«Тореадори з Васюківки» проти «Гаррі Поттера»

Гаррі Поттер став таким феноменом, що його діти, якщо не мають змоги придбати книжку, читають навіть у читальних залах бібліотек. Англійський хлопчик-чарівник і його італійська посестра-чарівниця Ніна завдяки своїм надприродним здібностям і місії зайняли особливе місце в свідомості дітей.

Замість вступу

Хочу зацитувати фрагмент з книги Роальда Дала «Матильда» про дівчинку-вундеркінда, яка дуже рано навчилася читати і вже перед школою, в п'ятирічному віці, перечитала усе їй доступне в сільській бібліотеці. Ось що вона відповіла на запитання вчительки, чи сподобалось їй прочитані книжки:

- Деякі дуже, а інші були, на мою думку, доволі нудні.

- Назви якусь, що тобі сподобалася

- «Лев, чаклунка й шафа», - відповіла Матильда. - Мені здається, що пан К.С.Льюїс - дуже добрий письменник. Але в нього є один недолік. У його книжках немає смішних сцен

- Твоя правда, - погодилася вчителька.

- І в пана Толкієна небагато смішного, - додала Матильда.

- А ти гадаєш, що в усіх дитячих книжках повинні бути смішні сцени? - запитала вчителька.

Так, - підтвердила Матильда. - Діти не такі серйозні, як дорослі, і люблять сміятися.

До слів маленької книголюбки можна хіба додати, що ще діти люблять усе таємниче, яскраве і обов'язково цікаве та пізнавальне.

«Акули» дитячого книговидання

У дитинстві «Мері Поппінс» була в мене настільною книгою. Мене вражало її вміння виїжджати вгору перилами, дивовижні прогулянки Майкла і Джейн з їх чудо-нянею в цукерню, де можна ласувати... пальцями продавця, які легко відламуються і стають карамельками, на місці яких з'являються нові, химерні посиденьки за чаєм... під стелею, де можна опинитися разом зі столом та стільцями, наковтавшись смішинок, а спуститися додолу, тільки подумавши про щось смутне. Радянська екранізація була настільки бліденькою і пласкою тінню цієї книжки, цієї другої реальності, в яку я не раз поринала, приходячи зі школи, що абсолютно не сподобалася мені. На другому місці був «Маленький принц». Екзюпері вклав у цю книжку стільки філософії, абсолютно доступної дітям, до якої не раз повертається і дорослий, що, як на мене, з наших сучасників після нього це вдалося повторити хіба що Юстейну Гордеру. Я так само довго любила розглядати авторські ілюстрації до «Маленького принца», уявляючи собі, яким же він мусив бути самотнім на своїй планеті, цей не по літах розумний малюк. Багато інших книжок були цікавого змісту, але їхнє оформлення порівняно з тими дитячими виданнями, що можна тепер побачити на полицях книгарень, просто «ховається».

Якщо додати до цих книжок «Подорож Гулівера», «Німецькі народні казки» та «Грицеву шкільну науку», то оце, певно, і були мої п'ять улюблених книжок періоду «від шести до десяти». Остання з книжок започаткувала мою подальшу симпатію до прози Франка, змусивши співчувати Грицеві, який тільки й навчився в школі, що «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА». Коли ж ця шкільна Грицева премудрість стала назвою одного з найпотужніших українських дитячих видавництв, давня симпатія сама собою «перекинулася» й на нього, і воно того абсолютно заслуговує. І, як виявилося під час невеличкого «моніторингу» львівських книгарень щодо найпопулярнішої дитячої літератури, «абабагаламагівські» видання мають чимало шанувальників серед читачів «від 2 до 102».

Так, відповідальна за відділ дитячої літератури в «Українській книгарні» Ірина Стасула розповіла, що для дошкільнят та менших дітей батьки, насамперед, намагаються придбати яскраві книжки з гарними ілюстраціями. Саме тому великою популярністю користуються книжки видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» - «Абетка», «Улюблені вірші», «100 казок», а з найновіших - «Мед для мами» Івана Малковича і Софії Ус та «Казка про Котика та Півника. Українська народна казка у записі Лесі Українки».

