли, на території Польщі. Це доказ того, що мешканці поселення підтримували зв’язки з іншими спільнотами на значній відстані. Водночас знахідка ставить під сумнів уявлення про маліцьку культуру на її східній периферії як про ізольовану та консервативну спільноту.

Ще цікавішою є знахідка жовна волинського кременю. Найближчі його природні поклади розташовані приблизно за 50–70 км на схід, у районі Гнилої Липи, де в цей час поширювалася трипільська культура. Мешканці Ставчан могли отримувати сировину не лише у вигляді готових або напівготових крем’яних пластин. На поселення приносили також цілі шматки кременю, які вже там обробляли та використовували для виготовлення знарядь.

«Ці представники маліцької культури, які були на пограниччі з трипільським світом, далеко не були ізольованими від свого материнського центру. Навпаки – як посередник між сходом і заходом, вони володіли передовими інноваціями того часу», – зазначає Андрій Гавінський.

Знахідки свідчать про контакти як із західними територіями басейну Вісли, так і зі східними сусідами, пов’язаними з трипільським світом.

Археологи також виявили сліди межановіцької культури доби бронзи (2300–1600 рр. до н. е). Серед знахідок – крем’яний серп, лезо кам’яної сокири та характерні фрагменти кераміки, до глиняної маси якої додавали жорству. Крім того, дослідники знайшли кілька господарських ям.

А ще археологи виявили у Ставчанах могильник ранньозалізного часу із залишками чотирьох кремаційних захоронень та окремі цілі керамічні посудини.