Ціна автономії Криму – державна українська мова, - співавтор Конституції
«Я почав свій виступ на Міжнародній конференції з того, що конституція є договором. Чи теперішня конституція України є договором? 27 червня 1996 року в українському парламенті було 98 націонал-демократів і більше 200 лівих депутатів, які представляли ліву посткомуністичну більшість. За рішенням Конституційного Суду на одну добу український парламент отримав незвичні повноваження і незвичну функцію. На одну добу він перестав бути органом законодавчої влади, а став органом установчої влади. Оскільки я був учасником прийняття Конституції, а перед тим членом конституційної комісії, то скажу, що теперішня Конституція є договором. Є результатом конфронтацій, компромісів, і навіть певної торгівлі між націонал-демократами і лівою більшістю», - заявив 14 травня під час прес-конференції заслужений юрист України, екс-суддя Конституційного Суду, академік Михайло Костицький.
М.Костицький прокоментував ZAXID.NET : "Наприклад, у проекті Конституції, який ліг 27 червня на стіл депутатам парламенту і в помині не було ніякої Кримської Автономної Республіки. Йшлося про 25 ординарних областей. Ціна кримської автономії – стаття 10, за якою українська мова – державна, стаття 20, що визначає державними символами тризуб і гімн "Ще не вмерла Україна", та Преамбула зі згадкою про Творця і те, що Україна, сповідуючи віковічні традиції, йде до демократії. Оце - ціна кримської автономії. І таких компромісів там є дуже багато. Тобто, одна частина українського народу, ліві, уклала договір з іншою частиною, як компромісний документ".
Науковець додав: "Принципи Конституції Пилипа Орлика є у значній мірі є принципами теперішньої української Конституції. В українців і поляків найбільше конституцій за історію зі всіх народів світу. Я це кажу до того, що конституції можуть мінятися через короткі проміжки часу, з погляду історії, але базові ментальні, архітипічні за Юнґом характеристики народу є тяглі. За ментальністю ми не є дуже далекими від українців, що жили 300 років тому. За економічними, культурологічними, психологічними характеристиками безспірно, ми – інші, але ментально ми до них близько. І якщо конституція Пилипа Орлика відбиває українську ментальність початку ХVIII століття, то Конституція України 1996 року певним чином це продовжує. Тяглість є".