Арахамія розповів про умови й механізми Договору про гарантії безпеки України

Підписанню Договору про гарантії безпеки України має передувати повне припинення вогню і відведення російських військ, а потім український народ має підтримати на референдумі нейтральний статус України і відмову від прагнення до НАТО заради миру з Росією. Про це заявив голова української делегації на перемовинах з Росією, народний депутат від «Слуги народу» Давид Арахамія в ефірі загальнонаціонального телемарафону в середу, 30 березня, повідомила «Українська правда».

Він запевнив, що українська сторона будує «багато запобіжників» і вшиває їх у проект «договору про гарантії безпеки України». За словами Арахамії, у первинному плані росіян було запропоновано двосторонню угоду, але українська делегація відмовилася, адже Росія воює з Україною.

Голова української делегації сказав, що російська делегація підтвердила визнання Росією Віденської конвенції, згідно з якою угоди, підписані під тиском, є нікчемними. Поважаючи Віденську конвенцію, жодна поважна країна не підпише договір, доки в Україні перебувають війська Росії, пояснив він.

За словами Арахамії, 10 стаття договору між Україною та Росією буде фактично «дорожньою картою» його виконання, але зараз говорити про неї передчасно, бо є невирішені питання, зокрема щодо окупованих районів Донеччини і Луганщини, а також Криму. Нардеп також наголосив, що договір може бути підписано «тільки пакетом».

Арахамія також перелічив такі кроки для реалізації можливих домовленостей:

• повне припинення вогню;
• великий саміт партнерів;
• відведення військ – мінімально на позиції станом на 23 лютого;
• парафування договору;
• тимчасове застосування договору, щоб країни-гаранти ратифікували його;
• референдум в Україні;
• зміна Конституції України для переходу у нейтральний статус.

На думку Арахамії, на проведення референдуму Україні знадобиться мінімум півроку, а на зміну Конституції зі зверненням до Конституційного суду – не менше, ніж рік (бо необхідне голосування по 300 голосів на двох сесіях Верховної Ради). Формулювання питання для референдуму – ще дискусійне, бо поки що немає навіть відповіді від Росії на пропозиції України.

На запитання, як працюватиме механізм допомоги Україні, якщо воєнні дії спершу припиняться, а потім знову почнеться агресія, Арахамія відповів: «Ми виписали вичерпну статтю на випадок агресії, спецоперації, провокації тощо… Ми визначили 72 години для консультацій (країн-гарантів)».

За словами Арахамії, декілька країн кажуть, що українці придумали «безкоштовне НАТО» для України, ще й обрали потужні країни для прохання гарантій.

«Не факт, що всі погодяться. Ми вже почали консультації. Я не можу поки сказати, але одна країна вже гарантовано – хороша країна – сказала, що “ми з вами”. Декілька країн потужних – українці зрадіють, коли їх побачать – кажуть, “ми попередньо готові, але давайте подробиці”. Їх трошки засмучує такий безкомпромісний через 72 години механізм активації… Ми тому й наполягаємо, щоб усі боялися нападати на Україну», – наголосив нардеп.

Він також запевнив, що українська делегація нічого не робить без консультацій із військовими та з дипломатами. З приводу дозволу Росії на військові навчання Арахамія сказав, що у нейтральних країнах зазвичай взагалі не проводяться навчання, але в нинішніх обставинах можливо вдатися до процедури погодження з гарантами. Він також сказав, що делегації обговорюють і те, хто платитиме за відбудову України.

«Зараз наші країни у стадії війни. Рано чи пізно прийдемо до мирної угоди. Це буде болюче дуже питання, це буде питання, яким чином будуть відшкодовувати все, що зруйнували, хто за це буде сплачувати, в який час, якими траншами і таке інше. Багато питань – економічного характеру також… Хто за все буде сплачувати? У нас є два шляхи: чи це будуть позови у міжнародних судах, чи це будуть судові позови, а потім мирна угода й компенсація. Тим паче, що є фактично застава – інше питання, як це перетворити на реальну заставу, бо це просто заарештовані різними країнами активи РФ. Над цим теж працюють наші дипломати», – розповів Давид Арахамія.

Нагадаємо, 29 березня українська і російська делегація провели перемовини у Стамбулі. За їхніми підсумками росіяни заявили про відведення своїх військ на Київському і Чернігівському напрямку. Втім, цю заяву піддали сумніву президент України Володимир Зеленський, український Генштаб, а також американське і британське міністерства оборони. На їхню думку, відведені війська держава-агресор використає для атаки України на інших напрямках.