Європарламенту порадили вивчити судову справу вбивці Бандери

Тернопільська обласна спілка політичних в’язнів і репресованих України оприлюднила відкритий лист, адресований Президенту України, голові Верховної Ради, прем’єр-міністру. Зокрема, у листі наголошується: «Для встановлення біографічних даних про Степана Бандеру Європарламенту необхідно ознайомитися з матеріалами судового процесу над агентом Москви Богданом Сташинським в м. Карлсруе у жовтні 1962 року. Виражаємо жаль з приводу резолюції Європарламенту, яка не створила комісії, не вивчила цього питання, а зі слів ворогів української нації, без відповідної доказової бази, поставила на голосування таке делікатне питання».

Подаємо лист повнотекстово:

"Постать Степана Бандери стала символом національно визвольної боротьби під проводом Організації Українських Націоналістів.

Патріоти України з величезними задоволенням і втіхою сприйняли указ українського президента Віктора Ющенка - про присвоєння Степану Бандері звання «Герой України».

Він безкомпромісно боровся за українську національну ідею проти польських, угорських і німецьких окупантів і загинув від рук московського агента.

Рішення українського президента не подобалось нашим сусідам – польським шовіністам і нашому північному сусідові, який відверто заявляє про свої національні інтереси за межами російської федерації.

Завдяки російському і польському лоббі, європарламент у своїй резолюції щодо України «висловив жаль» з приводу того, що Президент Ющенко присвоїв лідеру організації українських націоналістів Степану Бандері, «який співпрацював з нацистською Німеччиною», титул Національного героя України.

Для того, щоби публікувати таку резолюцію, треба знати історію і розібратись в системах визвольної боротьби українського народу і оперувати фактами.

Стосовно польсько-українських відносин. Після 1-шої світової війни Західна Україна була передана під протекторат Польщі та обмежений час із вимогою надання українцям автономії. Протягом 1920-1930 років поляки завезли із корінних теренів Польщі на терени Західної України біля 300 тис. осадників, яким роздали панські і церковні маєтки, забезпечили податкові пільги. Польська влада розпочала репресії проти українців: закривались українські школи, гімназії, заборонялась українська мова, розпускались громадські і господарські об’єднання, арештовувалась українська еліта, проводились пацифікації. Знищувались українські церкви, створювалась потужна підпільна організація Армія Крайова. Спроба українського підпілля налагодити добросусідські зв’язки з поляками не давала результатів.

Що стосується російської пропаганди то їхні спроби представити Степана Бандеру «українсько-німецьким націоналістом» не мають ніякого ґрунту під собою. Батько Степана – Андрій Бандера – греко-католицький священик, арештований більшовиками у травні 1941 року, був розстріляний у липні цього ж року. По ініціативі революційної ОУН і особисто Степана Бандери у червні 1941 року у Львові було проголошено відновлення Української Держави, тимчасовий уряд очолив Ярослав Стецько. Німецьке командування вороже віднеслось до акту 30 червня 1941 року. Вже на початку липня арештували Степана Бандеру і тимчасове правління на чолі з Ярославом Стецьком. Одночасно німці арештували членів ОУН і двох братів Степана Бандери Олексу і Василя, яких стратили в німецьких концтаборах. Німецька тайна поліція видала наказ від 25 листопада 1941 року.

«Айн зацкоманда ц/5 Поліції Безпеки і СД. Всі активісти руху Бандери повинні бути негайно арештовані і після ґрунтовного допиту таємно знищенні, як грабіжники»

Із книги Володимира Косика «Україна і Німеччина у другій світовій війні» ст. 544, тому факти стосовно Степана Бандери і його революційної ОУН суперечать тим ярликам, які намагаються нам нав’язати ідеологи із Російської Федерації.

Що стосується Російської Федерації, то вона реабілітувала Владіміра Леніна, Йосифа Сталіна, які знищили біля 100 млн. людей, переважно жителів колишнього СРСР. Російська Федерація реабілітувала також більш як мільйонну армію генерала Власова, яка боролася на стороні німців.

Коли проходив Нюрнберзький процес над німецькими фашистами, обвинувачем від СРСР був генеральний прокурор Руденко, який мав доступ до багатьох архівів і документів. На цьому процесі не було доведено злочинів з боку ОУН чи УПА.

Українці знають своїх героїв і ми маємо право визначати, хто наші герої, а хто вороги.

Для встановлення біографічних даних про Степана Бандеру Європарламенту необхідно ознайомитися з матеріалами судового процесу над агентом Москви Богданом Сташинським в м. Карлсруе у жовтні 1962 року.

Виражаємо жаль з приводу резолюції Європарламенту, яка не створила комісії, не вивчила цього питання, а зі слів ворогів української нації, без відповідної доказової бази, поставила на голосування таке делікатне питання».