Над оформленням «Улюблених віршів» українських та зарубіжних письменників - книгою, яка витримала вже декілька видань і має аудіоваріант, - працювало шестеро художників, і її заслужено можна вважати шедевром. Чимало малюнків тут настільки багатопланові, що дитині не набридне і десятикратно з цікавістю розглядати їх, щоразу знаходячи все нові деталі. Гарних віршів тут теж не бракує, особливо дітям подобається переспіваний Малковичем з Маршака «пан Роззява, ліві двері справа» та «Паротяг» Юліана Тувіма, настільки органічно перекладений з польської, що у ритмі вірша просто таки чути стукіт коліс того без міри навантаженого паротяга. Також вражає книга «Ліза і її сни», де Малкович цікаво розповів дітям про відомих художників, а Євгенія Гапчинська дуже гарно цю розповідь проілюструвала.

На моє прохання (задля експерименту) подруга попросила двох своїх донечок - чотирирічну та восьмирічну - вибрати кілька улюблених книжок. Молодша Мартуся взяла з полиці «Улюблені вірші» і «Стефу та її Чакалку» Івана Андрусяка, старша - «Матильду» Роальда Дала, «Моя сестра Каті» Моніки Фет, «Ну й гарно все придумав Бог» Галини Кирпи (до речі, 2004 року ця книга дитячих віршів київського видавництва «Лелека» отримала персональну відзнаку президента Форуму видавців у Львові). А книжкою «Мед для мами» дівчатка ніяк не могли поділитися, намагаючись кожна додати її до свого «вибраного».

«А все-таки, яка най-най-найулюбленіша?», - запитала я в старшої Тані. «Мед для мами, - відповіла дівчинка. - Бо ця книжка добра і дуже гарна, і там такі великі яскраві малюнки». «І дуже «рідна», - додала її мама. - Ми на Галицькій сфотографували навіть один будинок, достоту такий, як є на ілюстраціях в цій книжечці, і ще там згадується вулиця Медова, на якій жив Ведмедик - така у Львові також є». Таня додала, що ще їй дуже подобалася книга про Матильду, вона зі сміхом пригадала епізод, коли збитошна учениця підсипала в панталони «вредної» директорки школи порошок, який викликав в тої неймовіру сверблячку.

Я й не здивувалася, коли на аналогічне питання про найпопулярніші дитячі книжки, консультант відділу дитячої літератури у книгарні «Літера» Галина Федорчак без вагань показала на «а-ба-ба-га-ла-ма-гівські»» «Улюблені вірші», «Сто казок» та «Казки Туманного Альбіону», а також - розкішну «Снігову Королеву» з малюнками Владислава Єрка. «Ці книги купують чи не найчастіше, їх завіз є кожного тижня», - розповіла консультант.

Від себе додала б до цього списку ще одну книжку цього видавництва «Повітряні рибки» Марини та Сергія Дяченків. Коротенькі казки з елементами чогось несподіваного сподобаються і дорослому, а дітей вчать мислити неординарно, попри труднощі таки досягати своєї мети, як акула, яка мріяла стати співачкою, не боятися темряви і ймовірних у ній страховиськ та завжди бачити в житті прекрасне: не даремне в книзі Дяченків із кілочків, забитих у стіни для картин, виростають розкішні гілки з пахучими плодами і в кімнаті «цілий рік пахне літом».

Не відстає від «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГИ» за якісним змістом і художнім оформленням дитячих видань і львівське «Видавництво Старого Лева». Тут би хотілося виокремити «Казки-куцохвостики» сучасної письменниці Зірки Мензатюк, де є маленькі пізнавальні казки - і про кольори, і про ноти, про барви і дні тижня. Слухаючи казку, дитина невимушено засвоює чимало нових понять. Цікава також перекладна книжечка Макса Вельтгюйса «Жабеня і чужинець» з великими, ледь не на всю сторінку малюнками (це, до речі, дуже подобається малим читачам), яка вчить дітей змалку бути толерантними, не мислити стереотипами, відштовхуючи від себе «інших». Тут і «Країна Мумі-Тролів», і серія «Читання для реготання» та «Обережно, дівчатка!» - видавництво може похвалитися і перекладною, і оригінальною літературою.

