«Для України це вхід у світ елітного наукового клубу»

Українські науковці долучилися до міжнародних досліджень Південного океану. У березні 2025 року вони вперше запустили у води Антарктики 6 аргобуїв – інноваційне автономне обладнання без двигуна, яке рухається за течією і проводить підводні наукові вимірювання океану. Таке дослідження є новим не лише для наших полярників, які вивчають Південний океан, а й загалом для України, повідомив 20 березня Національний антарктичний науковий центр. Українські науковці будуть запускати дослідницькі буї в раніше недоступній ділянці – Брансфілдській протоці в Антарктиці, це перший досвід і для світової наукової спільноти.

Україна не лише технічно братиме участь у запуску такого моніторингу, але й контролюватиме процес від початку запуску до отримання перших даних. Серед українських науковців цими дослідженнями керує океанографиня НАНЦ Наталія Шепель. Вона зараз перебуває в експедиції в Антарктиді і займається запуском буїв кожні 10 днів з борту українського судна «Ноосфера». ZAXID.NET вдалося поспілкуватися з науковицею.

У чому полягають ці дослідження – як їх будуть проводити технічно і що саме вивчатимуть?

Дослідження океану здійснюють за допомогою буїв, які занурюють на визначену глибину води – максимально на 1500-1700 м, де вони дрейфують впродовж десяти днів. Після всплиття на поверхню зібрані дані передають у наукові центри за допомогою супутникового зв’язку.

Як виглядає це обладнання та як їх запускають вчені, можна побачити на відео:

За допомогою буїв можна визначити напрям та швидкість глибоководної течії, а також такі показники:

• температуру;
• електропровідність (таким чином можна визначити кількість мінералів, включаючи солоність);
• щільність (допомагає визначати режим циркуляції та розшарування водних мас).

Що такі дослідження дадуть світовій науці?

Ми працюємо в регіоні Брансфілдської протоки, де раніше не запускали буї. Це на стику водних мас з моря Ведделла та моря Беллінсгаузена. На режим їхнього перемішування впливає танення та скол льодовиків. Ми вивчаємо, як зміни клімату впливають на рух та напрям течій і перенесення тепла.

Розташування наукової станції «Вернадський» в Антарктиді та Брансфілдська протока над материком, яку досліджують українські вчені

Завдяки цим приладам вчені зможуть більше дізнатися про зміни течій у Південному океані через значне потрапляння прісної води, а також про інші процеси.

Чому це так важливо для українських науковців? Чому раніше цього не робили?

Для України це вхід у світ елітного клубу світового моніторингу циркуляції океанів та включення в робочі групи щодо процедур збору даних, визначення територій обстеження та наукового вкладу. Аргобуї в районі Брансфілдської протоки можливо запустити тільки з великого судна. І тільки з появою «Ноосфери» це стало можливим. [Науково-дослідне судно-криголам «Ноосфера» українські вчені отримали у 2021 році. Його відкупили у Великої Британії, раніше це був флагман Британської антарктичної служби James Clark Ross – ред.]

Флагман українського науково-дослідницького флоту «Ноосфера», який купили у Великої Британії (фото НАНЦ)

Чому саме ви займаєтеся цим проєктом, яка ваша спецілізація?

За освітою я – океанограф. Фахову освіту і перший досвід отримала за кордоном. Опанування технології аргобуїв (планування траєкторії, запуск, опрацювання даних) – одна з базових навичок в океанографії для визначення основних характеристик товщі води та течій. Поза цим океанографи займаються мапуванням океанічного дна, використанням сонарів, приладів для визначення напрямку та сили течій, підводних дронів для більш детального аналізу того, що не можна побачити з поверхні, та обережним забором проб.

Наталія Шепель (фото з Facebook)

Моя робота полягає в тому, щоб дати максимально чіткий опис природніх умов океанів, спланувати їхній розвиток на найближчий час, щоб, наприклад, біологи могли пояснити механізми адаптації життя під водою.

Скільки триватиме це дослідження і хто його фінансує? Який кошторис?

Батареї буїв розраховані на 4-5 років при циклі роботи 10 днів. Вже після запуску ми можемо перепрограмувати їх на коротші періоди. Першочергово вони розроблені для стеження за течіями, але наша ідея полягає в тому, щоб «запаркувати» їх на глибині та уникнути виносу у відкриті акваторії.

Вартість одного буя – від 20 до 30 тис. доларів, в залежності від комплектації. Додаткові витрати – це зв’язок із супутником. Зараз ми отримали 6 буїв за проєктом Ocean Ice, який фінансує європейська програма Horizon Europe.

Як працюють буї Арго в океані (ілюстрація Аoml)

Чи можете назвати ще якісь конкретні проєкти, до яких ви б хотіли долучитися і маєте наукову компетентність для цього, але перешкодою є брак фінансування чи бюрократичні погодження?

Нам бракує інженерок та інженерів для того, щоб повністю використовувати вже наявні ресурси та устаткування. Один з проєктів – наприклад, це GEBCO, збір підводної топографії. Ще я мрію використати усі потужності «Ноосфери» для повноцінного аналізу акваторій навколо станції «Вернадський» і щоб наша наукова команда стала на одному рівні з іншими морськими країнами. Не слід забувати, що Чорне море є частиною світової системи, нехай і через вузеньку протоку Босфор.

***

Argo – це глобальний проєкт міжнародного наукового співтовариства океанологів з організації всесвітньої мережі океанографічних станцій (їх є майже 4000). Проект глобально запустили 2007 року, зараз у ньому беруть участь науковці з понад 30 країн.

До слова, нещодавно НАНЦ повідомив, що українське наукове судно «Ноосфера» вперше в історії забезпечує дослідження в Південному океані на замовлення Національного наукового фонду США. Директор Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий наголосив, що це перша така місія не лише для «Ноосфери», а й загалом для українського флоту.

«Під час повномасштабного вторгнення для нас дедалі актуальнішою стає співпраця з іншими державами в Антарктиці. Це не лише наш внесок у розвиток світової науки та залучення додаткових коштів від іноземних партнерів, а й “антарктична дипломатія”, оскільки крижаний континент є важливою ареною світової геополітики», – зазначив Євген Дикий.

Зараз триває четвертий антарктичний сезон «Ноосфери», який є найбільш міжнародним. Раніше українське судно доправило експедиції до польської антарктичної станції «Арцтовський» та до «Вернадського». Попереду – співпраця з Іспанією, Чехією та виконання двох проєктів ЄС «Горизонт Європа». Торік українські науковці долучилися до міжнародного дослідження антарктичної криги.