«Якщо ваш чобіт уже на горлі росіян, не дайте їм піднятися»

Генерал-лейтенант армії США , колишній командувач військами США в Європі, ветеран війн в Афганістані та Іраку Бен Годжес заслужено вважається одним із найпроникливіших військових експертів. У розмові з оглядачем ZAXID.NET Андрієм Дроздою генерал Годжес був гранично відвертим.

Президент Зеленський підтвердив, що українська армія успішно розвиває контрнаступ у Херсонській області. Артилерія продовжує знищувати російські склади зі зброєю, б’є по мостах через Дніпро та Інгулець. Як ви оцінюєте перспективи українського контрнаступу біля Херсона?

Перш за все, я дуже вражений, наскільки український Генеральний Штаб зумів захистити інформацію про цей контрнаступ. Ми не знаємо надто багато деталей. Ми і не маємо їх знати, бо тоді росіяни теж про них довідаються. Тож український Генштаб спрацював дуже професійно, готуючи умови для цієї контратаки. Включно зі знищенням російської логістики, мостів та інших об’єктів. Отож умови підготовлені дуже добре.

Далі ключовим буде те, чи США та інші країни забезпечать усе необхідне. Я пишаюся тим, що ми вже забезпечили, однак цього не досить і потрібно допомагати швидше. Ми маємо говорити про перемогу України і наближати її. Ми можемо допомагати більше.

А щодо перспектив України на півдні, то росіяни вже виснажені. Їхня логістика не витримує. Я відчуваю, що Україна може досягти значних успіхів у найближчі тижні.

Натомість російські політики і аналітики, навіть ті, хто перебуває в опозиції до Путіна, не вірять у підсумкову поразку Росії. Вони схиляються до іншого сценарію – переходу війни у довготривалу фазу низької інтенсивності, яка може закінчитися низкою невдач росіян, але аж ніяк не поразкою. Чому ви вважаєте, що росіяни виснажені і не готові тривалий час витримувати натиску української армії?

У мене є певний досвід у проведенні масштабних операцій і логістиці. Те, що я спостерігаю в діях російської армії, вказує, що їхня логістика виснажена. Вони втратили сотні лідерів, у них проблеми із живою силою, Чорноморський флот ховається за Кримським півостровом, нажаханий українцями. І це при тому, що в України навіть немає військово-морських сил. Російська авіація вже не залітає в повітряний простір України, вони запускають ракети зі свого повітряного простору або з Білорусі.

Думаю, що люди у Кремлі, не лише Путін, але і його оточення, звісно, говорять те, що ви щойно описали. Хоча навряд чи вони в це вірять. Та навіть якщо вірять, то це аж ніяк не має впливати на те, як діємо ми. Навіть із відкритих джерел помітно, наскільки українські військові покращили свої вміння та ефективність.

Історія переконує нас, що війна це випробування сили волі та логістики. Я знаю, що в українців не все чудово з логістикою, але кожного тижня вона стає кращою. У цьому допомагає Захід, та й самі українці покращують свої вміння.

А російська логістика щотижня слабшає. Кожного разу, коли вибухає якийсь склад, росіянам треба переносити свої боєприпаси глибше в тил, а це посилює навантаження на вантажівки, якими вони все перевозять. Отож із точки зору логістики, баланс змінюється на користь України.

Другий фактор – це сила волі. Світ уже переконався, що український народ і військові за силою волі суттєво переважають росіян і їхню армію. Для мене це очевидно. Поглянути хоча б на кадри з росіянами, які відпочивали на пляжах у Криму. Наступного дня після атаки на аеродром у Саках тисячі росіян дременули аж Керченського мосту, щоб забратися геть. Вони показали всьому світові, що не мають волі до боротьби, вони перелякані. І жоден з них не захотів приєднатися до російської армії, навпаки – вони повтікали.

Справжній тест на волю до боротьби відбудеться між Вашингтоном, Берліном, Лондоном, Парижем і Оттавою. Кремль розраховує на нашу втому, що німецький уряд піде на поступки через газовий шантаж, що італійці і французи теж не цілком готові, а у США наближаються вибори. Тому росіяни вливають гроші в організації, завдання яких розколоти нас зсередини і посварити поміж собою. Тому ми й бачимо протести на вулицях Праги, Кельна, які точно організовані на російські гроші. Отож Захід має скласти тест на силу волі, чи готові ми й надалі підтримувати Україну.