Шкільні пригоди, фентезі та енциклопедії

За словами відповідальної за відділ дитячої літератури «Української книгарні» Ірини Стасули, якщо до вище згаданих трьох кращих книжок для дітей додати «Тореадори з Васюківки» та «Таємниці міста Лева», то це й буде ТОП-5 найпопулярніших видань для дітей. До речі, саме книгу львівського видавництва «Аверс» «Таємниці міста Лева» цього року школярі обрали з-поміж 100 книг, виданих упродовж 2007-2008 років, найкращою книгою Форуму видавців - дітям.

Взагалі для учнів початкової школи часто купують твори нашого дитячого класика Всеволода Нестайка «Пригоди в лісовій школі», «Одиницю з обманом», а також вже класичні «Тореадори із Васюківки», які у 1979 році «рішенням Міжнародної ради з дитячої та юнацької літератури було внесено до «Особливого Почесного списку Г. К. Андерсена» як один із найвидатніших творів сучасної дитячої літератури». Не менш кумедними, як в «Тореадорів», видаються Нестайкові «Найновіші пригоди Їжачка Колька Колючки та зайчика Косі Вуханя». Особливого шарму книжці додає те, що вона оформлена ілюстраціями дітей. Веселі пригоди в лісовій школі близькі для школяриків, але сподобаються і меншим дітям.

«Я мало читаю українською, - розповів 10-річний Максим Лисенко з Житомира, який зайшов до «Української книгарні» з татом, гостюючи у Львові, але подумавши, згадав: «Читав «Тореадорів з Васюківки» - класна книжка». Хлопець також любить читати детективи, фантастику, пригодницькі повісті: «Гаррі Потера всього перечитав». Безперечно, в цьому віці діти люблять читати фентезі, інтенсивно купують книги Джоан Роулінг про Гаррі Поттера, «Хроніки Нарнії» Карла Льюїса, «Ерагон» Крістофера Паоліні, трилогію англійського письменника Філіпа Пулмана, за якою відзнято фільм «Золотий компас» («Північне сяйво», «Магічний ніж» та «Янтарний телескоп»), книги Толкієна «Володар перснів», «Гобіт», «Діти Гуріна», «Ніну» італійської письменниці Муні Вітчер. Не меншою популярністю користуються в дітей і підлітків твори українських фантастів Марини і Сергія Дяченків «Ритуал», «Мідний король», «Варан».

Гаррі Поттер став таким феноменом, що його діти, якщо не мають змоги придбати книжку, читають навіть у читальних залах бібліотек. Англійський хлопчик-чарівник і його італійська посестра-чарівниця Ніна завдяки своїм надприродним здібностям і місії зайняли особливе місце в свідомості дітей. Вони цікавляться чарівними амулетами та магічними трюками. Спостерігаючи за відвідувачами книгарні, я зауважила жінку, що попросила підібрати їй книгу про чарівні фокуси. Роздивившись «Щоденник мага. Чарівна книга» і «Магічні трюки», жінка вибрала другу з них для свого десятирічного сина, хоча зазначила, що книжки купує рідко. На моє запитання, чи навколо книжок про малого чарівника Потера й досі існує ажіотаж, Ірина Стасула зазначила: «Ажіотаж виникав хіба тоді, коли з'являлися нові томи «поттеріани», та згодом вщухав, хоча не раз купують і цілий семитомник відразу». Вона також зауважила, що тоді, як малим діям книги купують переважно батьки та бабусі-дідусі, то школярі не раз приходять купувати книги самі, обравши наперед те, що шукають.

