Аналітики ISW розповіли про наступальний потенціал російської армії

Росія не демонструє спроможності провести кілька великих наступальних операцій. Про це йдеться у звіті ISW.

ISW продовжує спостерігати перекидання російської військової техніки та елітних підрозділів, а також підготовку матеріально-технічного забезпечення в окупованій Луганській області, що підтверджує західні, українські та російські прогнози щодо наступу на Бахмут.

Аналітики прогнозують, що російські наступальні операції навряд чи будуть спрямовані на місто Запоріжжя, оскільки загарбники продовжують готуватися до наступу на заході Луганської області.

Російські війська також посилюють атаки на Бахмут, ігноруючи фронт навколо Донецька. Українські військові повідомляють, що російські війська не сформували достатньо потужну ударну групу для проведення наступу на запорізькому напрямку.

Російські джерела стверджують, що наприкінці січня російські війська здобули територіальні здобутки в Запорізькій області, що, за оцінками ISW, швидше за все, було інформаційною операцією, спрямованою на розпорошення українських сил напередодні «вирішального наступу на сході країни».

На думку експертів, Росія не продемонструвала спроможності провести кілька великих наступальних операцій, необхідних для одночасного досягнення адміністративних кордонів Донецької області та захоплення Запоріжжя.

Міністерство оборони Росії розпочало низку заходів з реструктуризації та консолідації розрізнених нерегулярних формувань, що підтримують війну Росії в Україні, у складі регулярних збройних сил Росії.

В інституті зазначають, що МО РФ, можливо, робить певні кроки для інтеграції добровольчих батальйонів у свою структуру. А також припускають, що міністерство оборони Росії, можливо, поспішає інтегрувати і професіоналізувати нерегулярні формування у свою регулярну структуру, а начальник російського генерального штабу генерал армії Валєрій Гєрасімов користується прихильністю президента РФ Путіна.

Аналітики повідомляють, що російські нерегулярні формування в Україні включають солдатів-контрактників, мобілізованих солдатів, сили фейкових Донецької і Луганської народних республік, добровольчі батальйони, сили резерву армії Росії, козацькі і чеченські загони, а також найманців групи «Вагнера».

Ці формування мають різні цілі, обмеження, передумови, ієрархію та правовий статус. Після призначення Гєрасімова командувачем об'єднаного угруповання військ в Україні 11 січня міністерство оборони Росії ініціювало низку заходів з професіоналізації, і цілком логічно, що міноборони Росії, припускають у ISW, намагатиметься узгодити нинішню суміш сил у більш традиційну структуру.

Однак, вказують експерти, ці зусилля з інтеграції збігаються з початком вирішальних наступальних операцій і, ймовірно, спричинять короткочасні перебої в роботі та протистояння між підрозділами, необхідними для проведення цих операцій.

Здійснення складних структурних і адміністративних змін під час проведення великих наступальних операцій є незвичним кроком, хоч би якими доречними вони не були. Гєрасімов, ймовірно, відчуває, що у нього є обмежений час, щоб внести зміни в російські війська, перш ніж неможливість досягти поставлених перед ним грандіозних цілей призведе до того, що він знову втратить прихильність Путіна.