10 кроків, аби зробити дорожній рух в Україні безпечнішим

Україні потрібна швидка реформа дорожньої безпеки – адже від неї залежить життя та здоров’я десятків тисяч людей. Тож організації громадянського суспільства підготували Маніфест за безпечні дороги 2024 з ключовими вимогами та закликають державу почати їх втілення вже зараз.

Нещодавно, у Києві в рамках Кампанії «За безпечні дороги» відбулась презентація Маніфесту «За безпечні дороги в Україні 2024». Документ, який підписали 40 організацій, – відповідь української експертної спільноти на загрози смертності і травматизму в ДТП, котрі зовсім не зникли через війну. У цьому матеріалі хочу на прикладі Львова та Львівської області детальніше розповісти про 10 кроків, які Україні потрібно впровадити у сфері безпеки дорожнього руху якнайшвидше.

1. Переглянути систему санкцій за перевищення швидкості

Сьогодні в Україні існує лише дві санкції, за якими притягають водіїв до відповідальності за перевищення швидкості руху – штраф у 340 гривень (перевищення від 21 до 50 км/год) та 1700 гривень (перевищення понад 50 км/год). Попередження за перевищення до 20 км/год ми не враховуємо, адже поліція не практикує цей вид санкції. А коли штраф зафіксувала камера автофіксації в автоматичному режимі, водій може сплатити лише половину суми штрафу протягом 10 днів.

Якщо взяти до уваги досвід країн Євросоюзу, то в ЖОДНІЙ з них немає такого «порогу толерантності» (тобто нештрафованих +20 км/год). Ба більше, ви не знайдете такого розриву між відповідальністю (тобто 20+ і 50+), натомість «градація» працює для кожних 10 км/год перевищення (тобто +10, +20, +30, +40 і т. д.). Недопустимо, що наше законодавство дозволяє водіям БЕЗКАРНО їздити зі швидкістю 70 км/год у межах міст та сіл, де пішоходи, велосипедисти та інші учасники дорожнього руху також користуються проїжджою частиною.

Яскраві приклади у Львові – це відносно нові широкі вулиці з багатьма смугами для руху: вул. Наукова, Городоцька, Богдана Хмельницького, Стрийська, просп. Червоної Калини та Івана Павла ІІ. Думаю, ви кожного дня читаєте новини про наїзди на пішоходів на цих вулицях – та бачите наслідки.

2. Розробити та запровадити систему штрафних балів

Окрім штрафів, Україні потрібна додаткова санкція: штрафні бали, які нараховуються за найнебезпечніші порушення. Якщо водій набрав граничну кількість балів, він втратить право керування на певний період.

Це дуже складне та комплексне питання, і перед впровадженням воно потребує детального опрацювання, щоб мінімізувати ризики. Адже система має відповідати цілій низці вимог: не лишати шансів уникнути відповідальності, обмежувати право керування для порушників-рецидивістів, зберігати баланс між рівнем суспільної небезпеки й суворістю покарання. Також система штрафних балів має бути узгодженою із автоматичною та ручною фіксацією порушень ПДР.

У Львові (та й інших великих містах України) ми завдяки соцмережам та Telegram-каналам щодня бачимо відверто нахабну поведінку водіїв, які цинічно ігнорують ПДР, наражаючи інших на небезпеку. Думаю, багато з вас погодиться, що для деяких автовласників навіть декілька штрафів, навіть по 1700 гривень – недостатній аргумент, щоб припинити порушувати. А от із системою штрафних балів, після 2-3 проїздів на жовтий/червоний сигнал світлофора чи декількох поїздок зі швидкістю 100 км/год, порушники отримають не лише штраф, а й заборону сідати за кермо.

3. Впровадити інфраструктурні зміни для підвищення безпеки доріг державного значення

Дороги формально вже не розділені межами населених пунктів. Поява великих агломерацій та адміністративна реформа призвели до того, що одна і та ж транзитна магістраль пролягає через багато міст та сіл. На жаль сьогодні, ми бачимо, як нераціонально вздовж транзитних магістралей будують об’єкти інфраструктури, як непродумано та небезпечно роблять розв’язки та «врізки» в і без того перенасичені транспортом дороги державного значення. Наслідок – суцільні корки майже протягом усього дня, страшні ДТП на великих швидкостях на розв’язках та перехрестях за участі легкового та вантажного транспорту (а часто ще й пішоходів).

Найкраще подібну картину ілюструє об’їзна (або, в народі, «кільцева») дорога Львова. Вона формально давно вже перестала бути лише магістральною, адже вздовж неї з’явилася житлова забудова, сервісні, розважальні, торгові об’єкти тощо. Ба більше, вона є частиною міжнародних трас М-06 та М-09. Як наслідок – на проїзд ділянкою довжиною лише 3 кілометри від King Cross Leopolis до «Панської гори» (переважно, двосмуговою) може піти більше 30 хвилин. Також, на жаль, немає повної статистики, скільки людей гине та травмується на об’їзній Львова за рік, але йдеться про СОТНІ людей. Просто загугліть «ДТП Львівська Швейцарія» або «ДТП поворот на Львівську Швейцарію».