Окремо доброго слова заслуговують розмаїті ілюстровані енциклопедії, без яких важко відповісти на купу запитань цікавого до всього дошкільняти і годі уявити собі достойне навчання серйозного школяра. «У нашому дитинстві «енциклопедія» - то було щось багатотомне, в похмурій строгій обкладинці, що необхідно було витягувати з полиць в читальному залі при підготовці рефератів», - розмірковувала я, оглядаючи чималу гору кольорових енциклопедій і типу «про все на світі», і «вузькоспеціалізованих», як-от про автомобілі чи динозаврів. Тим часом провізор Ольга придбала махаонівську енциклопедію «Про все на світі». «Це енциклопедія в дарунок 10-річному сину моєї подруги, - поділилася вона. - У них в сім'ї є ще двоє хлопчиків, дворічний та однорічний. Думаю, вона стане усім їм в пригоді, коли підростуть. Така книга обов'язково потрібна дітям».

Львів'янка Лідія, яка працює лікарем, придбала для свого семирічного внука «Універсальний словник-енциклопедію» та «Дитячу Автоенциклопедію», оскільки хлопчик дуже цікавиться автомобілями. Жінка розповіла, що переважно купує внукові пізнавальну літературу, рідше - художню, однак він таки має всього Гаррі Потера. «Бачу цікаву книжку - беру», - зазначила жінка, відповідаючи на запитання, як часто купує внукові книги, і підкреслила, що обов'язково - на свято Миколая та День народження.

Ірина Стасула також продемонструвала серію класики, адаптованої для школярів, харківського видавництва «Фактор», у якій, зокрема, такі знайомі нам ще зі шкільної програми «Війна світів», «Айвенго», «Звіробій», «Пригоди Робінзона Крузо», «Біле ікло», «Пригоди бравого вояка Швейка», «Три мушкетери», «Марія Стюарт». Ця серія характерна тим, що містить енциклопедичні роз'яснення до тексту, які стосуються згаданих у ньому історичних персоналій і фактів, звичаїв. Видання дуже естетично оформлені, енциклопедичні роз'яснення проілюстровані. «Купуючи світову класику, вибирають найкращі видання, дорогі видання теж популярні, особливо в подарунок», - розповіла книгознавець

І в «Українській книгарні», і в «Літері» підтвердили, що великою популярністю користується серія видавництва «Грані-Т» «Життя видатних дітей». Діти завжди цікавляться, якими були їхні батьки, коли були малими, в які часи жили їх бабусі і дідусі. А сучасні українські письменники, серед яких Роздобудько, Дереш, Воскобойніков, Кокотюха та інші, в цікавій формі розповідають дітям, якими були Вольфганг Моцарт, Біл Гейтс, святий Миколай, Катруся Білокур, Чарлі Чаплін і багато інших видатних особистостей, коли вони були малими дітьми.

Замість висновків

Побачивши, що семирічний племінник лагодить іграшковий автомобіль-конструктор, я перепитала, чи зуміє він його добре відремонтувати. «Аякже, я ж найкращий у світі майстер з ремонту автомобілів», - усміхаючись відповів хлопчик, наслідуючи браваду веселого хвалька-Карлсона. «Дурниці, не варто й згадувати», - пожартував він знову ж таки словами товстунця з пропелером, коли у нього щось чи то впало, чи розлилося.

«Будеш такий нечемний, тебе забере Чакалка», - хитро мружачись, погрожує п'ятирічна донька комусь зі своїх «садочкових» приятелів, і я тішуся, що діти внутрішньо «проживають» всі ці неймовірні пригоди, вигадані їм на науку і розвагу дитячими класиками і сучасними письменниками. Адже саме завдяки їм, читаючи казки та фантастичні історії, дитячі детективи, пригодницькі повісті, наймолодші читачі вчаться співпереживати, мислити, жартувати, знаходити вихід зі скрутних ситуацій і вірити, що в житті потрібно робити все, аби добро перемагало.

Фото зі сайту traumarbeit.narod.ru