Церква з біографією на стінах: про що розповідають розписи дерев’яного храму у Вислобоках

Церква у селі Вислобоки на Львівщині є не тільки збереженим зразком дерев’яної архітектури XVIII ст., але й цілою картинною галереєю, яка розповідає історію села і його меценатів. Дивом вцілівши впродовж XX ст., зараз вона є цінним зразком історії, архітектури і малярства. Про неї детально розповідають на сторінці проєкту «Дорогами мистецтва: інтерактивна мапа сакральної спадщини Львівщини».

Невеличке село за Дублянами дорогою на Кам’янку-Бузьку розмістилося на Грядовому Побужжі. І саме з будівництвом дерев’яної церкви пов’язані перші документальні згадки про нього. 1763 року тодішній власник села, яке налічувало лише 12 дворів, Казимир Правдич замовив будівництво церкви Непорочного зачаття Пресвятої Богородиці як дарунок своїй дружині Петроніллі.

Церква Непорочного зачаття Пресвятої Богородиці у Вислобоках

Будівництву сприяв греко-католицький митрополит Лев Шептицький, який впроваджував сучасні тенденції в інтер’єри церков. Мистецтвознавці відзначають вплив європейських художніх зразків, що були властивими для тогочасного шляхетського середовища України. Внутрішні стіни і купол дерев’яної церкви повністю покрили стінописом народного малярства, що нагадував карпатський живопис на склі, але оздобленого стилістикою європейського бароко і рококо.

Рококові оздоби – рокаль і трельяж

«Ідейна програма декорування полягала в уславленні засновника церкви та його дружини Петронілли. Нетипова для східного обряду іконографія стінопису церкви засвідчує значний вплив римо‑католицької традиції. Важливе нововведення полягало у відтворенні сюжету місцевої легенди про історію заснування церкви у Вислобоках», – розповідають у проєкті «Сакральна спадщина Львівщини».

Історію будівництва церкви зафіксували польською мовою у стилі віршованого панегірика на мармуровій таблиці над дверима. Оздоби церкви поєднують східну і західну традиції, кирилицю і латину. Типові релігійні сюжети доповнюють світські сцени: на 300-річних зображеннях можна побачити пейзажні мотиви, елементи натюрморта, тогочасний крій одягу.

Іконостас і стінопис доповнюють один одного

Рідкісною є іконографія сюжету «Богородиця Непорочного Зачаття». Там зображена юна дівчина в білій туніці і блакитній мантії, яка разом з херувимами піднімається понад хмарами, а під її ногами – місяць та змій.

Стінопис купола

Легенда, пов’язана з будівництвом церкви у Вислобоках, відтворена на світській за змістом і рідкісній за іконографією малярській композиції. Там є три епізоди.

«Розпочинається дійство з дива явлення Богородиці з дитятком на тлі двоповерхової будівлі та чоловіком, який благоговійно впав навколішки. Центральна подія відтворює ревного християнина з хрестом у руках, що крокує зеленим лугом з щойно скошеними снопами пшениці. На останньому епізоді вдалося реконструювати зображення будівель, коліс, коня або віслюка, фрагменти людських ніг. Уся композиція побудована на зразок театральної сцени: вона обрамлена рокайлевою завісою та гарно укладеними в’язками сільськогосподарського реманенту, увінчана Всевидячим Оком на тлі важких хмар, з яких визирають ангелята‑путті», – пояснює Мар’яна Студницька.

Фреска з легендою про будівництво церкви у Вислобоках

Мистецтвознавиця додає, що на зображенні чітко виділяється герб Наленч, до якого належала дружина Правдича Петронілла. А в круглому медальйоні на стіні зображена свята Петронія (Петронілла).

«Таким чином, композицію можна трактувати як те, що за Господнім велінням Казимир Правдич та його дружина Перонілла покинули успішний маєток і прибули у Вислобоки для зведення тут на пагорбі церкви Непорочного зачаття Пресвятої Богородиці. Водночас фреска створена також на честь отримання шляхетства», – додають на сторінці проєкту.

Медальйон зі святою Петроніллою

А ще Вислобоки пишаються тим, що там народився Василь Щурат – український педагог, літературознавець, поет і перекладач. Він очолював Наукове товариство імені Шевченка у 1915-1923 роках і був першим ректором Львівського таємного університету.

Автор фото: Олекса Піджарий