Верховна Рада ухвалила закон про національну безпеку

Новим законом передбачено, що міністром оборони може бути цивільна особа

Депутати Верховної Ради України підтримали закон про національну безпеку

Верховна Рада підтримала у другому читанні президентський законопроект №8068 «Про національну безпеку України». За відповідне рішення проголосували 248 народних депутатів, пише «Українська правда».

За словами спікера парламенту Андрія Парубія, цей закон важливий для боротьби з російською агресією, реформи сектору безпеки, а також є суттєвим кроком на шляху України до НАТО.

Проект передбачає скасування трьох законів, об’єднуючи їх. Це закони «Про основи національної безпеки України», «Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави» та «Про організацію оборонного планування».

Як пише LB.ua, документ передбачає розмежування посад начальника Генерального штабу і Головнокомандувача Збройних сил. Начальник Генштабу буде підкорятися Головнокомандувачу. Також Головнокомандувачу підпорядковується Командувач об'єднаних сил. Головнокомандувач є найвищим військовим посадовцем у Збройних силах, його призначає на посаду і звільняє Президент.

Відповідно до закону, міністра оборони призначає на посаду парламент за поданням Президента з числа цивільних осіб. Першого заступника та заступників міністра також призначають на посади з числа цивільних осіб. Норма про призначення міністра оборони та його заступників з числа цивільних осіб у разі підписання закону президентом Петром Порошенком набуде чинності з 2019 року.

Норми про Головнокомандувача, Генеральний штаб і види окремих родів військ набудуть чинності з 2021 року. Також законом встановлюється парламентський контроль за діяльністю Служби безпеки України.

Передбачається створення комітету Ради, який контролюватиме діяльність державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, правоохоронними органами спецпризначення і розвідувальними органами.

У законопроекті дається визначення таких термінів, як військовий конфлікт, збройний конфлікт, національна безпека, загрози національній безпеці, національні інтереси, сили безпеки, сили оборони тощо. Також у ньому закріплені правові основи та принципи державної політики в сфері нацбезпеки і оборони, фундаментальні національні інтереси України, серед яких забезпечення державного суверенітету і територіальної цілісності, інтеграція України в європейський політичний, економічний, правовий простір, членство в ЄС і в НАТО.

Законопроект визначає склад сектору безпеки і оборони та правовий статус основних органів, що входять до його складу, а також управління та координацію у сфері національної безпеки.

Також регулюється планування в сфері нацбезпеки й оборони, визначаються основні документи довгострокового планування: Стратегія національної безпеки України, Стратегія воєнної безпеки України, Стратегія громадської безпеки та цивільного захисту України, Стратегія розвитку оборонно-промислового комплексу України, Стратегія кібербезпеки України, Національна розвідувальна програма.

«Українська правда» зазначає, що перед голосуванням парламент розглянув 428 поправок до законопроекту. Зокрема, великий блок поправок стосувався повноважень СБУ. Депутати вимагали позбавити службу функцій у сфері економіки та боротьби з корупцією, оскільки, за їхніми словами, ці повноваження вже є у новостворених правоохоронних органів (НАБУ, САП, ДБР), а СБУ використовує їх, аби «лякати бізнес» і вимагати хабарі. Але Рада цих змін не підтримала.

Підсумовуючи дебати, секретар комітету Іван Вінник заявив, що не були враховані 5 важливих правок, які необхідні для адаптації закону до вимого НАТО. Зокрема, про діяльність Нацгвардії в умовах воєнного стану та про створення комітету з питань розвідки. Він закликав депутатів підтримати їх внесення до законопроекту, що вони і зробили.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук