За чотири роки кількість українців, які давали хабарі, скоротилася на 5%

Кількість українців, які давали хабарі у 2015 році становила 35,6% опитаних проти 40,5% у 2011 році, повідомила заступник директора Київського міжнародного інституту соціології Вікторія Захожа на прес-конференції у середу під час презентації результатів загальнонаціонального опитування громадської думки стосовно поширеності корупційних практик в Україні у 2015 році у порівнянні з результатами попередніх хвиль опитування у 2007-2009, 2011 роках.

За її словами, які цитує УНІАН, реальна частка населення, втягнутого в корупційні стосунки, за минулі чотири роки дещо скоротилась.

«У 2015 році мали досвід вимагання хабаря, його добровільної пропозиції чи використання особистих зв’язків для досягнення власних цілей 70,7% респондентів (у 2011-му році таких було 72,4%)», – зазначила соціолог.

Проте, як зауважила представник КМІС, сталими залишаються лідери корупційних практик, де не зафіксовано статистично значущих змін у рівні хабарництва. З вимаганнями впродовж року, що передував опитуванню, зіткнулись 56,8% опитаних, і ця частка залишилася стабільною з 2011-го року.

Найчастіше з вимогою неофіційної плати люди стикаються під час звернення до державних медичних закладів, контактів з міліцією, отримання дозволів у органах влади, контактів з ДАІ, у загальноосвітніх школах, у вищих навчальних закладах.

Також за даними дослідження, рідше, порівняно з 2011 р., вимагають хабар у таких сферах, як проходження митного контролю чи оформлення митних документів, підключення чи ремонт комунальних послуг, контакти з органами призову на військову службу, оформлення чи отримання соціальних виплат. Зросла ж корупція під час отримання кредиту чи позики в державній установі, звернень щодо приватизації, володіння та користування землею, звернень до судової системи та до державних нотаріусів.

«Самі українці стали рідше давати хабарі (35,6% опитаних у 2015 році проти 40,5% у 2011 р.). Найчастіше ініціюють корупційні ситуації громадяни при взаємодії з представниками закладів середньої освіти, державної медицини та ДАІ», – заявила Захожа.

Також вона додала, що у більшості сфер пропозиція неофіційної платні скоротилась. Окрім згаданих трьох, стали менше пропонувати хабар під час звернень щодо отримання державного житла, влаштування на роботу до державної установи, контактів із представниками вищих навчальних закладів, податкових служб, митниці, органів призову на військову службу міліції та комунальних послуг.

«Добровільна пропозиція хабарів статистично значуще збільшилася лише в одній сфері – отримання кредиту в державній установі», – резюмувала вона.

Дослідження проведене Київським міжнародним інститутом соціології в координації з Лейк Ресеч Партнерс та Каракоюн Стеретелджіз протягом липня-жовтня 2015 року.

Генеральна сукупність – доросле населення України віком від 18 років, у всіх областях України та Києві (окрім частини Донецької та Луганської області, що не контролюється Україною та Криму). Всього було опитано 10 тисяч осіб, у кожній з областей було опитано приблизно 400 людей, з похибкою приблизно в 5%.