«Тепер до нас приходять не по довідку, а по підтримку»

Навіть у складних умовах війни система соціальних послуг в Україні поступово змінюється – стає доступнішою та орієнтованою на реальні потреби людей і сімей. У Нововолинську ці зміни реалізуються через роботу Міського центру соціальних служб, який за останні роки суттєво розширив спектр підтримки для громади.

Одним із ключових кроків стало відкриття Центру життєстійкості – нового сервісу у структурі центру, створеного за підтримки ЮНІСЕФ і Центру «Джерело». Це простір комплексної допомоги для сімей, де підтримка охоплює повний цикл – від раннього втручання та супроводу дітей з інвалідністю до допомоги родинам у кризових ситуаціях.

Від двох працівників до команди

У 2023 році соціальні служби Нововолинська працювали фактично на межі можливостей. У відділі було всього двоє фахівців на всю громаду, де мешкало 56 тисяч людей.

«Коли мене призначили директоркою, – згадує керівниця установи Юлія Янюк, – надавали лише десять базових послуг. Цього було критично мало. Ми просто не могли охопити все, що потребували сім’ї».

За два роки ситуація кардинально змінилася. Штат фахівців зріс до 15, з яких нині працює 12 фахівців. У 2024 році тут відкрили Центр життєстійкості, а також Денний центр психологічної допомоги для постраждалих від домашнього насильства, куди запросили психолога для стабілізації постраждалих мам і дітей. А у 2025 році налагодили міжвідомчу взаємодію з поліцією, лікарнями, первинною медико-санітарною допомогою, Центром зайнятості й гуманітарними організаціями.

Команда Центру життєстійкості (фото надане Центром)

«Ми сьогодні працюємо як мережа. Якщо треба організувати обстеження дітей чи надати медичну допомогу мамі, ми діємо спільно. Де потрібно, долучаємо благодійний фонд “Карітас Волинь” або інші організації, щоб сім’я отримала те, чого їй бракує просто зараз», – пояснює пані Юлія.

Новий формат соціальної роботи

Найбільша зміна відбулася в підході до розв’язання питань і задоволення запитів людей. Робота соціальних працівників перестала бути закритою і паперовою. Фахівці центру з’явилися там, де живуть і навчаються діти: у школах, на дитячих заходах, у дворах, у сім’ях, які переживають кризу.

«Тепер до нас приходять не по довідку, а по підтримку. Парадигма змінилася», – каже Юлія Янюк.

За офіційними назвами послуг, які надає центр, – інформування, консультування, медіація, посередництво, раннє втручання – стоїть практична щоденна робота: супровід на медогляди, допомога в орієнтації в системі соціальних і медичних послуг, підтримка у складних життєвих ситуаціях.

«Найлегше – дати консультацію, – зазначають у центрі. – Найцінніше – бути поруч у той момент, коли сім’я найбільше потребує опори».

Одним із найяскравіших кейсів допомоги родині в кризовому стані стала історія сім’ї з трьома дітьми, яка буквально опинилася на межі виживання. Мама – жінка з інвалідністю, яка була вагітна й залишилась без виплат. Батько втратив роботу після аварії. Гуртожиток, де вони жили, вимкнув світло й опалення, і сім’ю почали виселяти.

«Вони прийшли й чесно сказали: “Ми не знаємо, що робити”. Це була біда», – згадують у центрі.

Протягом двох тижнів родина спільно з фахівцями соціальних служб напрацьовувала план виходу з кризової ситуації. Разом вони знайшли тимчасове житло з необхідними умовами. Мама за підтримки фахівців відновила медичні обстеження й соціальні виплати, батько – працевлаштувався, а діти повернулися до навчання в школі. Крок за кроком сім’я відновлювала здатність самостійно дбати про себе й дітей.

Підтримка, яка змінює родини

Окремим напрямом роботи стало відкриття простору для дітей та сімей у Центрі життєстійкості – простору для підтримки дітей з інвалідністю та труднощами розвитку. Тут діти можуть залишатися з фахівцями до чотирьох годин на день, а батьки – отримати найцінніше: час і ресурс для себе й вирішення побутових питань.

Керівниця закладу Юлія Янюк ділиться: «Одна з мам нещодавно зізналася, що саме завдяки цьому центру наважилася на другу дитину. Сказала, що давно думала, але не наважувалася – часу зовсім бракувало. Ці чотири вільні години справді важливі».

У центрі діти працюють із реабілітологом, проходять сенсорні заняття, взаємодіють у змішаних групах з нормотиповими однолітками. Це, за словами батьків, помітно впливає на поведінку й розвиток: діти менш збуджені, охочіше взаємодіють і легше адаптуються до нових ситуацій.

Фото надане Центром

Керівниця ГО «Світ для дітей» Юлія Будинчук, яка також є мамою дитини з інвалідністю, каже: «Раніше наші діти (діти з інвалідністю – ред.) жили фактично в чотирьох стінах. Тепер вони – частина громади. Їх залучають до спільної гри, з ними працюють, їхні вироби презентують партнерам міста. Ми відчуваємо, що наші діти – потрібні».

Вона говорить, що зміни в роботі соціальних працівників і центру помітні й додає: «Раніше дзвінок із соцслужби означав, що щось не так. А зараз, що нам допоможуть. Це стало про довіру».

Групи взаємопідтримки: коли громада лікує громаду

Справжнім проривом у роботі центру стали групи взаємопідтримки. Так, нині проводять зустрічі для різних категорій: для ВПО, для батьків дітей з інвалідністю, для родин у кризі, для постраждалих від насильства, для батьків-вихователів. Є навіть програма для кривдників – це складна, але вкрай важлива частина роботи.

Як поділилася Юлія Янюк, очільниця центру, один із чоловіків, який проходив програму, після кількох місяців повернувся в центр, щоб подякувати фахівчиням за людське ставлення. Він приніс шоколадку.

«Це дрібниця, – кажуть працівники, – але вона показує, що зміни можливі, коли людину бачать не як проблему, а як того, хто може змінитися».

Також у центрі добре розуміють, соціальна робота – виснажлива, без підтримки самих працівників неможливо надати якісні послуги сім’ям. Тому тут проводять регулярні супервізії, командні зустрічі й обговорення складних кейсів.

«Про фахівців треба дбати, так само як вони дбають про інших», – говорять у закладі.

Завдяки спільній роботі фахівців центру, партнерів і самих сімей формується дієвий інструмент превентивної підтримки – простір, куди люди звертаються на ранніх етапах труднощів. Це дозволяє запобігати загостренню складних життєвих обставин, вчасно надавати допомогу й зберігати ресурси родин і громади. Люди звертаються раніше, а не коли ситуація стає критичною. Не бояться говорити про проблеми. Довіряють. Це означає, що система працює. Так, у 2023 році центр супроводжував близько 20 сімей. У 2025 – понад 50. Центр не просто реагує на проблеми – він створює середовище, у якому сім’ї можуть ставати сильнішими, а діти – отримувати рівні можливості.

Практика центру засвідчує: інвестиції в професійність і взаємодію фахівців створюють основу для сталих змін у громаді. А там, де є довіра і готовність підтримати, починається рух до кращих соціальних рішень.

Матеріал створено в межах проєкту, який реалізується Львівським центром соціальних послуг «Джерело» та ЮНІСЕФ за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва і розвитку Німеччини (BMZ) через державний банк розвитку KfW в рамках національної програми ЮНІСЕФ «Кращий догляд для кожної дитини».