4. Запровадити посаду уповноваженого з безпеки дорожнього руху

За прикладом інших уповноважених – наприклад з питань доступності або державної мови – він матиме координувати органи державної та місцевої влади заради досягнення відчутних результатів у сфері безпеки дорожнього руху.

Поява такої посади і робота уповноваженого можуть стати першим кроком до майбутнього створення координаційної ради відповідно до міжнародних рекомендацій та найкращих практик. Важливо передбачити співпрацю та підзвітність уповноваженого із організаціями громадянського суспільства й органами місцевого самоврядування та публічне звітування про стан безпеки дорожнього руху і вжиті заходи.

Нещодавно у Львові запровадили посади уповноважених Львівської міської ради з питань доступності та з питань культури. І це – хороша практика, адже обидва питання також дуже комплексні і потребують більшої координації.

5. Забезпечити розвиток систем автофіксації порушень ПДР на дорогах та в населених пунктах

Автоматичний контроль швидкості позитивно вплинув на дотримання водіями обмежень швидкості). Аби так само знижувати частоту інших порушень, доцільно розширити функціональність камер на інші порушення ПДР: проїзд на заборонний сигнал світлофора, користування смугами громадського транспорту, тримання в руці засобів зв’язку та ігнорування ременів безпеки. А ще – запровадити практику використання мобільних комплексів автофіксації порушень ПДР.

Станом на квітень 2024 у Львові та Львівській області працює 29 комплексів автофіксації, а всього в Україні – близько 200. Це вкрай мало, враховуючи, що в сусідній Польщі таких комплексів – понад 500. Спростивши процедуру розміщення камер автофіксації та давши більше можливостей органам місцевого самоврядування встановлювати їх в своїх населених пунктах, можна суттєво скоротити рівень порушень, які призводять до ДТП. А таких місць – у рази більше, ніж наразі встановлених камер.

6. Забезпечити надійні, повні й доступні дані про ДТП та їхніх жертв

Ще один важливий крок – запровадити нові стандарти обліку, збору й публікації даних щодо дорожньо-транспортних пригод відповідно до європейського стандарту даних CADaS. Вони дозволять проводити системний аналіз факторів аварійності та ухвалювати відповідні рішення для зменшення кількості смертей і травм на дорогах. Варто вдосконалити порядок публічного висвітлення аналітики і статистики щодо аварійності на дорогах, зокрема у форматі відкритих даних.

Що нам відомо сьогодні про статистику ДТП у Львівській області? Не так багато, окрім цифр за 2023, поданих Патрульною поліцією (2001 ДТП з потерпілими, 220 загинули, 2625 травмовано). На жаль, статистика досить неточна – не синхронізується з даними МОЗ і відрізняється від них (наприклад, людина могла потрапити в лікарню з травмами, а згодом загинути), не уточнює ступінь/тяжкість ушкоджень, не збирає ряд факторів, не дає комплексної картини щодо причин ДТП. Відповідно, поліція, «Львівавтодор» та інші організації не можуть якісно провести аналіз та розбір причин і вжити комплексних заходів, аби подібні ДТП на конкретних ділянках не повторювалися. Знову ж таки, загугліть «ДТП Львівська Швейцарія» або «ДТП поворот на Львівську Швейцарію».

7. Запровадити загальнонаціональні освітні програми та просвітницькі кампанії з безпеки руху

Щоб системно вплинути на поведінку людей, необхідним є запровадження обов’язкових освітніх програм та проведення масових просвітницьких кампаній з безпеки руху. Мета – підвищити обізнаність щодо основних факторів ризику, сформувати у громадян позитивне й поважне ставлення до правил дорожнього руху, та, як наслідок, позитивні зміни у щоденній поведінці. Такі кампанії можна фінансувати з коштів «Державного дорожнього фонду», призначених на безпеку дорожнього руху, а також за кошти страхових компаній, інших організацій приватного сектору, благодійних та міжнародних фондів.

Так, ми бачимо, що в школах більше часу приділяють темі безпеки дорожнього руху, інколи навіть створюють «Класи безпеки». А відділ зв’язків з громадськістю патрульної поліції регулярно проводить сотні уроків з безпеки дорожнього руху у Львівських школах та роздає пішоходам світловідбивальні флікери. Ми бачимо і певні регіональні та всеукраїнські інформаційні кампанії, направлені на привернення уваги до проблеми дорожнього травматизму. Та це радше точкові речі (і часто вони тримаються на ентузіазмі окремих громадських організацій), які не мають широкого впливу. Коли у час війни на дорогах Львівщини гине понад 200 людей за рік, такі речі повинні бути в центрі уваги органів місцевого самоврядування за тим же принципом, що і збори на потреби військових: це рятує життя людей.

