У Львові змагалися у швидкості найкращі автомобілі-роботи України

На одну трасу розумних роботів звів Кубок «Львівської політехніки». Машинки – автономні і не потребують дистанційного управління. Самі бачать трасу та розрізняють перешкоди.

«За рахунок того, що називається штучний інтелект. Це створіння бачить обстановку навколо себе за допомогою різних пристроїв, сенсорів, відеокамер, аналізує її. Тут є процесори різні, які цю інформацію обробляють і видають команди на кермо і на ходові двигуни, з якою швидкістю їхати, на якому повороті повернути», – пояснив представник команди Прикарпатського національного університету Микола Кожленко.

Над одним таким роботом працює цілий гурт механіків, електротехніків та програмістів. Це – студенти і викладачі українських вишів. У кожної команди свої секрети. Наприклад, одесити переконані, що їхніх робот наймобільніший.

«Насамперед, завдяки тому, що датчики руху розташовані один біля одного, це допомагає нам краще визначати перешкоду перед собою. А ще два датчики – спереду робота – допомагають визначати, коли машинка втаранюється в перешкоду, щоб вона змогла від'їхати і продовжити свій шлях. За допомогою цього машинка на трасі виглядає більш стабільною, ніж конкуренти», – розповів представник команди Одеського НПУ Сергій Шпірна.

Львів’янин Юра – наймолодший учасник змагань. Він ще учень, але займається в гуртку при «Львівській політехніці».

«Робив я його приблизно три-чотири тижні. Особливість його в тому, що я використовував ті датчики, ті відстані, які більше ніхто на цих змаганнях не використовував», – говорить учень Львівського фізико-математичного ліцею Юрій Даніловський.

На змагання до Львова приїхала і команда з Білорусі. Втім, вони вразили не роботом, а своєю унікальною розробкою, надрукованою на 3D-принтері. Пристрій назвали – реген.

«Це, грубо кажучи, ноги для інваліда, який не рухається. Він зможе вдягнути цей протез як штани і ходити. В ідеалі, ми хочемо, щоби він був максимально компактним і дозволяв людині самотужки керувати своїм центром тяжіння, без допомоги джойстиків. Щоби людина могла падати і вставати, тобто бути самостійною», – розповів представник мінської команди Павло Буланов.

А от білоруський робот у фінал не вийшов, тому за Кубок «Львівської політехніки» боролися лише українські машинки. Змагалися за принципом Формули-1.

«Якщо робот десь помилився, ми вважаємо, що він пішов на піт-стоп. Раніше ми навіть робили піт-стоп. За аварії, помилки знімали роботів зі стола, а потім знову виставляли на трасу. Зараз правила трохи спростили, за помилки роботи просто отримують штрафне коло. А перемагає той, хто першим проходить трасу», – пояснив головний суддя змагань Василь Татарин.

Найшвидшим став робот із Івано-Франківська. Десять кіл траси він подолав майже на три хвилини швидше від найближчих переслідувачів.