«У нас нуль толерантності до неплатників аліментів»
Суспільство

«У нас нуль толерантності до неплатників аліментів»

Іванна Смачило про нові методи стягнення аліментів

Юлія Девда, 26 лютого 2018 1508 3
фото Павла Паламарчука, ZAXID.NET

У п’ятницю, 23 лютого, Мін’юст прозвітував про перші результати дії нового закону, що стосується обмежень для неплатників аліментів на неповнолітніх дітей. Лише за десять днів дії цього закону держвиконавці заборонили виїзд за кордон понад 25 тис. боржників, а ще більш ніж 20 тис. позбавили водійських прав. Профільний міністр Павло Петренко зазначив, що ці цифри – це показники рейдів у Київській, Кіровоградській, Миколаївській та Одеській областях, де проблема зі злісними неплатниками є найгострішою.

Тим часом на Львівщині «полюватимуть» за понад 14 тисячами боржниками, прізвища, імена та по батькові яких можна побачити у Єдиному реєстрі неплатників аліментів, званому ще «Дошкою Ганьби».

«Ми створили чотири мобільні групи, які вже з цього понеділка (26 лютого) з’ясовуватимуть, чому ті, хто понад півроку не погашали аліментну заборгованість, не роблять цього досі, а ще перевірятимуть та, за потреби, вилучатимуть їхнє майно. Якщо такої кількості штабів буде замало, то ми її поступово збільшуватимемо», – каже ZAXID.NET керівниця обласного управління юстиції Іванна Смачило. Вона також розповіла, як саме і де виявлятимуть таких порушників, та що їм за це загрожує.

«Новий закон передбачив більше дієвих методів впливу проти злісних неплатників»

Закон про обмеження для неплатників аліментів не торкнеться тих, хто щомісяця погашає заборгованість. Або батьків, які, наприклад, уклали між собою договір про те, що нерухоме майно вони перепишуть на дитину. Проте ті люди, які зволікають зі сплатою на понад півроку, потрапляють не лише у «Дошку Ганьби», а й під гарячу руку держвиконавців, які мають право заборонити таким особам виїжджати за кордон, керувати автомобілем, брати до рук мисливську зброю.

«Старе законодавство обмежувало наші дії щодо неплатників аліментів, методів впливу на них воно прописувало мало. Причому, більшість із боржників мала можливість сплачувати борги, просто вони отримували неофіційні прибутки, а своє майно реєстрували на інших. До моменту прийняття цього закону, на Львівщині суд задовольняв лише 20% позовів щодо обмеження прав до таких людей. Сьогодні ж боржники вже не впливають, скажімо, на виїзд дитини за кордон, а ще за несплату можуть бути покарані суспільними роботами», – пояснює Іванна Смачило.

Боржникові обов’язково надсилають постанову чи постанови про несплату аліментів, яку можна оскаржити впродовж десяти днів. Якщо він чи вона відмовляються погасити борги, тоді виконавча службам застосовує до них обмеження.

«Та ж «Дошка Ганьби» – це серйозна мотивація для злісних неплатників. Безкінечно можна говорити про моральність та відповідальність перед дітьми. Проте до таких осіб у Міністерства юстиції нуль толерантності. Якщо людина має за що поїхати за кордон чи заправити бензином автівку, а також платить за полювання, виходить, що він чи вона може щомісяця сплачувати хоча б мінімальну суму аліментів, яка не є меншою ніж 50% прожиткового мінімуму. Сьогодні це орієнтовно 900 гривень. У цьому випадку покарання, яке стосується приватного життя неплатника аліментів, – найдієвіше», – зазначає керівниця обласного управління юстиції.

Як боржників аліментів виявлятимуть на кордоні?

Така процедура, як переконує Іванна Смачило, проста.

«Все тому, що передбачається взаємодія електронних реєстрів. Окрім е-даних, ми обмінюємося із прикордонниками інформацією, що її зазначаємо на папері. Відтак позначка про те, що особа має аліментну заборгованість, під час сканування спеціальною системою закордонного паспорта з’являється автоматично».

Раніше у цій категорії справ суд задовольняв менше, ніж третину позовів. Тепер же, як переконують в обласному управлінні юстиції, кількість заборон на перетин кордону зросте.

«Якщо місце реєстрації боржника збігається з місцем проживання, то постанову про заборгованість аліментів він отримує на тому ж таки пункті пропуску. І права виїхати межі України не матиме доти, доки не сплатить борги», – каже Іванна Смачило.

Заборона сідати за кермо

Порушників, які не сплатили борг по аліментах, каратимуть ще й тимчасовою забороною керувати автомобілем, якщо такий транспортний засіб у них є. Цей електронний реєстр обласне управління юстиції також узгоджує з поліцейськими.

«Якщо у реєстраційній базі виявиться, що водієві не можна їздити за кермом через несплату аліментів, працівники поліції складають відповідний протокол та вилучають водійське посвідчення на термін, поки шофер-боржник аліментів не погасить свій борг», – розповідає Іванна Смачило. Взагалі, кожну постанову, як зазначає вона, вносять в Єдину базу реєстрів нормативно-правових актів, якою керує Мін’юст. Тому ці процедури закріплені на законодавчому рівні, а кожен з обласних службовців повинен пам’ятати, наскільки соціально вагомою є така місія.

Про заборону полювати та суспільні роботи

Ці два пункти також входять до обмежень, які встановили в ухваленому 6 лютого 2018 року Верховною Радою Законі про аліменти. Щодо першого, то і тут знайшлося місце електронним реєстрам і одразу двом: як такому, де записані прізвища та імена тих, хто має право полювати, так і е-спискові, в якому створили перелік осіб із дозволом на мисливську зброю.

«Відповідні постанови про заборгованість по сплаті аліментів ми також пересилаємо до установ. І якщо виявиться, що охочий вполювати того чи іншого звіра має заборгованість, йому це не дозволять», – каже Іванна Смачило. Стосовно суспільних робіт, то таке покарання аліментному боржникові встановлює суд. «Його можна застосовувати декілька разів. Гроші за корисну працю спочатку скеровують у місцевий бюджет, а вже згодом погашають ними борг за аліменти», – пояснює посадовиця.

Коли аліменти виплачує держава?

Іванна Смачило зізнається: неодноразово обласне управління юстиції стикалося із такою проблемою, коли чимала частина стягувачів аліментів, особливо та, яка проживає в сільській місцевості, примирювалася із тим, що таку виплату вона не буде одержувати.

«Цього не потрібно робити. Навіть тоді, коли один із батьків, який повинен заплатити борг, не працює, не їздить автомобілем, не полює і не погоджується на виконання суспільних робіт. Якщо під час перевірки в органах ДФС виявили, що людина не числиться на роботі та не має змоги платити аліменти, то це робить держава. Для цього стягувачеві потрібно отримати довідку про заборгованість та звернутися в управління соцзахисту. Там повинні призначити щомісячну виплату – принаймні не менше 50% прожиткового мінімуму, який, як я вже згадувала, становить орієнтовно 900 гривень», – розповідає керівниця обласного управління юстиції.

Зазначимо, що сьогодні борг по невиплаті аліментів в Україні сягнув позначки у 2,7 млрд грн. Наразі завдяки новому законові зі злісних неплатників вдалося стягнути 50 млн грн, на Львівщині ж – 273,4 тис. грн. Відтак вже з 1 квітня цього року Міністерство юстиції створить штаби та мобільні групи, які стягуватимуть заборгованість із заробітної плати боржників. Це стане черговою новацією для тих, хто вперто відмовляється сплачувати аліменти.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук