У Львові планують відродити Шкотську кав'ярню

Марта Кривецька, 13 березня 201329487
Шкотська кав'ярня

Шкотську кав'ярню планують відродити у Львові. Про це сьогодні, 13 березня, під час форуму «Галицька кухня» розповів декан історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Роман Шуст.

Роман Шуст сказав, що сьогодні розмовляв із міським головою Львова Андрієм Садовим і той повідомив, що новий власник будинку на розі вул. Герцена і Фредра, де до цього розташовувався банк, хоче знову відкрити кав’ярню.

За словами декана, там відтворять інтер’єр кав’ярні з минулого.

Нагадаємо, сьогодні у Львові стартував Перший міжнародний форум «Галицька кухня: славні традиції, велике майбутнє». Окрім конференції, у межах Форуму заплановано проведення ярмарку галицьких страв, а ввечері відбудеться перша післявоєнна українсько-польська гастрономічна дуель, де змагатимуться кухарі з Кракова, Львова та Тернополя.

Довідка:

«Шкотська (Шотландська) кав’ярня» розташовувалась у Львові на проспекті Шевченка. В 1930-х роках вона стала улюбленим місцем застіль представників Львівської математичної школи. Улям, Штейнгауз, Мазур та інші викладачі Львівського університету та Львівської політехніки збиралися тут, щоб написати та розв’язати чергову математичну задачу. Безумовним лідером з поміж них був Стефан Банах.

Спочатку вони писали формули на столах чи серветках, що дуже дратувало власника закладу. Але, за однією з версій, дружина Банаха (за іншою – один з офіціантів закладу) придбала для них велику записну книгу, яка в подальшому стала відома у світовій науковій спільноті, як «Шотландська книга». Починаючи з 1935 року, записи у ній велися включно до 1941 року, коли після наступу німецьких військ чимало професорів емігрували.

Після війни Штейнгаус переслав копію книги Станіславу Уляму в США. В 1957 році Улям переклав її на англійську і розіслав друзям-математикам. Через рік він привіз її на міжнародний конгрес і презентував колегам.  

Після війни оригінал книги Банаха перейшов до його дружини, а згодом – до сина. Сьогодні «Шкотська книга» є власністю Інституту математики Польської академії наук і зберігається в Центрі Банаха. В 1981 році з’явилась друга, відредагована версія книги, де відображений сучасний стан внесених в книгу математичних проблем.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Пропозиції партнерів

Дискусія 7

Для того, щоб залишити коментар, необхідно увійти
  • Гість 13 березня 2013, 19:01

    Ну не був Рибалко представником титульної галицької націі, як не був і антисемітом. А тому на заслуговує його ім'я на назву вулиці. :)))

    відповісти цитувати поскаржитись

  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Гість 13 березня 2013, 18:40

    Для імен святих є церкви. А вулиці потрібно називати на честь людей, завдяки яким місто розвивається і є відомим у світі.
    А ще мене зараз, мабуть, заплюють, але я так само не розумію, як можна було забрати з мапи міста вулицю імені Павла Рибалко - людини (українця!), завдяки якій під час Другої світової війни історичний Львів не був висаджений німцями в повітря.

    відповісти цитувати поскаржитись

  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Гість 13 березня 2013, 17:54

    Називати вулиці iменами святих - це якраз для згадних вами селюків, але вулицю Лема у Львові ніхто не СКАСОВУВАВ. Її ніколи не було. Поназивали вулиці іменами самозваних полковників та єфрейторів-хорунжих, а от ім"я львів"янина, який став всесвітньовідомим фантастом жодна не носить.

    відповісти цитувати поскаржитись

  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Більше коментарів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук