«Вбивати аварійність» по-українськи

Як «вбивали аварійність»

21 липня 2018 на селекторній нараді МВС, за головування заступника міністра Сергія Ярового, було гаряче. Причиною термінової наради став черговий сезонний ріст ДТП з травмованими та загиблими. Цього разу «тригером» такого термінового зібрання керівного складу МВС та Національної поліції стали одразу дві тяжкі аварії за участю пасажирських автобусів за один день на трасах М06 Київ - Чоп та М05 Київ - Одеса. В цих двох ДТП загинуло 17 людей, ще 20 були травмовані.

Попри те, що жодних законодавчих змін «у шухляді» на комітеті з питань правоохоронної діяльності у Верховній Раді на той момент не було, щоб хоч якось змінити ситуацію, керівництво МВС намагалось вручну посилити патрулювання та інтенсифікувати інші заходи:

«Погодинний графік залучення нарядів патрульної поліції та груп реагування до безпеки дорожнього руху на аварійно небезпечних ділянках дороги!»;

«Розпочнемо ліквідацію несанкціонованих автостанцій!»

«Проведення спільної перевірки щодо дотримання правил та умов перевезення громадян!»

«Керівництво поліції має взяти начальників територіальних органів технічної безпеки «за кадик» та особисто доповідати мені щодня!»

І ще багато подібних реплік та вказівок прозвучало тоді в МВС.

Патрульним поліцейським, яких додатково залучили до патрулювань аварійних ділянок, на запитання: «А як саме ми збираємось вплинути на аварійність?», відповіли просто: «Будемо ВБИВАТИ аварійність!».

Як бачимо, аварійність щороку починає зростати влітку, і досягає піку у жовтні

Чи було втілено те, що планувалось? Чи була «вбита аварійність» на дорогах в місцях концентрації ДТП? Як показала статистика вже за 2019 рік і подальші роки – ні. Лише 2022 року, під час повномасштабного вторгнення рф в Україну, статистика дещо просіла, однак вже в наступному році знову показала ріст. А сумнозвісна траса М-06 Київ - Чоп продовжує залишатися «дорогою смерті» в Україні.

Все повторюється знову

В п’ятницю, 11 жовтня 2024 року, на всім відомій трасі М-06, біля с. Чишки (на об’їзній дорозі м. Львова) трапилася велика ДТП за участі рейсового автобусу FlixBus, вантажівки «Нової пошти» та кількох легкових авто, де вже загинуло 3 осіб, ще 34 травмувалося (на титульному фото). Поліція через резонанс навіть попередньо назвала винуватця ДТП та причину (чого, зазвичай при ДТП не роблять, доки триває слідство).

Чи почуємо та побачимо ми чергові наміри влади «вбити аварійність цього разу». Чи візьме на себе хтось з керівництва нацполу, МВС або депутатів Верховної Ради вийти і сказати відверто про ситуацію, яка склалась, і як її подолати? Виглядає, що ці питання і надалі залишаться без відповіді.

Що робити?

Що ми можемо запропонувати вже сьогодні, щоб хоч якось «вгамувати» такий ріст аварійності на дорогах в Україні? Звісно, в першу чергу, кращу інфраструктуру – безпечніші дороги міжнародного значення,- як мінімум, 4-смугові автобани, в обхід населених пунктів, без доступу пішоходів, з мінімальною кількістю перехресть та світлофорів (як у Польщі!). От тільки це потребує значних коштів, часу та великої політичної волі. Погодьтесь, зараз ми не маємо (і не відомо як скоро матимемо) жодної з перелічених умов.

Звісно ж, ми можемо говорити і про штрафні бали, які успішно працюють в багатьох країнах ЄС. Але це питання потребує створення масивної системи, багатьох узгоджень між різними органами виконавчої влади та (так само, як і з інфраструктурою) політичної волі законодавця, а отже так само багато ресурсів та часу.

Нещодавно, ми з колегами з Кампанії «За безпечні дороги» ГО ЦЕДЕМ розробили та передали на реєстрацію до Верховної Ради України законопроєкт, у якому пропонується суворіша відповідальність за певні порушення ПДР. До переліку порушень, за які пропонується посилити відповідальність, відносяться:

• порушення правил проїзду пішохідних переходів
• проїзд на заборонений сигнал світлофора або жест регулювальника
• порушення правил проїзду перехресть
• порушення правил обгону

В разі вчинення одного з перелічених порушень, водій отримає такий же штраф, який передбачений і зараз – 340 або 510 гривень. А от вже за друге таке порушення, передбачено штраф у сумі 1020 гривень. В разі ж третього порушення з переліку, це передбачає штраф 10200 гривень та позбавлення права керування на 6-12 місяців.

Тому «Квазіштрафні бали», як ми їх назвали під час презентації Білої книги «Запровадження системи штрафних балів для підвищення безпеки дорожнього руху в Україні», – це швидкий перший крок перед запровадженням штрафних балів в Україні.

Ми віримо, що народним депутатам не тільки вистачить політичної волі, аби його зареєструвати, але й щоб оперативно проголосувати у двох читаннях. Тому що безпека дорожнього руху завжди на часі. І це про наші життя. І можливо тоді не доведеться знаходити неймовірні способи, щоб «вбивати аварійність».

Титульне фото Національної поліції у Львівській області