8. Вдосконалити державну політику щодо боротьби з керуванням транспортними засобами в стані сп’яніння

Попри високий рівень санкцій, керування в стані алкогольного й наркотичного сп’яніння – досі велика суспільна проблема. Щоб зменшити частоту й тяжкість цього порушення, державі варто запровадити в законодавстві практики за прикладом держав ЄС.

Зокрема, це так звані «Пункти тверезості» (точки перевірки на стан сп’яніння), градації санкцій (суворіша відповідальність за вищий ступінь сп'яніння), заборонний припис та відсторонення осіб, які керують транспортними засобами, евакуація чи вилучення транспортного засобу на місці зупинки в разі виявлення нетверезої особи за кермом. Підрозділам Національної поліції слід дати можливість бути стороною справи, а саме: оскаржувати скасовані протоколи в адміністративних судах.

У Львові не бракує своїх «героїв» серед нетверезих водіїв. Та що там казати, якщо керування в стані сп’яніння настільки вже приїлося людям, що згідно з останнім опитуванням, проведеним за ініціативи кампанії «За безпечні дороги», найголовнішою проблемою на дорогах вважають не швидкість, а саме нетверезих водіїв. Воно й не дивно, адже щороку у соцмережах та телеграм-каналах більшає інформації про затриманих нетверезих за кермом. А нерідко – ще й публічних та офіційних осіб, що не може не обурювати, особливо у час війни. За 2023 рік в Україні було складено рекордні понад 150 тисяч протоколів за керування в нетверезому стані. Звісно, місцева влада не має безпосереднього впливу на нетверезих водіїв шляхом так званого «енфорсменту» (з англійської – примус, силування). Але, на прикладі попереднього пункту Маніфесту, вже є успішна кампанія з протидії нетверезому керуванню, спільно втілена громадською ініціативою, місцевою владою та місцевим бізнесом. Мова про «3D-водій” – популяризація послуги тверезого водія у Львівській області» від ГО Pitbull Lviv.

9. Забезпечити належний контроль технічного стану транспортних засобів

Україна є чи не єдиною державою в Європі, де відсутній технічний контроль придатності автомобілів до використання. Відповідно до зобов’язань за Угодою про асоціацію України з ЄС та для зменшення факторів, що реально негативно впливають на аварійність на дорогах необхідно впровадити обов’язковий технічний контроль (ОТК) для всіх транспортних засобів. Для недопущення випадків фіктивного ОТК обов’язковим є запровадження дієвих запобіжників, зокрема відеофіксації та забезпечення доступу до відеозаписів для ринку та уповноважених організацій.

Якщо у водіїв, які ще застали технічний огляд у 2010-х, він асоціюється з корупцією та безглуздістю, то більшість погодиться, що технічний стан багатьох транспортних засобів (не тільки легкових, але і вантажних та пасажирських, наприклад), аж ніяк не відповідає безпеці та екології. Клуби чорного смердючого диму, непрацюючі або невідповідні світлові покажчики, дірки у підлозі та скрипучі гальма львівських маршруток – це наслідок відсутності контролю та байдужості багатьох водіїв. Яка теж, безумовно, впливає на безпеку руху на наших дорогах.

10. Реформувати систему підготовки, екзаменації та допуску водіїв до керування транспортними засобами

Незважаючи на суттєві позитивні зміни минулих років, в Україні до сьогодні існують зловживання та корупційні ризики під час навчання та отримання посвідчення водія. Особливу увагу слід звернути на оновлення програми підготовки водіїв і змісту теоретичних й практичних іспитів, щоб майбутні водії здобували актуальні, прикладні та корисні знання й навички.

Важливо вдосконалити систему підготовки, матеріального забезпечення та відповідальності екзаменаторів сервісних центрів МВС, аби досягнути уніфікованого та більш об’єктивного оцінювання практичних іспитів кандидатів у водії й мінімізувати корупційні ризики. Одна з важливих змін – проводити незалежний моніторинг відеозаписів іспитів мають атестовані спеціалісти.

Хоч останнім часом (за останні 10 років) ситуація щодо здачі екзаменів на отримання посвідчення водія покращилась, та все ж не бракує скарг на роботу сервісних центрів МВС, «послуги сторонніх осіб» при здачі та отриманні посвідчення водія (чи навіть, щоб стати в чергу), а також непрозорість системи здачі екзаменів у сервісних центрах. Ці питання залишаються відкритими та привертають багато уваги. Хорошим прикладом є ініціатива «Права без хабарів», яка заснована саме у Львові і вже багато років збирає та об’єднує однодумців. Завдяки цій ініціативі вдалося суттєво привернути увагу до проблеми чесного та прозорого отримання посвідчень водія.

Як вже не раз зазначалося, безпека дорожнього руху - це складне та комплексне питання, і тут немає швидких та простих рішень. Проте, узявши найкращі приклади успішної імплементації від наших європейських сусідів, ми можемо вже за декілька років суттєво змінити невтішну для нас тенденцію на дорогах. Особливо актуальним це є в часи війни.