Ви згадали про тисячі російських туристів, які тікали з Криму після ударів по військових базах, аеродромах і складах біля Севастополя, Джанкоя та інших міст. Однак раніше Путін і його пропаганда переконували росіян, що Крим це священне місце для них. Дуже важливе місце для російської культури та історії. Цю ідею активно просувала кремлівська пропаганда, однак виглядає, що вона не спрацювала, а навпаки почала розпадатися після успіхів українців на полі бою.

Ви цілковито маєте рацію. Саме так і треба поводитися з хуліганом. Треба вдарити його кулаком прямо в ніс.

Удари по Криму були надзвичайно важливими, оскільки показали, що росіяни не можуть захистити свою так звану «святу землю». І самі росіяни не хочуть її захищати, тому вони стрімголов звідти тікали одразу після першої атаки. Тому я впевнений, що росіяни не мають волі до боротьби. Вони не йдуть до армії. Кремль шукає резерви у Північній Кореї, Африці, в Сирії. Навіть по в’язницях, щоб хоч когось воювати у складі жалюгідної російської армії. Тому що люди не хочуть ставати її частиною.

Усе це підказує, що росіяни вразливі і виснажені. Якщо ми збережемо єдність, будемо підтримувати Україну всім, чим потрібно, якщо будемо й далі говорити про необхідність перемоги і допомагати Україні її досягнути, то, на мою думку, росіяни посипляться. До кінця цього року Україна зможе відкинути росіян за лінію розмежування до 24 лютого – за умови, якщо ми забезпечимо все необхідне. А Крим вже наступного року буде під українським контролем. Однак якщо ми цього не зробимо, то все затягнеться і Кремль отримає перевагу.

Наступальні дії на полі бою вимагають значно більше ресурсів, порівняно зі стороною, яка обороняється. Як вважаєте, зараз в української армії достатньо ресурсів, щоб викинути росіян з Херсона і відтіснити їх на лівий берег Дніпра?

Звісно, мені невідомо точно, скільки ресурсів мають українці. Знаю, що чисельність армії наближається до семисот тисяч, можливо й більше. Не всі ще пройшли навчання і злагодження, однак проблеми у живій силі немає. Потрібно отримати достатню кількість далекобійної артилерії та протиповітряної оборони. Думаю, що Генштаб ЗСУ це розуміє і що там намагалися підготувати війська, які мають здійснити прорив.

Історія воєн вказує на те, що в певний момент сторона, яка обороняється, не витримує натиску, коли в них вже немає логістики, втрачена надія на підкріплення тощо. Я відчуваю, що в наступні кілька тижнів нас чекають важкі бої, і потенційно, що російські війська посипляться. Я не бачу, як вони можуть покращити своє становище найближчим часом. Однак ми маємо надати Україні все необхідне.

Український Генштаб публікує офіційні дані втрат російської армії. Ці дані свідчать, що росіяни лише за останні вісім днів втратили три тисячі своїх солдат і офіцерів. Щодня вони втрачають по чотириста осіб. Як довго росіяни зможуть витримувати такий високий рівень втрат? І наскільки довго українці зможуть підтримувати такий високий темп бойових дій?

Я не знаю, як довго українці зможуть продовжувати, однак це треба робити. І ми маємо допомогти їм це робити аж до перемоги. Я вірю, що українці будуть битися всю зиму, що вони не зупиняться взимку і не збираються надати росіянам можливості для відновлення і перепочинку. І бачу, як сьогодні українську армію забезпечують зимовим одягом, амуніцією, щоб вони продовжували боротьбу.

Це ключовий фактор – якщо ваш чобіт уже на горлі росіян, то не давайте їм піднятися. Так, у них більше населення і, можливо, Кремль якось змусить людей йди до армії. Добровільно вони точно не підуть. Однак я не хотів би доводити до цього. Треба рухатися до перемоги, коли Україна розтрощить ворога, поки має перевагу.

Як вважаєте, скільки часу ми маємо, щоб досягти цієї перемоги на півдні? Деякі експерти кажуть, що в України є вісім тижнів, щоб досягти своєї мети, адже у листопаді активність бойових дій знизиться і обидві сторони чекатимуть до березня, щоб відновити наступальні дії. Наскільки це можливий розвиток подій?

Я взагалі не вірю у такий розвиток подій. Я щойно сказав, що українці битимуться аж до зими. І вони не дадуть росіянам два, три чи чотири місяці, щоб посилити свої позиції. Посилити оборону в Криму, на Донбасі. Це у XVIII чи XIX століттях армії зупинялися взимку, оскільки залежали від кількості фуражу для коней, однак ми живемо в 2022 році.

Не забирайте свій черевик з горла росіян. Потрібно завжди про це пам’ятати.