У Львові відкрилась виставка фотопортретів батьків героїв АТО
У Львівській галереї мистецтв стартував соціально-мистецький проект «Батько Героя». Проект передбачає виставку 25-ти чорно-білих фотопортретів батьків героїв, загиблих на сході країни, а також документальний фільм та аудіозаписи зустрічей із їх сім'ями.
Відкриття проекту відбулось у четвер, 9 квітня, у приміщенні Львівської галереї мистецтв імені Бориса Возницького, що за адресою вул. В. Стефаника,3.
Розпочалось воно піснею «Пливе кача», яку виконав гурт «Піккардійська терція».
Згодом заступниця директора Львівської галереї мистецтв Христина Береговська розповіла, що ідея зробити проект зародилася два місяці тому.
«Основна ідея проекту – показати генетично закладений зв'язок між батьком і сином. Показати застиглий біль в очах і борозну на обличчі в цих монументальних чорно-білих фото», – каже Береговська.
За її словами, у проекті взяли участь 25-сімей загиблих героїв зі Львова та області.
Син одного з батьків-героїв виставки Івана Колодія – 20-річний Зеновій – загинув у вересні минулого року біля містечка Лутугине біля Луганська.
«Він відслужив в армії, а через рік йому прийшла повістка. Його послали відразу у 24-ту бригаду. На війні пробув чотири місяці. Завжди дзвонив, але ніколи не розповідав, як там справи – мовляв, навіщо мамам переживати», – розповів ZAXID.NET батько загиблого.
Батько каже, що синові пропонували відкупитись, однак той відмовився.
«Казав мені, що його товариші із 80-ої бригади вже загинули на війні, і йому совість не дозволить ухилитись. Він був свідомий того, що повинен захищати Україну. Перед тим був на Майдані, де його поранили, і ті рани ще не встигли зажити», – зазначив він.
Батько щиро дякує організаторам виставки за ідею проекту.
Вони ж там з неба дивляться, чи ми про них не забуваємо. На їх подвигах треба виховувати молодих людей», – каже Колодій.
Олександр Бажайкін, який виступив одним із фотографів проекту, каже, що фотографувати батьків героїв було нелегко.
«Зрозуміло, що така зйомка сильно відрізнялась від звичайної, адже слід було зважати на людські почуття. В особливо зворушливі моменти я навіть не наважувався фотографувати, адже розумів, що це дуже інтимне», – каже Бажайкін.
Після представлення в галереї проект почергово буде експонуватися в українських культурних центрах діаспори в світі.
Ми використовуємо 
