Табачник розповів, як трактуватимуть Бандеру у новому підручнику

Міністр освіти і науки України Дмитро Табачник пояснив, за якими принципами повинен укладатися новий підручник з історії. «Сталіну не можна ставити пам'ятник, оскільки він безпосередній винуватець смерті (Міллер сказав - вбивця) багатьох ні в чому не винних людей. Але точно так само ми не можемо заперечувати роль Сталіна як Верховного Головнокомандувача сили переможців і лідера країни, яка винесла основний тягар війни, в досягненні Великої Перемоги. А Бандера і Шухевич залишаться в історії як націоналісти і організатори масових вбивств, але при цьому вони ще й будуть навічно заплямовані колабораціонізмом», – зокрема, заявив Табачник.

Про це ZAXID.NET повідомили в прес-службі Партії регіонів.

Подаємо погляд міністра Табачника на підручник з історії у повному обсязі:

«З моєї точки зору, в першу чергу підручник повинен бути історично коректним… Так, наприклад, у розділі історії Європи середини ХХ століття підручник повинен допомогти вчителеві пояснити учням, чим відрізнялася Велика Вітчизняна війна від Другої світової, які коаліції брали участь у війні і які були їх цілі, де проходили лінії фронтів, хто, коли, кому і з якої причини війну оголосив, хто визнаний світом агресором, хто в кого приймав капітуляцію. Напевно, після того, як весь цей матеріал буде якісно засвоєний учнем, у нього не буде ніяких проблем з ідентифікацією особистостей Сталіна і Бандери з Шухевичем. В обох випадках я абсолютно згоден з колишнім прем'єр-міністром Польщі Лєшеком Міллером: Сталіну не можна ставити пам'ятник, оскільки він безпосередній винуватець смерті (Міллер сказав - вбивця) багатьох ні в чому не винних людей. Але точно так само ми не можемо заперечувати роль Сталіна як Верховного Головнокомандувача сили переможців і лідера країни, яка винесла основний тягар війни, в досягненні Великої Перемоги. А Бандера і Шухевич залишаться в історії як націоналісти і організатори масових вбивств, але при цьому вони ще й будуть навічно заплямовані колабораціонізмом», – наголосив Дмитро Табачник.

За його словами, не існувало у 1941-1945 роках іншої української держави, крім УРСР. «Більш того, навіть найбільш «правовірні» українські націоналісти ведуть державну спадкоємність саме від УРСР, оскільки я ще ні від кого не чув пропозиції відмовитися від статусу країни-засновника ООН і заново просити цю організацію про прийом України. Та й багато інших запитань виникне, якщо відмовитися від радянської спадщини: політичних, територіальних, правових, майнових, фінансових - під їх тягарем впаде держава й міцніша від України. Таким чином, люди, що воювали проти Радянської України (навіть найгарячіші шанувальники Бандери і Шухевича не скажуть вам, що вони воювали за Радянську Україну), є колабораціоністами», – наголосив Дмитро Табачник.

Він наголосив, що вивчення голих фактів, звичайно, не завжди буває достатнім для школяра, який ще тільки вчиться самостійно обробляти і системно аналізувати інформацію…

«Напевно, нехай діти дізнаються про Голодомор, останню війну і попередні війни, про революції і повстання з документів і фактів», – зазначив Дмитро Табачник.

«Упевнений, що подібний гуманітарний, антропоцентричний підхід до історії не тільки полегшить пізнання цього предмета нашими дітьми й онуками, а й значно поліпшить громадський клімат в Україні. Сподіваюся з допомогою місцевого самоврядування та регіональних держадміністрацій реалізувати і проект з посиленням викладання регіональної історії. Зрештою, всі події, які так вразили нашу країну за всі роки її існування, відбувалися не тільки і не просто в Україні, але і в її регіонах. У 1648 році Хмельницький переміг під Жовтими Водами, Корсунем і Пилявцями; Петро I 27 червня (8 липня) 1709 року - під Полтавою, а Ватутін в листопаді 1943 року - у важких боях під Києвом і Житомиром. Під Лохвицею зімкнулося у вересні місяці 1941 кільце оточення навколо радянських військ Південно-Західного фронту - найбільше за всю історію воєн, у якому тільки полоненими Червона Армія втратила понад 600 тисяч осіб. 27 серпня (8 вересня) 1855 року англо-франко-турецько-сардінських війська увійшли до Севастополя, а Київ упав під ударами монголів Батия 6 грудня (за іншими даними - 19 листопада) 1240 року. Все це не просто наша історія. У регіональному зрізі це - той конкретний пагорб, який видно в вікно школи, або доля одного з наших дідів або прадідів - учасника подій. Це теж наближає історію до людини, гуманізуючим її», – переконаний міністр освіти та науки.

Він також додав, що «підручник історії не повинен охоплювати події останніх як мінімум десяти років. В іншому випадку це не історія - це політика».